У Чернігівській області труїли соснового пильщика. Чи здох він?

У кінці серпня - на початку вересня у лісах Чернігівського, Козелецького, Ріпкинського районів труїли соснового пильщика. Гусінь, яка об'їдала дерева. Після протруєння ця гусінь попадала на землю. Чи здох пильщик, чи він надихався отрути і тільки заснув? Чи загрожує соснам небезпека?
— Подох пильщик!.. — стверджує мешканка села Надинівка Козелецького району Світлана Горностаєва. — Гусінь лежала біля дерев скрючена. Я ж ходила за грибами і бачила. Чи будуть живими личинки? Навряд. Гусінь зморщилась, пропала і не видать її.

Щоб впевнитися в цьому, поїхали в ліс. Туди, де труїли пильщика.
Хвоя на соснах у лісі навколо Надинівки зелена, не порижіла. Чисте повітря пахне живицею, мохом, глицею. Грибів уже нема, але в лісі ще пахне грибами.
У п'яти місцях під деревами розгребли суху хвою. Під глицею — жовтуватий пісок. Личинок — чи дохлих, чи сонних — не побачили. Може, пильщик заліз у землю? Пробрався у грунт хоча б на кілька сантиметрів?

Про результати протруєння лісів запитали в управлінні лісового та мисливського господарства облдержадміністрації.
— Пильщик не залазить далеко в землю, — пояснює заступник начальника відділу лісового господарства Микола Ковбас. — Зимує на глибині до 10 сантиметрів. Або відразу під шаром хвої. Пройшов хвою і лежить на піску... Довжина кокону гусені — 5-7 міліметрів.

Що гусінь пильщика на оброблених територіях повністю знищена, наукових висновків ще нема. Проби відправили на аналіз у Білоцерківське лісозахисне підприємство.
Брали по три проби з різних місць на 50 гектарів (або на один лісовий квартал). Розмір проби від півметра до одного квадратного метра. Прибирали підстилку (верхній шар на ґрунті) і в мішечок складали зразки всього, що знаходили під підстилкою. Знаходили від 10 до 50 різноманітних личинок. Відправили на аналіз у Білоцерківське лісозахисне підприємство більше 25 тисяч проб. Брали проби у тих місцях, де найбільша вірогідність того, що пильщик може бути.

Спеціалісти проаналізують проби, зроблять висновки, життєздатна личинка чи ні.
— Все одно це не дасть сто відсотків точної інформації, — говорить Микола Ковбас. — Невідомо, що буде весною.
Весною зроблять ще один аналіз. На пробних площах подивляться, як перезимував.
— Пильщик до протруєння багато пошкодив лісу? Не позасихали дерева?
— Такого нема, щоб позасихали. Та воно відразу й не проявиться. Якщо буде засуха, більша вірогідність, що пошкоджені дерева позасихають. А будуть дощі — менша. Зараз ситуація нормальна, — впевнений Микола Ковбас.
У лісгоспах, підпорядкованих обласному управлінню лісового і мисливського господарства, обробили 11 тисяч гектарів лісу.

Обробляли ядохімікатом фастак, 80 грамів на гектар. Фастак змішували із соляркою. Завдяки цьому отрута прилипала до хвоїнок і на 80 відсотків залишалася на дереві. Ширина захвату аерозольного агрегата — 500 метрів. Ефективність протруєння залежала від вологості повітря, напрямку вітру, від температури.
— На боротьбу з пильщиком використано близько 900 тисяч гривень, — говорить начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Лозицький. — Це кошти лісогосподарських підприємств, підпорядкованих обласному управлінню, а також кошти військових лісгоспів та АПК.

Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №49 (1335)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.