Від кого (чого) ви залежні?

Напередодні 20-річного ювілею української незалежності ми запитали читачів, а від кого (чого) вони залежні? І ось що нам розповіли:

Микола Гомон, бухгалтер Грабівської сільради Ріпкинського району:
— Я залежний від цигарок. Курю «Прилуки» червоні. Найміцніші сигарети цієї марки. За добу викурюю пачку — 20 штук, а буває й більше. Пачка коштує 6.50, помножимо на 30, буде 195 гривень. А якщо брати дві пачки на добу, вийде 390 гривень! Шалені гроші. Та кинути курити не можу. Цигарки наче заспокоюють.
Ще я залежний від сім'ї, від дружини Віти, від доньки Каті. Та мені приємна ця залежність. Що б я сам робив?
Залежний від домашнього господарства. У нас корова, коза, двоє чорних свиней, кури, кролі, два собаки і папуга корелла (великий птах сімейства какаду. –Авт.).

Віктор Петрушанко, директор фермерського господарства «Бджола» у селі Феськівка Менського району:
— Залежу від «тихого полювання». Гриби люблю збирати. Цього року із сином (йому 10 років) біля Понорниці знайшли сорок білих. Можна було і більше, але дитина втомилася. «Додому» та «додому», а гриби є і є. Люди корзини понабирали. Від шкідливих звичок не залежу. Не курю і не п'ю.

Катерина Озимай, пенсіонерка, село Мохнатий, Чернігівський район:
— Від землі. Не буде землі, не буде хліба. А без нього і день важко прожити.
Залежу від праці. Не буду нічого на землі робить, не буде того, що маю. Була б сама — жила б на пенсію, вистачало б. А у мене ж діти — 49-річна донька Та 42-річний син. Живуть у Чернігові, у будні — на роботі. Тому доводиться город садить і добре робить. Я їм картоплю вирощую, буряк, моркву, кавуни, кукурудзу, дині, помідори. Корову тримаю. Залежать діти від мене. А я, у свою чергу, від дітей. Вони до мене приїздять, допомагають. Що б я без них робила?

Сергій Олефіренко, приватний підприємець, місто Батурин, Бахмацький район:
— Працюю сам на себе — торгую госптоварами. Думаєте, покупці від мене залежать? Якщо я кудись зникну, вони сильно не засмутяться. Тепер більша половина населення у торгівлі. Іншого собі знайдуть.

Анна Ніколаєць, студентка 4 курсу Українсько-Російського інституту (філія Московського державного відкритого університету):
— Залежу від інсуліну. Я з п'яти років хворію на цукровий діабет, зараз мені двадцять. Раніше ліки давали на півроку наперед і в повному обсязі. А тепер лише половину, і то, якщо пощастить, решту доводиться купляти. Але і купити будь-коли не можна, кажуть, немає в наявності.

Микола Колесников, головний лікар Носівської ЦРЛ:
— Звичайно, всі від когось чи від чогось залежать. Я, наприклад, як головний лікар, залежу від фінансування лікарні. Але районні рада й адміністрація в цьому допомагають. Так, наприклад, недавно за ініціативи адміністрації було кинуто клич усім крупним бізнесменам, керівникам установ району, депутатам, щоб допомогли з ремонтом відділення. І вони за свій рахунок відремонтували по кілька палат. Наприклад, ВАТ «Нива», «Носівка-Агро», Носівське хлібоприймальне підприємство, народний депутат Іван Куровський. На ремонт коридору буде додаткове бюджетне фінансування. З особистих залежностей — може, вживаю забагато солодкого. Але вважаю, це не та залежність, яку треба переборювати. Якщо душа цього потребує, не можу їй відмовити.

Віктор Труш, директор фермерського господарства «Колос», депутат облради від Партії регіонів, Куликівка:
— Незалежної людини немає. Всі ми залежні один від одного, від законів природи та інших факторів. Від партії. В тому числі і я. Також від партії залежить, я переконаний, розвиток держави. У сільському господарстві доводиться зважати на примхи погоди. Перелік можна продовжувати.

Тамара Кравченко, Аліна Сіренко, Іван Артамошин, Олена Гобанова, Ольга Макуха, тижневик «Вісник Ч» №34 (1320)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.