Передумали запускати Парафіївський цукровий завод

— Відповідно до наказу Мінагрополітики від 27 квітня нинішнього року про розподіл обсягів поставки цукру на внутрішній ринок, Чернігівській області виділена квота в обсязі 41 тисяча 210 тонн, — розповів Сергій Батрак, начальник управління харчової і переробної промисловості, розвитку сільських територій, ринків сільгосппродукції, інвестицій та інспекційної роботи головного управління агропромислового розвитку ОДА в Чернігівській області. — 3 них 18 тисяч 86 тонн — квота на виробництво цукру Линовицького цукрокомбінату «Красний» Прилуцького району, 17 тисяч 64 тонни — квота Носівського цукрозаводу. Обидва підприємства готуються до сезону цукроваріння і будуть працювати. Парафіївський цукрозавод Ічнянського району (офіційна назва ВАТ «Блок Агросвіт») теж отримав квоту щодо поставки цукру на внутрішній ринок, у обсязі близько п'яти тисяч тонн. Навесні власники заводу обіцяли — відновимо цукровиробництво. Але вже зараз ясно, що Парафіївський завод, зупинений у 2008-ому, не запрацює і нинішнього року. По-перше, вони на своїх площах посіяли зовсім мало буряків. По-друге, не укладали попередніх домовленостей з іншими сільгоспвиробниками, населенням, які могли б виростити і привезти на завод у Парафіївку достатньо сировини. Очевидно, квота на виробництво цукру ВАТ «Блок Агросвіт» буде розподілена між Линовицьким і Носівським підприємствами. Цукор, вироблений минулого року, ці заводи реалізували.

* * *

Парафіївський цукрозавод належить відомій в Ічні родині Сенчиків. Олександр Сенчик ще не так давно очолював Ічнянську райраду. Його син, Олександр Олександрович, головує у ЗАТ «Кремінь». Дружина, Валентина Андріївна, була головою правління ВАТ «Блок Агросвіт». Нещодавно передала цю посаду чоловіку, Олександру Васильовичу.

Навесні нинішнього року пішли розмови про те, що обладнання Парафіївського цукрозаводу ріжуть на металолом. Люди в Парафіївці запротестували — ми без роботи, а завод знищують! Неправильно! Знайшовся інвестор, який запропонував Сенчикам — продайте збиткове виробництво, а ні, то давайте відроджувати його спільно. Вони відмовились від обох варіантів. Тоді ж, у березні, Валентина Андріївна сказала, що вони запустять завод. Рішуче заперечувала, що його виробничі лінії ріжуть і знищують.

Минуло два місяці, і весняні обіцянки забуті. Валентина Андріївна пояснює: «Нема в нашій зоні достатньої кількості цукрових буряків. Навіть якщо всі зібрати, вистачить на місяць роботи. Цукрове виробництво — це великі затрати на запуск і зупинку виробництва, потрібно 7-10 днів до початку роботи і не менше, щоб зупинитися». «Але ж ви це все знали і навесні?» «Надіялись, що господарства посіють цукровий буряк».

Словом, пояснення не переконливі. Підприємство стоїть, люди без роботи. І це на півдні Чернігівщини, де можна насіяти буряків на три заводи.

Ольга Макуха, тижневик «Вісник Ч» №23 (1309)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.