Деякі мешканці прикордонних громад відмовляються, від наданого безкоштовного житла
Постійні обстріли Єліного (на Сновщині) почалися майже зразу після Нового року. 1 лютого тут загинули чотири людини. 26-го виникла пожежа, внаслідок якої згоріли 4 будівлі. У березні — 9-го, 13-го і 15- го — гатили з мінометів. Нині обстріли тривають. Та, незважаючи на це, в селі постійно живуть до десяти людей. Решта (до повномасштабного вторгнення в Єліному було близько 150 мешканців) евакуювалися. В основному до Тур’ї (за 15 км) і Сновська (за 25 км). Тепер дехто збирається повернутися і порати городи — попри те що небезпека зросла: останнім часом ворог активізувався.
Один з останніх обстрілів (16 приходів) був 15 травня. Була пошкоджена цивільна інфраструктура один із будинків загорівся. На міст працювали рятувальники. Як майже завжди після обстрілів, село знoву залишилося без електро постачання.
Для його відновлення приїжджає бригада Корюківського РЕМу.
- Раніше, коли був розлив, енергетикам доводилося добиратися до стовпів човнами, — із вдячністю говорить голова Сновської громади Олександр Медведьов. У той же час не приховує: проблему не завжди вдається розв’язати оперативно.
Скажімо, відновлення електрозабезпечення в іншому прикордонному селі Сновщини — Клюсах — довелося чекати не один день:
— Пошкодження там було напередодні 9 травня, коли існувала загроза збільшення приходів з боку росії. Очільник Корюківського РЕМу Олег Герасименко не зміг відразу ж направити ремонтників — через ризики для життя працівників.
Ми постійно пропонуємо людям евакуюватися з небезпечних населених пунктів - спеціально підготували кімнати в гуртожитку Вищого училища лісового господарства, школи-інтернату, де зараз немає навчання. Це - у Сновську. Є житло і в Турі. Але частина мешканців на переселення не погоджується. Живуть під обстрілами.
— Нас у Клюсах залишилося, може, з пів сотні (у тому числі, за словами Олександра Медведьова, дві дитини. — Авт.). У кожного корова, господарство. Для багатьох це єдиний засіб до існування. Кинути все і сидіти в чотирьох стінах у гуртожитку? Тут ніякі нерви не витримають, — пояснює небажання евакуюватися житель села Микола Масленок.
— А якщо під час обстрілу Вас "накриє” разом із коровами? — запитую чоловіка.
- Будь що буде, а з дому нікуди не поїдемо.
У Клюси, як і в Єліне та інші прикордонні села, які зазнають обстрілів (зокрема в Гірськ та Хрипівку), щотижня привозять продукти, ліки, речі на замовлення.
Така ситуація з відселенням з особливо небезпечних територій не тільки на Сновщині. У Городнянській міськраді розповіли схожу історію.
У цій громаді з метою утворення фонду соціального житла коштом міського бюджету почали купувати будинки в населених пунктах ТГ, що розташовані на відстані не менш ніж 25 км від кордону. Одна з мешканок Берилівки (село поблизу повністю відселеної Сеньківки, зараз у Берилівці мешкає всього 4 родини), будинок якої постраждав від обстрілів, спочатку була згодна на переїзд. Житло для проживання могла обрати сама.
На фото будинок мешканки, яка не хоче виїздити (перше фото) і запропонований міськрадою - 2 та 3 фото.
— Разом із представниками міської ради вона виїжджала й оглядала домогосподарства, які виставлені на продаж. Обрала будинок у селі поблизу Городні. Будівля пристойна — з газовим (Берилівка не газифікована. — Авт.) і пічним опаленням. Але потім від нього відмовилася. Попри небезпеку, вирішила повернутися додому. Попросила матеріалів на ремонт будинку і відновлення електропостачання в селі, — розповідає секретар міськради Світлана Більська. — Але наразі це неможливо. Немає змоги добиратися туди спеціальними автомобілями. Немає гарантії щодо безпеки ремонтних бригад. Дискусію Валентини Павлюк, яка відмовилась від житла з представниками міськради можна прочитати тут >>>
...Міськрадам залишається тільки звертатися до жителів населених пунктів, які постійно обстрілює ворог, із проханням евакуюватися, щоб зберегти власні життя.
ДО ТЕМИ
Згідно зі спеціальною програмою, прийнятою Городнянською міськрадою, на створення фонду соціального житла планують витратити 2 млн грн. Три перших будинки вже придбали. Усі вони з документами, придатні для проживання. Середня вартість — 100 тис. грн. Десять років житло перебуватиме в комунальній власності, потім його можна буде приватизувати.
Джерело: газета “Гарт” від 19.05.2023, Марія ІСАЧЕНКО, Сновщина — Городнянщина. Фото із сайта Городнянської міськради
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.