Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Місто і регіон » Військовий ічнянець врятував у Бучі британського кота і привіз до батьків (фото)
Рекламодателям

Радио
Радио

Військовий ічнянець врятував у Бучі британського кота і привіз до батьків (фото)

 

Поки 22-річний ічнянець Сергій Колесниченко захищає нашу країну від рашистів, на нього вдома чекає кіт Барбарис. Хлопець підібрав його у Бучі наприкінці березня, коли разом з іншими бійцями визволяв місто від орків. Він і розповів історію про те, як врятував пухнастика.



Дідусь Сергія Володимир Білащенко із Барбарисом

У Бучі багато домашніх тварин були покинуті їх власниками. Люди під обстрілами поспіхом тікали від війни. Можливість забрати чотирилапих улюбленців була не у всіх. А ще, напевно, сподівалися швидко повернутися до домівок.

Тварини, яким вдалося вибратися з будинків або яких господарі залишили на подвір’ях, бігали містом, намагалися якось вижити, шукаючи хоч якогось корму. Хоча так пощастило не всім. Під час так званих зачисток у покинутих квартирах багатоповерхівок військові знаходили тіла померлих тварин.

- Коти та собаки різних порід були голодні, потребували хоч якогось прихистку. Навіть тхори бігали. Я дивувався, як вони вижили, проживши півтора місяця на вулиці, - розповів телефоном Сергій, який з перших днів війни пішов захищати Україну.

Через декілька днів, як захисники зачистили місто від кацапської нечисті та облаштувалися, почали підгодовувати тварин. Серед них був і сірий кіт, схожий на британця. Худий, дуже голодний і весь час трусився. На вигляд - домашній. Тож Сергій забрав його до приміщення, в якому мешкали військові. Кіт поводився налякано, особливо, як чув якесь клацання, наприклад, зброї чи як застібався бронежилет - він одразу тікав та ховався. За два тижні пухнастик почав освоюватися, не відходив від військових, зокрема від Сергія - скрізь ходив за ним: і орків затримувати, і приміщення розміновувати.

- Ми його називали котом батальйону, - зазначив мій співрозмовник та уточнив. - А прізвисько дали Барбарис. Є, до речі, такий відомий серед молоді трек про війну «Я танки гриз, як барбарис», то чомусь захотіли і кота назвати саме таким ім’ям.

Трохи згодом, коли Сергія із побратимами направили визволяти від «руського міра» інші території, хлопець вирішив через волонтерів передати кота рідним в Ічню. Адже знав, що пухнастику там буде безпечніше, і його там теж любитимуть. Але, мабуть, тваринці не хотілося покидати свого нового господаря, бо дорогою поводився тривожно, ще й покусав дівчат-волонтерок. Як помітив ічнянець, коти дуже довго відходять від стресу.

Сергій говорить, що після війни пухнастик житиме з ним в Ірпені, де до 24 лютого мешкав і сам хлопець. А поки що при кожній нагоді телефонує до мами і дідуся в Ічню та обов’язково цікавиться як там його Барбарис. Котик уже звик до нової домівки, став спокійним, бо, не чує ні вибухів, ні пострілів. Як і ми, на щастя, теж.

Джерело: Газета "Трудова слава" від 02.06.2022 р., Світлана ЧЕРЕП

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Буча, кіт, Колесниченко, Ічня

Добавить в:
 
 


Центр Комплект