У музеї Ічні відкрили незвичайну краєзнавчу виставку

Цими днями переступаючи поріг музейної зали, відчуваєш, що навіть повітря стає іншим – тихішим і світлішим. До Всесвітнього дня релігії Краєзнавчий музей Ічнянської міської ради відкрив особливу експозицію, де крізь шар старовинної позолоти та мазки олійних фарб на нас дивиться сама вічність. Це не просто виставка картин та предметів старовини – це зібрана по крихтах духовна історія нашого краю.

Про виставку «Від образу до духовної спадщини» говорили з директоркою Краєзнавчого музею Ічнянської міської ради Людмилою Ємець.

​Пензель, що служив Богу

Центральне міс це в експозиції займають пол отнаXIX століття. Особливу увагупривертають роботи місцевого майстра Романа Корнійо­вича Рощака. Його картини релігійного змісту – «Таємна вечеря», «Покрова» та зворушливий образ Божої Матері з Немовлям, виконаний на дереві – передають особ­ливу щирість віри того часу. Цікаво, що ці полотна потрапили до музею не з держав­них засіків, а від родини художника, яка передала спадок митця в дар громаді.

Поряд із роботами Романа Рощака можна побачити полотна інших майстрів, зок­рема картину «Іоанн Хреститель» авторства художника Валерія Залізного, уродженця села Сваричівка, а також картину «Воскресінська церква» Василя Швидченка та ікону роботи Олександра Власенка, вирізьблену з дерева.

​Сяйво золота та таємниці старовини

Окремий розділ виставки присвячено іконам. Тут і величні старовинні образи на дереві із позолотою, точне датування яких губиться у глибині віків, і більш сучасні екземпляри початку ХХ століття.

Особливо цікавими є «парні» ікони у витонченому фольгованому обрамленні. Вони ніби випромінюють світло, нагадуючи про ті часи, коли такі образи були головним оберегом у кожній українській хаті. До речі, шлях багатьох експонатів до музею був непростим: у 70–80-­х роках музей викуповував їх у місцевих жителів за символічні на той час 25-­35 карбованців, рятуючи від забуття чи знищення.

Молитва, закарбована на папері

Не менш цінною є колекція релігійної літератури. Серед стародруків – Новий Заповіт та книги початку XX століття. Багато з них мають поважні сліди часу – втрачені перші сторінки не дозволяють точно назвати рік видання, але сама фактура паперу та шрифт свідчать про їхню давнину.

«Справжньою знахідкою для дослідників є нотні книги для церковного хору, – розповідає пані Людмила. – Серед них – унікальне видання 1907 року, надруковане у Львові. У ньому зібрані текс­ти та ноти колядок і святкових пісень до Різдва Христового. Гортаючи ці сторінки, майже чуєш багатоголосся, що лунало в наших храмах понад сто років тому».

​Таланти Ічнянського краю

Ічнянщина зростила багато талановитих людей. Кожна виставка в Ічнянському краєзнавчому музеї – це не просто зібрання експонатів, а зустріч із долями людей, які творили обличчя нашої малої батьківщини. Сьогодні ми хочемо познайомити вас ближче з деякими постатями, чиї імена золотими літерами вписані в історію Ічні.

Роман Рощак: іконописець із магічним голосом

Ім’я Романа Корнійовича Рощака (1849–1898) оточене легендами. Місцевий художник-­самоучка, син художника, він був людиною неймовірного обдарування. На жаль, не всі його таланти були розкриті, а його творчість була забута на довгі десятиліття.

– Лише в 1964 році фонди Краєзнавчого музею нашого міста несподівано поповнилися колекцією полотен Романа Рощака, – розповідає директорка Краєзнавчого музею Ічнянської міської ради Людмила Ємець. – Усі його полотна були написані олією у другій половині ХІХ століття. Це були картини релігійного змісту, а також портрети та пейзаж. 10 безцінних творів свого діда подарував музею онук художника – Микола Олександрович Матяшов. Про свого талановитого діда Микола дізнався від своєї матері Олександри, адже живим його не застав. У Романа Корнійовича Рощака було 4 дочки, тож продовжувачів прізвища не було.

На жаль, кілька десятиліть картини пролежали у фондах музею і були представлені для широкого загалу лише в 2005 році. Тоді й був відкритий для ічнянської громади Роман Рощак як самобутній художник.

Народився художник 1 жовтня 1849 року у сім’ї кріпака, який належав поміщикам Галаганам. Роман Корнійович не мав спеціальної освіти. Він, як і його батько, був художником­-самоучкою. Батько самотужки оволодів мистецтвом живопису та передав його у спадок сину. Хлопцем Роман співав у хорі Сокиринського храму, куди поміщик збирав найкращих співаків зі своїх сіл. Крім цього, Роман Рощак співав і в Ічнянських храмах. За переказами старожилів, голос його був настільки потужним, що навіть гасли свічки в церкві.

За своє недовге життя Роман Рощак написав десятки картин на релігійні та світські теми. Частина картин – це копії з полотен видатних художників, але в кожну роботу Роман Корнійович додавав щось своє, характерне лише індивідуальності художника. Роман Рощак умів бачити красу в природі, в людині та майстерно переносив побачене на полотно. Крім картин, які він створював олійними фарбами, є роботи виконані на дереві та різьблені.

Серед полотен світського змісту найціннішою була картина «Колесо фортуни», написана на замовлення священика Федора Гавриловича Тичини. Картина мала символічний зміст і була високо оцінена фахівцями того часу.

У 1902 році Тичина цю картину подарував Костянтину Самбурському з Гужівки, у колекції якого вона зберігалася до 1930 року.

Чимало картин та ікон Р. К. Рощака були окрасою домівок заможних ічнянців. Велику колекцію картин митця та його батька, а також ін­ших ічнянських майстрів зіб­рали священики Гаврило та Федір Тичини. Ці картини були передані на зберігання в Чернігівський історичний музей і знищені в 1941 році, в результаті прямого влучання фашистської бомби в один із вагонів. Саме в ньому знаходилися картини з історичного музею, які підлягали евакуації.

Саме тоді були назавжди втрачені найкращі живописні роботи та ікони талановитого художника.

Роман Рощак мав авторитет серед населення Ічні: його було обрано до Суду присяжних. У Суді Роман Корнійович завжди мав власну думку й вмів відстоювати інтереси своїх виборців.

З молодих років Роман хворів на туберкульоз легенів. 29 вересня 1898 року, на 49-­му році життя, він закінчив свій земний шлях. Похований на Шибенському кладовищі.

Після смерті художника бу­ло оголошено про збір коштів на спорудження пам’ятного знака на його могилі, а вже через рік відрядили до Полтави підводу, де на чавунно-­ливарному заводі Чорноярова був відлитий пам’ятний хрест.

У 20–30 х роках минулого століття, коли знищенню підлягали архітектурні пам’ятки нашого краю, були спроби знищити й пам’ятний знак на могилі художника, але він виявився занадто міцним для мародерів.



Художня спадщина Романа Рощака

Роман Рощак піснею та пензлем прославив рідну Ічню, увійшовши до плеяди славних майстрів з народу.

На сьогодні частина полотен Романа Корнійовича збе­рігається в домашній колекції нащадків художника. Десять творів зберігаються в музеї Ічні.

Серед них – «Покрова», яка отримала друге життя завдяки фахівцям Київського національного реставраційного центру. Сім років тому вони безкоштовно відновили полотно, і тепер воно сяє первозданними барвами.

Відтворюючи образ Богородиці в іконі на дереві «Божа Матір з Дитиною», автор дещо відступив від канонів іконопису, надавши Богородиці національних рис: слов’янський тип обличчя, пишні форми. На ній багатий одяг, вишитий золотом, червоного та синього кольорів, що несуть в собі певну символіку. Синій – колір вірнос­ті, чесності, бездоганності та чистоти, символізує святі небеса, людську праведність і чисту духовну відданість людини своєму творцю і судді, владиці небес і світу. Червоний – символ Божої любові до людей, до людського роду, бо Син Божий заради спасіння людства пролив свою святу кров, а після нього – інші мученики за віру Христову. В ризах червоного кольору правлять священники службу Божу на Великдень і на честь святих великомучеників. Золотий колір, присутній на покривалі, в яке обгорнений Ісус. Це символ святості, свідчення божественної сили, світлого подвигу Сина Божого та чистоти Пресвятої Богородиці. Золотий колір символізує святість, доки він є символом, коли ж втрачає символіку святості, стає символікою тлінної наживи.

Картина «Таємна вечеря» – одна з найкращих копій найвідомішого в історії мистецтва живописного твору, стенопису «Таємна вечеря» італійського художника Леонардо да Вінчі. В живописі існує чимало варіантів зображення Ісуса Христа в оточенні його учнів – дванадцяти апостолів. Ця картина досить динамічна – всі учні Христа щиро спілкуються зі своїм учителем, лише Іуда відвернувся від усіх у глибокій задумі й обмірковує свій злочинний намір, через який згодом його ім’я стане символом підступності та зради.

Дивлячись на твори Романа Рощака, ми відчуваємо гордість за нашого талановитого земляка.

Василь Швидченко: людина, що викарбувала пам’ять міста

Якщо Романа Рощака ми знаємо за камерними іконами, то творчість Василя Пилиповича Швидченка щодня бачить кожен ічнянець. Саме він є автором пам’ятника на братській могилі визволителям Ічні на центральній площі нашого міста, автор пам’ятника письменнику Анатолію Дрофаню.

Василь Пилипович був не лише скульптором, а й талановитим живописцем та педагогом – багато років він викладав малювання та креслення в ічнянських школах.

У фондах музею зберігається його картина «Воскресінська церква», яка дозволяє побачити місто очима художника.

До речі, 3 лютого ми відзначатимемо 115­-ту річницю з дня народження Василя Швидченка. Це чудовий привід ще раз завітати до музею та згадати людину, яка вчила нас бачити красу в лініях пам’ятників та на полотнах.

Мистецтво як молитва та пам’ять: нові імена в експозиції Ічнянського музею

У залах краєзнавчого музею, по­руч із полотнами минулих сто­літь, оживають історії наших сучасників. Кожна робота – це не просто експонат, а сповідь автора.

– Серед релігійних пам’яток музею особливе місце займає ікона, вирізьблена з дерева. Її автор – Олександр Власенко. Постать непересічна: колишній працівник культури, який знайшов свій шлях до Бога, – розповідає пані Людмила. – Зараз пана Олександра знають як людину, що править служби в селах сусідньої громади, але для музею він передусім – талановитий майстер­-різьбяр. Розповідають, що щороку під час Великого посту, у період особливої духовної зосередженості, на нього сходить справжня благодать. Саме в ці дні він береться за дерево, створюючи розп’яття, хрести та образи. Одну з таких ікон, майс­терно втілену в дереві, музей офіційно придбав за спонсорські кошти ще у 2009 році. Цей витвір є прикладом того, як сучасне мистецтво продовжує давні традиції українського іконопису.

Чому це варто побачити?

Ця виставка – історія нашої вдячності та пам’яті. Кожен екс­понат, від ікони Іржавецької Божої Матері до скромної книги молитов – це нитка, що зв’язує нас із минулим і дає сили вірити в майбутнє.

Стиль Рощака – особливий, попри те, що він часто копіював класичні сюжети. У ньому відчувається душа нашої місцевості. А монументальність Швидченка – це фундамент нашої спільної пам’яті.

Приходьте до музею, щоб побачити автопортрет Романа Рощака та його дружини, поглянути в очі людям, які створювали культурний код Ічні, та відчути зв’язок поколінь

Завітайте до краєзнавчого музею, щоб торкнутися вічності та відчути дух минулих поколінь.

І на останок. Музейний календар на лютий. Не пропустить!

Нагадуємо, що лютий у музеї буде багатим на події.

Триває виставка релігійного мистецтва, де ви зможете побачити й відреставровану «Покрову» Рощака, і дерев’яну ікону Олександра Власенка.

3 лютого запрошуємо на заходи до 115-­ї річниці від дня народження видатного скульптора Василя Швидченка.

15 лютого до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав відкриється виставка робіт Юрія Борща – воїна­-афганця, пілота за професією і художника за покликанням душі. Це ім’я добре відоме ічнянцям, хоча художника, на жаль, вже немає серед нас.

Юрій Борщ залишив по собі унікальний спадок – картини на афганську тематику. Це єдиний митець, який відтворив події афганської війни не з чужих слів, а через власну фотографічну пам’ять. Його роботи вражають ракурсом: він малював гори та бойові дії так, ніби глядач на власні очі бачить все в ілюмінаторі гвинтокрила. Це погляд, сповнений болю та правди.

Зустрінемось у залах музею!

​Джерело: "Трудова слава", Олена Березкіна

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: