• Брухт ДальнобойСервис
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Город и регион » Де ви були, що робили, коли вибухнув реактор?


Де ви були, що робили, коли вибухнув реактор?

 

35 років тому, 26 квітня, вибухнув реактор четвертого блоку Чорнобильської атомної електростанції. Чернігівську область накрило радіоактивними плямами. Нам, місцевим жителям, влада не відразу сказала про біду. Правду приховували. Та вона просочувалась і були такі, хто хапав дітей і їхав подалі, у Крим, який тоді ще не був окупований. Але більшість людей не знали і вели звичайне життя: садили картоплю, марширували на першотравневих демонстраціях. А де ви були, що ви робили у перші дні після вибуху, у перший місяць? Як чорнобильська катастрофа вплинула на ваше життя?



«Чоловік повертався з нічної риболовлі, дочку відправила гулять, — а на реакторі нема даху»

Валентина Донець, Олишівка, Чернігівського району:

— За декілька місяців до аварії на ЧАЕС ми переїхали з родиною зі столиці у Прип’ять, влаштувались в управління будівництва, отримали двокімнатну квартиру.

У ніч на 26 квітня чоловік поїхав на нічну риболовлю. Повертався, чув вибух. Думав, що зі станції пар спускають. Ранком пішов на роботу, ще автобуса довго не було. Як їхали з колегами, а Коля в мене високий, бачить — даху на ректорі немає. А я тим часом доньку відправила гуляти. Вихідний же.

Тоді побігли спеціалісти, стали роздавати нам йодовані таблетки. Наказали всім сидіти вдома. Ми не розуміли, що відбувається. Пізніше повідомили: беріть документи, речі першої необхідності і збирайтесь біля автобусів. Ми з донькою поїхали, а чоловік лишився на роботі. Уже потім до нас приєднався. Днів зо три прожили у селі Яблунька, кілометрів за 40. Селились просто по людях. А далі хто куди. Ми — до моєї рідні в Олишівку (чоловік з Вінниччини). Тітка моя в Чернігові робила у бюро з працевлаштування. Помогла з роботою Колі. Чоловік моря ніколи не бачив, захотів у Крим на недобудовану атомну електростанцію. Пожили там. А тоді знов вернулись у Київ. На старості — в Олишівку.

Одне скажу: бахнув реактор — бахнуло все наше життя. Ми їхали з Прип’яті, не підозрюючи, що ніколи не повернемось. Усе лишили. Рублів по сто на людину нам, як тим біженцям, дали, щоб купили собі одяг. Купили. Та і здоров'я лишилось там.

«Відправляючись у Чорнобиль, ми не знали, чи повернемось назад»

Анатолій Тарасюк, пенсіонер, ліквідатор аварії на ЧАЕС, Чернігів:

— Мені було 26 років. Я служив сержантом у патрульно-постовій службі. Патрулював Чернігів. 26 квітня о 16.00 у нас завжди був розвод. Нас зібрало керівництво міськвідділу і попередило: нікуди не виїздити. Наступного дня повідомили, що на атомній станції несправності. І додому вже не відпустили. Ми мали цілодобово чергувати на місці дислокацій. Нам сказали, що ми поїдемо виконувати завдання. Страшно не було. Незрозуміла ситуація, ми молоді, азартні, «Родіна сказала, нада». І ми були готові. На всю область тільки один міліціонер відмовився їхати. Він звільнився зі служби. Третього травня ми вирушили в дорогу. Нам сказали: «Їдете на три дні». Та нас не відпустили ні через три дні, ні через п’ять, ні через десять. Не було заміни. Вона прийшла через 18 днів. А до того ми чергували на блокпостах, допомагали з евакуацією населення. Люди відмовлялися лишати житло. Говорили: «Тут ми народилися і звідси нікуди не поїдемо».

Ловили мародерів, які нишпорили по покинутих оселях. Про вплив радіації знали небагата. Хоча дозиметри зашкалювали, у роті сохло, шкіра на обличчі лущилася. Весна. Спекотно. Одяг і респіратор не можна знімати. Показники опромінення нам записували умовні. Прикро, що багатьох моїх товаришів, з якими ми там були, вже немає в живих. А я, слава Богу, кріпкий.

Дослужився до звання полковника, посади командира спецпідрозділу «Беркут». З товаришами-ліквідаторами ми збираємося двічі на рік у пам’ятні для нас дні — 26 квітня, коли сталася аварія, і дату, коли повернулися додому.

«Чорнобиль обговорювали, йшли саджати картоплю»

Надія Даним, 63 роки, на пенсії, селище Ріпки:

— Вдома в Ріпках були. Вже збирались майовку гулять, а тут почали говорити: «Чорнобиль, Чорнобиль», А що сталося, подробиць — ніхто не знав. Повиходили на майовку, і діти малі — нашій Ірі вісім років було. Наташі три. Повний ліс молодьожі! А вже тижнів через два ми узнали. З чоловіком ми працювали в автоколоні райспоживспілки, тій що возить хліб, продукти по магазинах. Я була диспетчером, а Микола Михайлович (вже покійний) — водієм. Наші машини їздили в Неданчичі. Інші села, що близько до Чорнобиля. Там уже слово-по-слову інформація про аварію пішла. Хто більш обізнаний, розказували, що радіація дуже шкідлива. Але ніхто масово не тікав, саджали городи, обробляли, худобу пасли. Ото під магазином про Чорнобиль поговорять, і знов до господарства.

І ми саджали. Потім почула, що підлогу треба в домі частіше мити, — по два-три рази мила. Дочок гуляти намагалась не випускати. А вже через місяць офіційно про це говорили: по телевізору, по радіо. В школі дітей на вулицю не випускали. Я з дітьми виїжджала до брата в Загорськ Московської області. Тоді була якась американська програма, приїжджали лікарі, перевіряли нас, щитовидки дивилися. Мої діти стояли на обліку у лікаря і в Пущу-Водицю на перевірку їздили. Була четверта зона. Посвідчення постраждалих лежать. Вже зараз кажуть, що четверта зона ніде не котирується. Правда, ми ще на пенсію на п’ять років раніше повиходили. Пенсії гривень 50 тоді доплатили.

«На навчанні у Гомелі»

Наталія Рябець, село Наумівка Корюківського району, підсобний працівник пилорами:

— Була на другому курсі Гомельського політехнічного інституту. Студентів зібрали перед парадом 9 травня і розказали про події тієї страшної ночі в загальних рисах: що сталося і де підірвалося. Здебільшого нову інформацію дізнавалися в гуртожитку один від одного. Пам’ятаю, як разом з викладачами шили маски з марлі. Хтось «зверху» наказав це зробити. В Гомелі навчалася до 1989 року. Додому приїздила на канікули, ніхто тоді не думав про небезпеку поряд.

Тижневик «Вісник Ч» №17 (1824), 29 квітня 2021 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: опитування, Чорнобильська АЕС, «Вісник Ч»

Добавить в:
 
 


Центр Комплект