• Брухт ДальнобойСервис
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Город и регион » На чиїй службі прокурори і спецслужби?


реклама

На чиїй службі прокурори і спецслужби?

 

Поліція, прокуратура та СБУ Чернігівщини викрили аферу століття і знайшли найбільших корупціонерів. Ні! Це – не чиновники, що крадуть сотнями мільйонів з фонду дорожнього будівництва, не «волохаті» голови громад, що направо і наліво торгують землями та утридорога освоюють бюджетні кошти.

Страшну корупцію викрили у діях торфовидобувників, які всупереч бажанню влади видобували торф, забезпечуючи безперебійну роботу державних заводів. Силовики кажуть – незаконно, документи засвідчують протилежне, а торф’яники говорять про замовний характер та фіктивність кримінальної справи.

Наші читачі пам’ятають історію про те, як у розпал війни з Росією, у 2015 році, керівництво концерну «Укрторф» намагалося «здати» Смолинський торфозавод луганським «інвесторам» за 10 мільйонів гривень. За словами торфовидобувників, на заводі одного тільки металу було щонайменше на 15 мільйонів гривень. Тоді працівникам вдалося відстояти підприємство, прогнати з заводу луганських (які, за деякою інформацією, запускали із території підприємства БПЛА в напрямку Гончарівського та Десни) і їхню рейдерську охорону. Завод запрацював, почав розраховуватися з зумисно накопиченими попередниками боргами, збільшив чисельність працівників із 40 до 100 чоловік, підвищив на 100% заробітні плати, почав видавати на-гора рекордні цифри брикету. 2017 рік став рекордним для торфозаводів Чернігівщини. Показники видобутку та реалізації перевищили найкращі результати заводів, які вони демонстрували за радянських часів. Втім, вже через три роки правоохоронні органи розцінили потуги торф’яників як злочин, звинувативши їх у незаконному видобутку торфу. Вслухайтесь лишень: незаконний видобуток державним підприємством сировини для виробництва торфобрикету на землях, що належать заводу?! Звучить абсурдно, але для слідчих – аж ніяк! Всі пам’ятають історію, як десант із двох десятків слідчих та есбеушників минулого літа бігав по Гнилуському болоту, шукаючи порушення. Нині ця біганина відобразилась у кримінальному провадженні проти виконувача обов’язків ДП «Чернігівторф» Юрія Бондаренка. 12 березня ж десант слідчих, прокурорів та есбеушників вручив йому підозру за звинуваченням у незаконному видобуванні корисних копалин. У поліції встигли навіть порахувати збитки, які, за їхньою інформацією, становлять 19 мільйонів гривень. Виникає логічне питання: якщо торф видобували, як стверджують слідчі, незаконно, але не крали, а виробляли з нього основний вид продукції – брикет та «сушонку», то де збитки?

Голова профспілки ДП «Чернігівторф» Андрій Страхов дивується: з якого пальця правоохоронці висмоктали цифру у 70 тисяч тонн торфу?

«У 2017 році ми видобули десь близько 20 тисяч тонн, а у 2018 – близько 30 тисяч тонн торфу. Але це ж не тільки на цій ділянці, у нас іще там поля і там поля. У нас все обліковано. Звідки вони взяли цю цифру?» – дивується Андрій Страхов.

На той час ділянка у 275 гектарів мала сільськогосподарське, а не промислове цільове призначення. Його у 2015 році змінили незаконно, каже Андрій Страхов. За його словами, російська фірма «ТЕРМО ГРУП» у 2015 році перевела землі в сільськогосподарські. Хоча є рішення суду, що ця земля з 1987 року належить заводу, її дотепер не можуть перевести у промислові.

В СБУ, прокуратурі та поліції в один голос заявляють про те, що видобували незаконно. Начебто підприємство не мало дозволу Державної служби геології на розробку цієї ділянки.

Натомість факти засвідчують інше.

Юрій Бондаренко показує спеціальний дозвіл на користування надрами. Дозвіл виданий 5 березня 1997 року на 20 років.




У спецдозволі чорним по білому написано, що Наказом від 16.03.2018 року продовжено строк дії дозволу на внесені зміни. Це означає, що він діяв безперервно, починаючи від 5 березня 1997 року. Більше того, доки тривала тяганина з продовженням терміну спецдозволу, дев’ята сесія сьомого скликання Чернігівської обласної ради 17 травня 2017 року проголосувала рішення «Про погодження ДП «Чернігівторф» видобутку торфу родовища «Гнилуське» на території Козелецького та Чернігівського районів Чернігівської області».



Відповідне рішення дозволяє видобувати торф на глибину до 2 метрів. Торфовидобувники пояснюють, що заготівля фрезеру йде не глибину, яка взагалі не перевищує 15 сантиметрів. Отже, і тут вони працювали законно! Ще один аргумент – 3 листопада 2016 року Державна комісія України по запасах корисних копалин затверджує запаси на Гнилуському родовищі, закріпивши ці землі за Смолинським торфозаводом!



Чим не прямі докази фіктивності кримінальних проваджень і їх замовного характеру? Їхня мета одна – відсторонити на час розслідування з посади Юрія Бондаренка і поставити «свою» людину – таку, як, скажімо, його попередник киянин Петро Слуценко, котрий за попередніми підрахунками за рік на посаді завдав збитків підприємству на понад 5 мільйонів гривень.


Юрій Бондаренко відніс у прокуратуру заяву про злочин, вчинений його поередником

Експертами встановлено, що з дозволу попереднього керівника Петра Слуценка приватна фірма (яка належить виходцю з Луганщини) накопала 36 тисяч тонн рослинного торфу без технічного завдання і влізла навіть на землі, що не належать торфозаводу. На жаль, ні прокуратура, ні спецслужби до цього часу не побачили явних порушень та очевидних намірів штучного накопичення боргів з метою доведення підприємства до банкрутства. Виникає зустрічне запитання: то на чиїй службі прокурори і спецслужби?

Віталій Назаренко, «Чернігівщина» №12 (830) від 25 березня 2021

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Чернігівторф, Бондаренко, СБУ, прокуратура, видобуток, документи, Назаренко, Назаренко, Чернігівщина

Добавить в: