• Брухт ДальнобойСервис
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Город и регион » Відомий аграрій став «хранителем курганів»


реклама

Відомий аграрій став «хранителем курганів»

 

Співвласник ТОВ «Плиски Агро» Валерій Новицький долучився до Всеукраїнського руху «Хранителі курганів».


Валерій Новицький поблизу одного з безіменних курганів

Підприємство за власний рахунок вивело, відмежувало та взяло під охорону 39 курганів різних епох, які розташовані на орендованих полях. Окрім того, господарство взяло опіку над давньоруським городищем поблизу села Плиски, площа якого складає 37 гектарів. Це відбулося після того, як із мовчазної згоди керівництва громади не так давно городище намагалися розпаювати.

Виділили і окультурили

При колгоспах на сакральні поховання, вік яких нараховував від двох до п’яти тисяч років, ніхто особливо не зважав. Голів колгоспів та райкоми партії не цікавила культурна, археологічна та історична цінність курганів. Земля, а точніше збільшення земельного банку, – ось що насправді було цікаво. Відверто кажучи, більшість сучасних аграріїв сповідують аналогічні принципи. Втім, не всі.


Не пустир, а давньоруське городище

Виділення меж курганів для ТОВ «Плиски Агро» мало дві мети: історичну та практичну.

«Ця тема давно нас торкалась, – розповідає співвласник ТОВ «Плиски Агро» Валерій Новицький. – Адже кожен новий начальник міліції та прокурор щоразу натякали нам на кургани. Їх розглядали не з точки зору виділення чи окультурення, а як шантаж».

Оскільки більшість пам’яток археології розорали вщент ще при колгоспах, то дістати інформацію про них для аграріїв виявилось завданням непростим. Шукали по старих картах.

«На тій карті, що ми бачили, кургани позначені кружальцями, однак деколи ми потрапляли на ями, а не підвищення. Важко було зрозуміти, де курган, а де калюжа, – говорить співвласник «Плиски Агро». – Місце розташування кожного із 39-ти курганів визначали візуально. Від кожного з них зробили межі відступу та оборали борозною, аби, бува, тракторист випадково не наїхав».


Обораний і відмежований курган

Весною за прикладом засновника руху «Хранителі курганів» Олександра Кликавки працівники підприємства спробували висадити дерева довкола давніх могильників. Саджали сосну, утім, через посуху саджанці не прижилися. Наступної весни аграрії планують повторити експеримент, однак замість сосни висадити дикі груші та дерен. Ці види саджанців, переконані у Плисках, мають високу здатність приживлюватись.

Кургани як орієнтири для навігації

До речі, на кожному давньому похованні власники «Плиски Агро» встановили щогли, на яких вивісили національні прапори. Така ініціатива виконує не лише візуально-патріотичну функцію, але й практичну.


«Коли в тебе на 5 і більше точках на полі є певні візуальні об'єкти, які можна ідентифікувати на фото з дрона (наприклад, з висоти 300-500 метрів), то можна на тому місці встановити точні координати gps, – пояснює відповідальний за інноваційні технології підприємства Костянтин Новицький. – Прилад визначає координати з RTK точністю. Тож, роблячи ортофотоплани (багато фото, склеєних в одне) поля, для дослідження вже використовувати прив'язку до цих точок. Ми отримуємо калібрування ортофотоплану на точні gps-координати, а не з похибкою 15 метрів і більше. Як правило, такі калібрування роблять за допомогою червоних дисків, розміщених на полі під час зйомки. Для цього треба вимірювати місцеположення кожного диска. А можна зробити інакше, встановивши один раз прапори на курганах. До того ж це орієнтир для механізатора на великому полі».


Прапор - це ще й орієнтир

Ідея з прапором сподобалась і місцевим злодюжкам. Так, із кількох курганів невідомі поцупили синьо-жовті прапори. Валерій Новицький жартує: «Патріотичні злодії пішли», і додає: «Якщо комусь треба національний прапор, то не обов’язково зривати його з кургана, звертайтесь до нас, ми допоможемо».

Держава не бореться за історію, це – справа ентузіастів

Історія давньоруського городища поблизу Плисок заслуговує окремої уваги. Неймовірно, але давнє городище намагались розпаювати!

«Точних даних про городище ми не мали, відомо було лише про його площу. Це 37 гектарів. Вийшло так, що, виокремлюючи городище, ми приорали його частину, а своє залишили. Звісно, зроблено це було не зумисне, оскільки точних меж ніхто не знав, – розповідає Валерій Миколайович. – Цілком очікувано до нас навідалась земельна інспекція, справедливо оштрафувала, ми заплатили і вже знали, де контури».

У певний момент до співвласника підприємства звернувся один із місцевих мешканців. Він показав схему, на якій городище було поділене, чи то пак доцільніше сказати нарізане, по 2 гектари. Звісно, у те, що хтось хоче розпаювати археологічну пам’ятку, тоді ніхто не повірив. Аж доки навесні цього року до підприємців не звернувся селянин із проханням взяти в оренду його два гектари. Яке ж було здивування, коли побачили, що земля, яку хоче здати селянин, розташована в межах городища!

«А діло було так: він звернувся до сільської ради, там порадили готувати проектно-кошторисну документацію та подавати для затвердження, – говорить аграрій. – Він це зробив, а коли дійшло до археології, то там відповіли, що виділяти землю не можна. «Ну, не можна – так не можна», – відповіли в сільраді. – Припускаю, що якби було можна, то керівництво громади вже б по 2 гектари все роздерибанило. Ніхто навіть не намагався розібратись, а там, між іншим, працює три землевпорядника».

Проблем у тому, щоб оминати пам’ятки археології, Валерій Новицький не бачить. Каже, це ніяк не впливає на рентабельність, оскільки ті 3-4 гектара із загальної площі в 5 тисяч гектарів є краплею в морі.



«При виділенні курганів ми виходимо з логіки та суті питання, оскільки ми є керівниками і власниками, які працюють на місці, – пояснює співвласник ТОВ «Плиски Агро». – Зрозуміло, що власникам холдингів важко дізнатись, яка культурна чи археологічна пам’ятка розташована на їхній території. Для цього є відповідні державні служби, які повинні проводити роботу із захисту та збереження культурних цінностей. На жаль, ці служби сьогодні фактично не працюють. Цим займаються окремі ентузіасти, які не наділені повноваженнями».

За словами Валерія Новицького, з юридичної точки зору орендарів не можна ні в чому звинувачувати, тому що їм ніхто не передавав на збереження пам’ятки.

«Але ми виходимо з фактичної позиції і робимо так, як нам підказує обов’язок перед мертвими, живими і ненародженими», – резюмує відомий аграрій.

Сьогодні ТОВ «Плиски Агро» демонструє приклад усім аграріям, як треба ставитись до тисячолітньої історії, адже історія визначає майбутнє і творить сьогодення. Без предків ми – лиш пил.

Віталій Назаренко, «Чернігівщина» №48 (813) від 26 листопада 2020

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: пам’ятка, історія, археологія, кургани, Хранителі_курганів, Новицький, Назаренко, Чернігівщина

Добавить в: