Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Город и регион » Чому гинуть бджоли й чи можна цьому зарадити?


Нормовен

Чому гинуть бджоли й чи можна цьому зарадити?

– Ніколи не забуду той звук тривоги, слабкий, але пронизливий жалісливий гул моїх бджілок! Комахи плакали, бо розуміли – їхня сім’я вимре, – за моєю спиною емоційно розмовляють пасічники, що приїхали 20 лютого на форум бджолярів, який ініціювали Головне управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області та місцеві осередки бджолярів. Тема заходу надзвичайно актуальна – профілактика отруєння бджіл.



До Чернігова на зібрання запросили пасічників, представників місцевої виконавчої влади, сільськогосподарських підприємств, від дрібних фермерів до найпотужніших агрохолдингів. Зала була вщент заповнена людьми. Але, як показали дані про реєстрацію учасників форуму, виявили бажання взяти участь в обговоренні вдвічі менше аграріїв, ніж бджолярів.



Не стане бджіл – не буде життя

Не перший рік багато пасічників по всій Україні, зокрема й на Чернігівщині, спостерігають, як у розпал медоносного сезону їхні бджолосім’ї гинуть. І земля під вуликами вкривається тільцями мертвих комах. Це велика біда не тільки для пасічників, а й усього людства.

– Сучасне бджільництво – важлива галузь сільського господарства області. Його значення не може обмежуватися тільки виробництвом корисної бджолиної продукції, отриманням прибутків від реалізації меду. Це ще й запилення бджолами посівів та насаджень сільськогосподарських культур, що сприяє підвищенню врожайності. Вчені кажуть, якщо якийсь період не буде бджіл – це призведе до незворотних процесів і наслідків, – зазначає начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області Юрій Павлішен. – Упродовж минулого року, згідно з офіційними даними, на Чернігівщині постраждали 8 пасік, більше 300 бджолосімей. Було відібрано біологічний матеріал для дослідження в 5 випадках, і тільки в одному було лабораторно підтверджено, що комах отруїли. Ось така статистика.

За неофіційними даними, випадків загибелі бджіл в рази більше. Про нещастя пасічники не повідомляють ні місцеві органи, ні ветслужбу через низку причин, приміром, через те, що мають незареєстровану пасіку, що й ускладнює процес отримання грошової компенсації та ін. Також бджолярі не хочуть витрачати, окрім чималих коштів на потрібні дослідження в акредитованій лабораторії, свій час, який найбільш цінний у розпал сезону.

Очільник головного управління звернув увагу присутніх, що комахи гинуть не тільки через безконтрольне застосування сільськогосподарськими підприємствами пестицидів, засобів захисту рослин, а й через хвороби, заразні та незаразні. Назвав причини виникнення, серед яких незадовільні умови утримання, недоброякісний корм.

Начальник Ріпкинського районого управління Держпродспоживслужби Дадаш Дадашев поінформував:
– У нашому районі паспортизовані – 23 пасіки, непаспортизованих – набагато більше. І це одна з основних причин, чого немає співпраці, тобто комунікації між пасічниками і сільгоспвиробниками на Ріпкинщині. Втім в усіх минулорічних 5 випадках отруєння бджіл пестицидами постраждалим бджолярам аграрії таки виплатили компенсацію, визнавши себе винними. Щороку у березні наше управління надсилає листи до сільгоспвиробників, щоби вони надали інформацію щодо засобів, якими планують обробляти поля. На жаль, такі дані надають тільки дрібні фермерські господарства. Великі – ігнорують. Але в той же час пасічники теж неправильно роблять. Приміром, вивозять вулики кудись у лісосмугу, приховують, щоб ніхто нічого не знав. А коли вже комахи гинуть, тоді власники бджолосімей виходять з тіні. Так само неправильно чинять й аграрії, наші спеціалісти фіксували, що обробка полів відбувалася після десятої ранку, що категорично заборонено. Я не захищаю ні фермерів, ні бджолярів, просто закликаю кожного належно виконувати свою роботу.

Трикутник

Задля того, аби попередити і не допустити отруєння бджіл під час використання засобів захисту рослин, має бути тісна співпраця пасічників з органами місцевого самоврядування та територіальними органами Держпродспоживслужби, відзначив Юрій Павлішен. Мова не лише про реєстрацію пасіки, а й надання місцевій владі інформації про розташування вуликів, контактних даних власників пасік.

– Щодо агроформувань, то вони, насамперед, мають повідомити керівництво сільської ради чи ОТГ та бджолярів про обробку не пізніше ніж за три дні, вказати територію, дату, час, препарат (його діючу речовину). На жаль, досвід показує, часто ми не можемо встановити діючу речовину даного препарату. Під час розслідування випадків, констатуємо – господарства не вносять інформації до журналу хімічної обробки полів, який мають заповнювати агрономи або інші відповідальні особи. Як немає й каністр із залишками препарату. Окреме питання – недотримання санітарних норм під час застосування пестицидів авіаційним методом. Уся інформація міститься в буклеті, який ми підготували для учасників форуму, – продовжує керівник профільного управління і наголошує, що найліпше вирішення нинішньої ситуації – так званий трикутник, тісна комунікація між усіма учасниками.

Якщо вже сталося

При підозрі отруєння бджіл фахівці служби радять пасічникам терміново вдатися до таких дій: гнізда сімей, які втратили багато льотних бджіл, витягти. Насамперед медові і пергові рамки зі свіжопринесеним нектаром і пилком, а також рамки з відкритим розплодом. Сім’ї бджіл забезпечують водою, наливають її в стільники і підгодовують рідким цукровим сиропом у пропорції 1:1 протягом 3-4 діб. Звільнені вулики промивають п’ятивідсотковим розчином лугу, потім чистою водою і застосовують паяльну лампу.

– Час має ключову роль, адже саме він стане істотним у питаннях з виплати компенсації, якщо вже така біда сталася, – додає Юрій Павлішен. – Пасічникам потрібно терміново звернутися до органів виконавчої влади з письмовою заявою з проханням створити спеціальну комісію, яка має оглянути пасіку, виявити причини загибелі бджіл, оцінити розмір збитків. До складу комісії залучають депутатів місцевих рад, представників територіальних управлінь Держпродспоживслужби, екологічної інспекції, товариства бджолярів. Бажано, щоб під час обстеження був присутній представник сільськогосподарського підприємства.

Також потрібно оглянути поле, яке обробляли, і відібрати зразки рослин. Все це разом з 400-500 мертвими чи частково живими комахами, 200 г свіжозібраного меду везуть до акредитованої лабораторії в Київ. Важливо встигнути упродовж перших двох діб, поки не почався розпад хімічних речовин препарату.

Про гроші

Йшлося на форумі й про фінансову підтримку бджільництва, яку мають цьогоріч відновити. Заступник директора Департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Олег Крапивний розповів про цю державну програму, один з напрямів якої – дотація за наявні бджолосім’ї:

– В області близько 50 тисяч бджолосімей. Оформити грошову допомогу від держави зможуть усі суб’єкти господарювання, як фізичні особи підприємці, так і юридичні. Документи потрібно подавати після 1 серпня до 1 жовтня. Право на дотацію мають пасічники, які утримують від 50 до 300 бджолосімей. Підтримка передбачається до 200 гривень за одну сім’ю. У пакеті документів, які потрібно подавати до органів місцевої виконавчої влади, серед іншого мають бути копії санітарно-ветеринарного паспорта та документа про державну реєстрацію потужності пасіки.

Безпечний оазис

Голова Чернігівської обласної та міської спілок Ігор Сокоринський, користуючись нагодою, звернувся до пасічників, аби вони активніше оформлювали паспорти (наразі в області лишаються незареєстрованими половина пасік), а до аграріїв – щоб також повідомляли про обробку посівів на сайті www.grand.expert. Це ресурс, завдяки якому українські бджолярі можуть оперативно отримувати інформацію щодо обробітку полів пестицидами, щоб вжити заходів і уникнути контактів комах з отруйними речовинами.

А тим часом у Мексиці, фермери знайшли геніальне рішення, аби врятувати бджіл від отруєння. Навколо пасік висаджують плантації соняшників, щоб медоносні комахи не могли дістатися до пестицидних полів. Так бджілки охоче запилюють рослини і отримують екологічно чисту їжу та сприяють урожайності.

На Чернігівщині теж є екосвідомі фермери, які під час вирощування сільгоспкультур взагалі не застосовують хімії. Такими є подружжя з Количівки Чернігівського району, про них «Деснянка» розповідала раніше. Бджолам, найважливішим істотам земної кулі, на їхніх землях безпечно.

Лариса Галета, «Деснянка» №9 (796) від 27 лютого 2020

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: инуть бджоли, Галета, Деснянка

Добавить в:


ЦентрКомплект