12 жінок і ціна за ту розкіш

Опісля Нового року до редакції завітав кандидат історичних наук, співробітник Українського інституту національної пам'яті Сергій Горобець. Не з порожніми руками - з настінним календарем на 2020 рік «Українські жінки XX століття».



- Такі унікальні дарунки отримають деякі засоби масової інформації, бібліотеки, школи, окремі установи та заклади, а також передамо нашим військовим та волонтерам. Початковий тираж календарів був тисяча примірників на всю Україну, потім надрукували ще півтори, - каже Сергій Горобець. - Але, напевне, наклад треба робити у сто тисяч і більше, адже такі видання надзвичайно популярні.



Тут представлені видатні, але маловідомі українки, чиї ювілеї відзначатимемо нинішнього року. Ці 12 жінок були винятковими в історії України, і кожна з них у різний спосіб вплинула на становлення та розвиток нашої держави. її культуру, освіту. науку.

- У рамках просвітницьких акцій, пропагуючи українську історію персоналії, наш інститут торік видав календар про видатних вояків, а цьогоріч - про видатних жінок. Називайте це гендерною рівністю! Потрібно приділяти увагу не тільки славній сильній половині людства, а й прекрасній, адже українки варті того, щоб про них знали і шанували. До речі, символічно, що авторка цього проекту наша землячка з Чернігова Наталія Слобожанінна, наразі проживає в столиці і є співробітницею Українського інституту національної пам'яті. - зауважує Сергій Горобець

Один з консультантів з одностроїв у цьому виданні - відомий чернігівський історик, кандидат історичних наук Олександр Бондар. Завдяки його старанням вдалося спростувати не одну радянську брехню, яку нині модно називати фейком.



- Приміром, пан Олександр з'ясував, що у засновниці жіночих відділів «Карпатської Січі» Марії Химинець головний убір, це - 1939 рік, був без козирка. Тож так і відтворили в календарі. А коли виникали питання правдивості форми військової льотчиці Марії Нестеренко, то Бондар і тут довів неправдивість. Історія зі світлиною майора, заступниці командира авіаполку спеціального призначення. яка розповсюджена у радянських і сучасних російських виданнях, інтерне ті - ніщо інше, як фотошоп. Після експертизи художнику довелося виправити звання та зробити інші правки. які всупереч фактам домалювали до її зображення пропагандисти. У радянський час та й нині в Росії така практика, на жаль, живіша живої. - каже Сергій Горобець.



Перший місяць жіночого календаря нас знайомить із «зубним болем» КДБ і «легендою дисидентського руху» Оксаною Мошко. Однією із засновниць Української Гельсінської групи. Вона стала «козацькою матір’ю» - моральною опорою для української інтелігенції. Відстоювала свободи та права людини. Листувалася з ув’язненими у концтаборах дисидентами, допомагала їхнім родинам та розповсюджувала сам видав.

Постійні обшуки, допити, понад 10 років таборів, примусове психіатричне лікування не зламали цю жінку. Вона повернулася із заслання, щоб на весь світ заявити про злочини радянської влади.



Лютий презентує Галину Мазепу (Коваль) - художницю, чиї ілюстрації до книжок, періодичних видань та мультфільмів відомі у світі. Нафтова компанія Shell запросила її ілюструвати корпоративну продукцію Мистецькі центри Європи та Америки вважали за честь експонувати її роботи. Донька прем'єр-міністра уряду УНР Ісаака Мазепи. який походив з села Костобобрів Семе шве ького району. Знайшла свою другу батьківщину у далекій Венесуелі, з якою пов'язаний найбільш плідний перюд її творчості. До 85 років малювала та виготовляла кераміку. відтворювала українські національні мотиви.



Перший місяць весни знайомить з Євдокією Долею, акторкою театру та кіно, співачкою, режисеркою. Обравши творче псевдо «Доля», була приречена на випробування. Пройшла шлях від хористки єпархіального училища до провідної акторки Разом з чоловіком Василем Верховинцем заснувала унікальний ансамбль «Жінхоранс». У її фільмографії - ролі в комедії «За двома зайцями» та драмі «Коліївщина». Сягнувши вершин слави, пережила заслання до Казахстану, бо виявилася дружиною «ворога народу».



Квітень прикрашає Зінаіда Мірна, одна з перших українських жінок у політиці та серед засновниць Української Центральної Ради. Популяризаторів української ідеї, мови, культури. Вважала своєю мюісю боротьбу за права жінок Створювала та вдихала життя в українські жіночі організації, завдяки чому українки були представлені у світовому Жіночому Союзі в Женеві.




Далі - Софія (Окуневська) Морачевська - докторка медицини. перша жінка в Австро-Угорщині. яка отримала диплом лікарки. Фундаторка курсів сестер милосердя та акушерок. Перекладала медичну термінологію українською мовою Усе життя боролася з гендерною дискримінацією Всупереч забороні жінкам навчатися в університетах. цілеспрямована Софія здобула вищу освіту. Стала учасницею феміністичного руху на Західній Україні.



Червень відкриває талановита дослщниця української минувшини. збирачка фольклору, редакторка й упорядниця наукових видань та часописів, організаторка історичних студій Катерина Грушевська. Єдина донька Михайла Грушевського. За це була закатована виконавцями сталінського режиму у Темлазі (Мордовія).



Липень знайомить із Зінаїдою Аксентьєвою вченою-дослідницею геофізики та астрономії, на честь якої міжнародний Астрономічний союз назвав один із кратерів Венерн. Була серед тих учених, які заснували першу в Україні гравіметричну обсерваторію у Полтаві. Під її керівництвом вона стала однією з провідних установ у Європі, які досліджували обертання Землі та припливи.



Молода військова льотчиця Марія Нестеренко «зустрічає» втомленим поглядом. Під її командуванням жіночий екіпаж зробив безпрецедентний переліт бомбардувальника «Україна» за маршрутом Хабаровськ-Львів. Хоч і не досяг пункту призначення. Під час перельоту, який тривав понад 22 години, подолано 7 тисяч кілометрів. Досвід та професіоналізм не завадили НКВДистам розстріляти її у роки Другої світової.



Марія (Кедюлич) Химинець заступниця комендантки «Жіночої Счі», організаторка курсів вишколу провідниць. У спогадах «Відлуння буремних років» описала боротьбу патріотів та патріоток Закарпаття за українську державність упродовж 1938-1939 років.



Жовтень презентує Марію Савчин - зв'язкову ОУН на псевдо «Марічка», понад 9 років пробула у підпіллі. Стала однією з борців і свідків збройної боротьби за незалежність України після Другої світової. Внаслідок жорстокого компромісу із КГБ виїхала до США. Вимушено залишивши у заручниках родину.



Перегортаємо ще один аркуш і - Зінаїда Тулуб, письменниця, перекладачка, кіносценаристка. Дебютувала з творами, написаними російською. Під час коренізаціі перейшла на українську мову, створила перший український історичний роман-дилогію «Людолови». В якому українці зображені з позиції суб’єктивності на політичному європейському тлі. Такого тоталітарна система не вибачала. 19 років таборів та заслання підірвали її здоров'я, але не позбавили прагнення жити та жаги - творити.



У вишиванці - Ірина (Стасів) Калиноць теж письменниця. поетеса-шістдесятниця, дисидентка-правозахисниця, учасниця руху за відновлення УГКЦ, членкиня «Меморіалу», Товариства Лева, Народного Руху України, парламентарів, прихильниця реформування шкільної освіти. Її внутрішня свобода була викликом для радянської влади та мотиватором для однодумців. Ціна за таку розкіш - 9 років таборів. Але віра у відновлення незалежності України давала їй сили не зректися своїх ідеалів та переконань.

Це тільки 12 зіркових жінок Української держави. Про них варто знати кожному, аби глибше усвідомити силу духу, відданість, патріотизм на щаблях нашої історії.

Лариса Галета, «Деснянка» №2 (789) від 9 січня 2020

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: календар, Українські жінки XX століття, Галета, Деснянка

Добавить в:


ЦентрКомплект