Трирічний Жора побив рекорд Шумахера

Міхаель Шумахер. Це ім'я стало прозивним для тих, хто любить швидко їздити. Батько маленького Міхаеля вперше посадив майбутнього чемпіона за кормо у три роки. А зараз Шумахер — семикратний чомпіон Формули-1 і тренує хлопчаків, які мріють про перемоги у цьому виді спорту. Георгій Красько. Поки що цього імені ніхто не знає, адже Жорі усього три роки.



Та він уже встиг побити рекорд відомого гонщика, вперше сівши а карт у два роки.

Батько Жори, Євген Станіславович, колишній спортсмен, "скуштував" швидкість на смак у дев’ять років, коли батько привів його на станцію юних техніків, де готували майбутніх гонщиків.

— Мені пощастило, — каже Євген Красько. — За радянських часів мало хто із бажаючих міг потрапити туди. Сотні хлопчиків могли чекати роками, поки з’явиться вільне місце, а таке бувало дуже рідко. Пішовши з вєликого спорту, я не припиняв займатися картингом, хоча в мене й з’явилися інші інтереси... За роки незалежності виникло багато різних картинг-клубів, але усі вони діяли окремо один від одного. Тож колишні гонщики вирішили створити організацію, яка б об’єднала всіх. Так шість років тому і з’явився клуб „Десна-Карт”. Згодом я привів до нього своїх дітей: спочатку доньку Олександру (зараз їй вісім років), а через два з половиною роки — Жору. Саша вже кілька разів перемагала у своїй віковій категорії, а ось у сина ще все попереду... Коли я вперше спробував посадити його в карт, він плакав і казав, що не хоче сідати. Але пройшов час, і Жора тепер сам одягає форму, коли чує про гонки. Якщо рік тому я тягав його карт на мотузці, то тепер син сам керує машиною і вимагає, щоб я додав газу (перед стартом я обмежую швидкість, щоб він міг впоратись з машиною), а мені вже й велосипедом важкувато його наздогнати... Ми колись із друзями виміряли швидкість, з якою він їздить, і вийшло 50 кілометрів за годину! І, на наш подив, Жора поводиться на трасі адекватно, уважно слідкує за старшими спортсменами і намагається повторити все, що вони роблять. Тож ми всі сподіваємось, що невдовзі виховаємо свого власного чернігівського Шумахера.



І для цього є всі передумови, адже наша школа картингу — одна з найсильніших в Україні. Так, зовсім недавно дванадцятирічний кандидат у майстри спорту Максим Мекшун із Чернігова переміг у першості й Чемпіонаті України з картингу у своїй віковій групі. До клубу Максима, як і його старшого
брата Дмитра (він, до речі, також кандидат у майстри спорту), привів батько, Геннадій Леонідович, який в дитинстві також мріяв стати автогонщиком. Та не склалося, тож, як тільки в нього з'явилася можливість, він купив карт для своїх синів, а сам став для них тренером. Підбирає їіЗ тактику, пояснює, що для того, щоб стати чемпіоі ном, треба багато тренуї ватись, тому що картина — це не тільки швидкість! але й великі навантажені ня, травми, і тому спорті смен має бути дуже виті ривалим. Максим заразі готується до нових пере! мог, а ось Діма поки що зробив перерву у тренуї ваннях, бо цього року вія вступив до Чернігівської го технологічного універі ситету на факультет ман шинобудування (хлопець; завжди захоплювався! різними механізмами). Але зізнається, що дужеі сумує за швидкістю, тож за першої ж можливості повернеться у спорт.

— Якщо хтось, прочитавши статтю про вас, захоче займатися картингом, чи може він звернутися до вашого клубу? — запитала я у Євгена Краська.

— Картинг — це єдиний вид спорту, де немає ніяких вікових обмежень, І тож звернутися до нашого клубу може будь-хто. Щоправда, є одна умова — платоспроможність. Фінансування — це найбільша проблема таких клубів, як наш. Форма, карт, його утримання , коштують недешево. А ми зараз не на тому рівні, щоб займатися меценатством. Зрозуміло, що виховання дітей — добра справа, але для цього необхідна хоч якась підтримка держави. Тож зараз, якщо дитина захоче займатися картингом, батькам доведеться викласти кругленьку суму...

Ольга Мусій, «Гарт» №49 (2339) від 7 грудня 2007

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: