Не стріляйте в чапель

9 червня у ЧепелевІ Шорського району (за словами однієї жительки цього села) невідомими вбито кілька десятків чапель, здебільшого пташенят... Шоковані тим, що сталося, мешканці села написали в „Гарт”. І ми поїхали у Чепелів.



Розбита дорога, напівзруйновані будинки, порожні зіниці вікон, забитий дошками магазин — ось майже все, що залишилось від багатого колись бела. Колгоспу нема вже давно. Молодь пороз’їжджалась. Події ж, які розгортаються у селі, інколи набагато драматичніші, ніж у якійсь там „Санта-Барбарі", — то хату підпалять за передвиборну діяльність (буцімто агітуєте не за тих), то поб'ються за якусь дрібницю. І ось ще "новина” — хтось убив чапель.

— Я живу біля лісу, — розповідає Віра Кухаренко. — і якщо, буває таке, у мене поганий настрій, то я йду в нього й милуюся чаплями. У нашому селі їх живе два види — великі білі та сірі. Білі красивіші й більші за сірих. Птахи вже давно уподобали наш ліс. Зовсім недалечко звідси є ставок, і вони там харчуються. Коли почула постріли, всередині так усе й обірвалося — моїх птахів убивають... Я швидко взулась — і до лісу. Але вже біля хвіртки мене зупинила сусідка: „Куди ти, дурна?! Сиди дома, бо й тебе пристрелять!"

і дійсно, хто знає, що в голові у того „мисливця”? Ми стільки років жили поряд з птахами і ніколи їх не кривдили, а тут таке...

Коли все стихло, я побігла туди, де стріляли. Усюди, куди не кинь оком, були мертві птахи: на землі лежали, на деревах висіли, всюди пір'я, кров. Повернувшись у село, розповіла усе сусідам. ТІ, в свою чергу, — знайомим, і хтось подзвонив у райгазету. Після дзвінка приїжджали з районного відділу міліції, але винних в убивстві чапель не знайшли.

А сільський голова Людмила Садова зізналася, що усі жителі села підозрюють у скоєному Олександра Ба-кіса, охоронця ставка, але проблема в тому, що ніхто за „руку його не спіймав”, ніхто не бачив, як він стріляв. І попередила, що все сказане нею лише припущення че-пелівців.

— Наш ставок орендує Володимир Кузьменко, директор ПСП „Чепелівське”, але розпоряджається ним Григорій Божок, підприємець із Щорса, — пояснила Людмила Садова. — Цьогоріч вони вирішили зайнятися розведенням риби для продажу і запустили у ставок мальків. Чаплі ж харчуються дрібною рибою і начебто знищують живність у водоймі. Тож Григорій Никифорович і наказав своєму працівнику Олександрові Бакісу знищити птахів...

Найбільше постраждали пташенята: дорослі птахи поховалися, а малі літати не вміли, тож їх і постріляли, — додає сільський голова. — Такого за дев'ять років, що я тут живу, ще не було!

І хоч у селі кажуть, що загинуло кілька десятків чапель, Володимир Єрмоленко, інспектор дозвільних систем Щорського райвідділу міліції, стверджує:

— Коли я приїхав у Чепелів, то на місці виявив лише 12 мертвих чапель. Щоправда, я прибув на місце пригоди за кілька днів по тому, як усе трапилось. Селяни спочатку зателефонували до районної газети, її працівники до Обласного управління екології. Звідти нам прийшов папір, щоб ми вжили заходів. Я говорив з Олександром Бакісом, але він заперечує свою причетність до злочину. Ніяких підтверджень, що він там був, також немає. Тому сказати напевне, хто це зробив, неможливо. Усе буде ясно лише після завершення слідства.

Поговорили ми і з Григорієм Божком, на якого грішать селяни. Він страшенно обурювався.

— Самі поміркуйте, навіщо мені ці чаплі? У мене 600 гектарів землі, й за роботою ніколи навіть голови підвести. Про те, що чаплі, харчуючись на ставку, завдають збитків господарству,я й не думав. Коли до райгазети зателефонували, ми з и редактором їздили туди і розбиралися на місці. Я навіть болотами ходив, щоб знайти якісь сліди. Але виявилось, що постріляли птахів у лісі. Охоронець же відповідає лише за ставок, і тому йти до лісу йому не було ніякого сенсу. Я й сам під час свого приїзду в село запитував у нього: „ Сашку, що сталося з чаплями?" А він у відповідь:. Того дня на ставку якісь хлопці на качок полюва -ли, можливо, вони й постріляли. А я до цього не маю ніякого відношення, та в мене й рушниці нема..."

Усі наклепи на мене пов'язані з тим, що люди мені заздрять. А чаплі хай живуть, скільки вони тієї риби зловлять!

На жаль, уже не живуть. Принаймі кілька десятків. І добре, якщо знайдеться якась місіс Марпл, яка розкрила б цей злочин.

ВЕЛИКА БІЛА ЧАПЛЯ



Велику білу чаплю від інших відрізняють великий розмір, жовтий дзьоб і чорні ноги.

Під час шлюбного періоду з потилиці птаха звисає пучок подовжених тонких пір’їн, які дістають кінця хвоста. Довжина тіла цієя чаплі в середньому складає 1 м, маса — 900-1000 г.

Чапля гніздиться на високих деревах, часто в колоніях з іншими водоплавними птахами в лісах або на лісистих ділянках на берегах річок. Щорічно повертається в місце гніздування. Харчуються ж вони поодинці, обт літаючи навколишню територію в пошуках корму. Знаходять його на болотах і на мілинах ставків, іноді — на полях. Харчуються в основному рибою, земноводними, зміями, равликами, ракоподібними, комахами і дрібними ссавцями. У кладці від 1 до 6 яєць (зазвичай 3-4) — у птахів північної популяції і 2-3 — у представників південної популяції. У разі втрати кладки біла чапля може відкласти яйця вдруге, інкубація триває 23-25 днів, висиджують обоє батьків. Пташенята вилітають з гнізда у 6 тижнів.

СІРА ЧАПЛЯ



Важить приблизно 1,5 кг але окремі птахи досяі гають ваги і до 2 кг. Самки менші за самців.

Прилітають сірі чаплі у наш край досить рано — зазвичай на початку квітня.

Селяться в досить густому лісі поблизу водоймища колоніями. — до кількох десятків пар. Гнізда мостять ближче до верхівки дерева на висоті 7-30 м. Коли „хата" готова, самки з проміжком у дві доби відкладають по 4-6 яєць. Висиджування триває 26-27 днів. Пташенята знаходяться в гнізді 7 тижнів.

Харчуються сірі чаплі так само, як і білі. Доі гнізда дорослі птахи приносять їжу по три рази на день кожен. Проте за одне годування їжу отримують не всі пташенята, а приблизно тільки половина. Кількість корму, що здобувається однією чаплею за один виліт, більш-менш постійна.Тому, чим крупніші пташенята, і чим більше вони вимагають їжі, тим менше залишається батькам. Але та обставина, що сірі чаплі поїдають рибу, не мае І суттєвого шкідливого значення для рибного господарства: жертвою чапель стають переважно малоцінні або смітні види риби. Знищуючи рибу, уражену лигулезом (розповсюджена паразитична хвороба карпових риб), сірі чаплі деякою мірою сприяють знезараженню водоймищ.

СТАТТЯ 248 КАРНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ (НЕЗАКОННЕ ПОЛЮВАННЯ) ГОВОРИТЬ, ЩО

1. Порушення правил полювання, якщо воно завдало істотноїшкоди, а також незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України (велика біла чапля до таких відноситься. А за деякими джерелами сіра також — Авт.) караються штрафом до ста наеоподатковуваиих мінімумів доходів громадян або обмеженням волі терміном до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого.

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені службовою особою з використанням службового становища, або за попередньою змовою групою осіб, або способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу, або з використанням транспортних засобів, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, — караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі терміном до п'яти років, або позбавленням волі на той самий термін з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого.

Ольга Мусій, «Гарт» №28 (2312) від 13 липня 2007

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: