Забезпечити виконання соціальних пільг, гарантій, послуг

26 червня виповнюється шість років з часу створення Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. А от час роботи Петра Івановича Савича на посаді його директора поки що вимірюється не роками і навіть не місяцями, а... днями. Лише з 1 червня 2007року пан Савич - досвідчений посадовець і авторитетна людина — очолює цю потужну організацію, яка опікується соціальним захистом працюючих громадян та фінансуванням виплат за соціальними послугами. Усього два десятки днів минуло — нова робота, нові враження... А ще перед інтерв’ю з ним згадалося народне: «нова мітла по-новому мете»... Що ж, тим цікавішою уявлялася розмова з паном директором, який, як виявилось, має не менш цікаву біографію.



— Петре Івановичу, прізвище Савич добре відоме мешканцям нашого регіону. У 80-90-х роках минулого століття воно не сходило з перших шпальт районних, а потім — обласних газет. Пізніше прізвище з них зникло. Розкажіть — чому?

— Справді, час із 2001 до 2005 року я провів далеко за межами області й України . Спочатку—дуже далеко, потім ближче. Перебував на дипломатичній роботі — у Киргизстані та в Білорусі.

— А перед цим...

— Перед цим працював у рідному Коропському районі та в обласному центрі. Починав з рядового інженера сільгосптехніки, у 1972 році після закінчення факультету механізації Полтавського сільськогосподарського інституту та служби в армії повернувся на батьківщину. 12 років (з 1986 до 1998) був першою особою Ко-ропського району — часи змінювалися, по-різному називалися посади: то — голова виконкому, то — адміністрації. Але факт залишається фактом. А з 1998 року почав працювати на посаді заступника чернігівського губернатора, потім був керівником апарату обласної ради (посада, прирівняна до посади заступника голови облради. — Авт.). Ну а далі була робота за кордоном.

— Чому вирішили повернутися до роботи на новій відповідальній посаді обласного рівня?

— Та я ніколи й не ухилявся від відповідальності, від активної життєвої позиції. До речі, я й зараз депутат Чернігівської обласної ради. І — депутат уже 5-го скликання, в чому, мабуть, рекордсмен серед колег по депутатській залі.

А погодився обійняти цю посадутому, що, гадаю, впораюся. Маю великий досвід, а це якраз те місце роботи, де досвід вкрай необхідний. Сама назва очолюваного мною відділення говорить проте, чим займається ця структура, що це серйозна робота. Так, я маю забезпечувати на обласному рівні виконання визначених законом соціальних гарантій, пільг, послуг у повному обсязі. Ми — державна структура, і, прийшовши сюди, я вирішив, що ми працюватимемо прозоро й відкрито, свідченням чого є і ця розмова. із пресою у мене завжди були нормальні взаємини, а з «Гартом», де редактором працює, я б сказав, мій друг, товариш і брат Дмитро Іванов, —тим паче. Громадяни мають право знати, як працює та чи інша державна структура. А, як на мене, зараз люди отримують замало справді необхідної інформації, незважаючи на досить розвинений ринок ЗМІ у державі.

— Чим у першу чергу займається Фонд?

— Усього так багато, що навіть виділити щось складно. Все важливо, все потрібно. Якщо коротко, то це забезпечення збору та акумуляція страхових внесків, здійснення фінансування допомог, фінансування санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх родии Працюємо з людиною, можна скзати, від самого її народження аж до смерті. За рахунок Фонду надаються такі види матеріального ззбезпечення та соціальних послуг: допомога з тимчасової непрацездатності; при вагітності та пологах; при народженні дитини; з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (з 01.01.2007 вона виплачується Управлінням праці та соціального захисту населення); на поховання Крім цього, ми забезпечуємо оздоровчі заходи (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їх сімей, до дитячих оздоровчих закладів; часткова оплата утримання сана-торіїв-лрофілакторіїв та дитячо-юнацьких спортивних шкіл). Здоров'я нації, а отже — кожного громадянина, є пріоритетом для держави. Свій внесок у це робитимемо й ми. 5, 5 мільйона гривень виділено на оздоровлення дітей тільки цього року. Це як, по-вашому, багато чи мало?

— На рівні області?

— Так.

— Багато. Петре Івановичу, ось я — рядовий громадянин, чернігівець, пращою, маю право на той чи інший вид компенсації, пільг. Якщо ж у мене виникають якісь питання до фахівців Фонду (я чимось незадово-лений чи просто не досить обізнаний) — куди мені звернутися ?Єу вас юристи, спеціалісти-консультанти?

— Звичайно. У разі потреби прошу і вас, і всіх земляків-мешканців області звертатися до нас за адресою: місто Чернігів, вулиця Музична, 1-А. Вас вислухають і тут, на місці, направлять до того, хто надасть необхідну інформацію і допомогу.

— А в районах? До речі, чн маете свої представництва там?

— А як же! До обласного відділення Фонду входить обласна виконавча дирекція (Ті очолюю я), а вже у нашому підпорядку -ванні — чернігівська міська та дев'ять міжрайонних виконавчих дирекцій Вони є у Варві, Прилуках. Ніжині, Бахмачі, Козельці Новгороді-Сіверському. Корюківці. Мені. Скажімо, до відання Варвинської дирекції належать Срі-бнянський, Талалаївський та, звісно, Варвинський райони. Новгород-Сіве-рське відділення опікується Семенівським та Новго-род-Сіверським районами. У ці відділення також може звертатися будь-хто з будь-яких питань.

— А от, скажімо, я мешкаю в Семенівці. До Новгорода - Сіверського добиратися, як кажуть, не близький світ... Як бути?

— І це враховано. У тих райцентрах, де немає представництва виконавчої дирекції, є наші представники. В кожному районі! Вони уповноважені працювати з громадянами на місцях.

— Отут, Петре Івановичу, Ви таку «широку географію» намалювали, тож скажіть, будь ласка, чи встигли вже відвідати своїх підлеглих у районах, ознайомитися з їхньою роботою? Якщо так, то чи можете сказати, де фахівці і відділення Фонду працюють краще, а де б варто було «підтягнутися»?

— Оце запитання я ставив собі сам. Ставив, коли давав згоду очолити обласне відділення, ставив і у перші дні, коли почав працювати. Аж до того часу ставив, доки не проїхав районами і не подивився на все сам. Поки що нікого виділяти не буду — всі працюють. Дуже важливо те, що з інформаційно-комп’ютерним забезпеченням на районному рівні у нас повний порядок. На сьогодні воно дозволяє підтримувати постійний якісний зв’язок між областю і районами.

— Ви довго жили за кордоном. Чи можна порівняти життя в Україні і, скажімо, у наших найближчих сусідів, білорусів?

— Нинішня Білорусь — це... Радянський Союз сьогодні. Адміністративно-вольові методи керівництва, тверда вертикаль влади, всі питання на контролі глави держави. Між Україною і Білоруссю нині є суттєві розбіжності. І головна — свобода слова! Саме вона насправді є в Україні, і це той суттєвий факт, якого не можна і немає сенсу заперечува ти. Тим більше це помітно було мені, людині, яка повернулася додому після стількох років життя за кордоном.

— Петре Івановичу, що Ви, користуючись нагодою, побажаєте нашому читачеві?

— Це для вас, газетярів, він читач, а для нас — працівників Фонду соціального страхування — він застрахована особа, людина, яка має право на визначені законами держави гарантії, на отримання певного переліку соціальних послуг. І я хочу, щоб кожна людина знала про те, що є така структура, яка існує задля втілення в життя пунктів, передбачених Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», інших державних документів, які закріплюють за громадянами право на соціальний захист. Я бажаю кожному своєму землякові стати обізнаним щодо того, на що він має право! А ще бажаю всім читачам «Гарту» здоров’я і впевненості!

P.S. Після розмови пан директор запропонував кореспондентові ознайомитись із приміщенням обласної виконавчої дирекції Фонду — тією самою будівлею на вулиці Музичній, 1-А, подивитися на те, як, у яких умовах працюють його фахівці. Гідом у цій незвичайній екскурсії був заступник директора Сергій Носовець.

Подивитися було на що — чудовий ремонт, порядок у кабінетах, деякі з них оснащені кондиціонерами... Приємні люди, яким, мабуть, і працювати приємно в таких умовах — є де приймати відвідувачів, є що показати. І хочеться вірити, що все складеться добре у нового керівника обласного відділення Фонду на новій відповідальній посаді. Якщо буде так, то це піде тільки на користь його землякам, яким держава гарантує соціальний захист.

Олександр Філоненко, «Гарт» №24 (2308) від 22 червня 2007

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: