За 15 років зроблено багато

Шановні колеги, друзі, з Днем медичного працівника вас і ваших близьких!

Напередодні Дня медичного працівника колектив нашої лікарні відзначає свій 15-й день народження. Для лікарні — це мить, а для кожного з нас — це роки нелегкої праці, роки становлення та змужніння нашого колективу, його професійного зростання. Це тисячі врятованих життів, це радість і горе, що завжди йдуть поряд, це сивина на скронях.



Швидко сплинули 15 років. Але ми не вправі забувати жодного дня з них, жодного з наших колег.

Історія нашої лікарні розпочалася в 1988 році, коли поблизу тінистого урочища «Ялівщина» колективом будівельно-монтажного управління «Житлобуд-1» на чолі з Олександром Макаренком була вбита перша паля під будівлю лікарні.

20 березня 1990 р. міськвиконком зареєстрував міську лікарню № 2 як самостійний заклад, затвердив штатний розпис із 5 чоловік, а міськздоров-відділ наступного дня призначив мене головним лікарем.

20 грудня 1990 року було здано в експлуатацію першу чергу лікарні та відкрито інфекційне відділення. Того ж дня воно прийняло перших пацієнтів. Завідувачем відділення був Василь Устименко, старшою медсестрою Маргарита Високих.

А будівництво тривало, поверх за поверхом росла лікарня. Сьогодні я із вдячністю хочу згадати будівельників. Це і головний виконроб Володимир Хоменко, і виконроби Микола Гніздечко, Микола Бречко, Іван Ровний, Анатолій Леоненко. Двох останніх уже немає серед нас.

18 червня 1992 р. напередодні Дня медичного працівника в урочистій обстановці було відкрито Другу міську лікарню у складі поліклініки на 1000 відвідувань за зміну та стаціонару на 600 ліжок (у складі 11 клінічних відділень). Кістяк колективу склали вихідці з міськлікарні № 1.

Назавжди залишаться першими в історії лікарні заступники головного лікаря Валерій Якунін, Інна Со-рокіна, Данило Лобас, Олена Летошко, головна медична сестра Олександра Белякова, голова профспілки лікарні Олександра Пилипенко. Вони й сьогодні поряд зі мною на капітанському містку.

Своє 15-річчя лікарня зустрічає в повному розквіті, вона знана не лише в місті, області, а й за її межами, та й за кордоном України. Сьогодні поряд з поліклінікою в лікарні розгорнуто 14 клінічних та 9 допоміжних відділень, низку допоміжних господарських служб.

За 15 років у поліклініці прийнято близько 7 млн. хворих, у стаціонарі проліковано більш ніж 190 тис. хворих, здійснено понад 60 тис. оперативнихвтручань, в т. ч. найвищої категорії складності — на серці та магістральних судинах, ен-допротезувайня кульшових та колінних суглобів, найскладніші операції на жіночих статевих органах, в тому числі лапароскопічні, операції на нирках тощо.

Високопрофесійний колектив лікарні — це майже 1400 співробітників, серед яких 293 лікарі та 560 медичних сестер. 38 лікарів мають вищу кваліфікаційну категорію, 67 — І кваліфікаційну категорію, 39 — II кваліфікаційну категорію. Атестовано 50% медсестер, в т. ч. 33 удостоєно вищої кваліфікаційної категорії, 178 — 1-ї, 74 — ІІ-Ї.

7 лікарів мають почесне звання „Заслужений лікар України». Це Володимир Фриз, Олена Негода, Ігор Вапняр, Володимир Бога-чевський, Тетяна Фаль, Віктор Яковець і автор цих рядків.

З перших років свого існування колектив лікарні взяв курс на тісну співпрацю з передовими вітчизняними та зарубіжними центрами медицини. Тісна співпраця встановилась між лікарями Центру серцево-судинної хірургії на чолі з Володимиром Гера-симовим та провідними фахівцями Інституту кардіології ім. М.М. Амосова та Інституту хірургії і трансплантації ім. академіка О.О. Шалімова.

Окрема сторінка нашої біографії — це співпраця з німецькими друзями з міста -побратима Меммінгена (Баварія). Генератор наших стосунків Герман Пфайфер — людина неординарна, високої моральності та доброти. Його допомогу нашій лікарні неможливо переоцінити — це і допомога обладнанням та медикаментами, і обмін спеціалістами. На жаль, його вже немає з нами. Серце Германа зупинилось 6 березня 2000 року.

Пам’ять — це мірило людяності, порядності, душевності кожної людини. Ми пам'ятаємо всіх і кожного окремо. Ми пам’ятаємо ветеранів війни і праці. Щорічно в переддень 9 Травня ми чествуемо наших ветеранів. Сьогодні з нами залишились лише троє з них: Валентина Шапоренко, Марія Смольникова та Марія Манілова. Добра і здоров’я вам, дорогі наші!

Багато зроблено за 15 років, ще більше належить зробити. На зміну нам прийдуть молоді, енергійні, завзяті. Вони ще вище піднімуть авторитет нашої лікарні, збережуть її традиції, примножать її досягнення.

«Гарт» №24 (2308) від 15 червня 2007

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: