Безвуха Люся – небитюча


Лідія Михайленко зі своєю козою

— Люсю, ану повернися, щоб вушко видно було. Моя хороша Люся, — гладить білу козу Лідія Михайленко з Романьків Козелецького району.

— А де ж вуха? — придивляюся до козячої голови. Нема вух. — Їх купірують?

— Ні. Народжуються такими.

Лідія Миколаївна купила кізочку близько року тому. Порода ламанча.

— Молоко дають «пломбірне», — розхвалює Лідія Миколаївна. — Козою зовсім не тхне, а пахне як морозиво пломбір. Ламанча — молочна порода, дає 5 літрів молока за добу. А то й більше.

— Ти б сфотографувалась, як з бланшем ходила, — сміється чоловік, Олексій Михайленко.

— Ой, було, — засоромилась Лідія Михайленко.

— Невже коза така агресивна?


— Та ні, то корова рогом (хазяйство тримають немале: дві корови, сірі безрогі кози, в’єтнамські свині, коні. — Авт.). А Люся навпаки лагідна, небитюча, лащиться. Кози породи ламанча неагресивні.

Продала мені кізочку приятелька, по знайомству — за 600 гривень. А сама вона купувала місячних козенят по півтори тисячі гривень. Зараз робить сир на продаж, вершки сепаратором знімає.

Олена Гобанова, тижневик «Вісник Ч» №23 (1725), 6 червня 2019 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: безвуха коза, Лідія Михайленко, «Вісник Ч», Олена Гобанова

Добавить в:
Армения



ЦентрКомплект