Кобзар Василь Нечепа в Носівці у батьківській хаті облаштував козацький центр (відео)

Кобзар Василь Нечепа в Носівці у батьківській хаті облаштував козацький центр, у якому є кімната присвячена Тарасу Шевченку. Там є і репліка посмертної маски митця, і репродукція його прижиттєвого портрета. Сюди час від часу приходять на екскурсії школярі, це своєрідна альтернатива музею, якого у Носівці немає. Уперше до свого обійстя Василь Нечепа запросив знімальну групу. Детальніше дивіться далі у сюжеті.



Василь Нечепа нині живе у Чернігові. До рідної Носівки приїздить на репетиції та коли до нього хочуть навідатися гості. Перші ніж проводити нас далі, господар іде обіймати Шевченкову вербу. Цей ритуал, що б не сталося, непорушний.

«Це верба якою Шевченко опікувався на Косаралі, мені передали маленьку гілочку, я її висадив. І от вона така виросла. Я щоразу відрізаю від неї гілочки і розвожу по світу, віз в Іспанію, Італію, Грецію по школах. Усім дарую тарасову вербу».

На території обійстя Нечеп близько семиста дерев. Двісті із них Василь Нечепа висадив до двохсотих роковин від дня народження Шевченка.

«Я все життя з Тарасом я коли готувався до двохсотріччя – двісті концертів, двісті дерев. У мене парк Тараса.»

Господар запрошує нас до будинку. Перш ніж сісти і заграти на кобзі – співає пісню перед портретом матері. Це теж традиція Василя Нечепи, без якої він не починає жодної репетиції у батьківському домі.

«Усе моє творче життя присвячене Шевченку. він у мене на кобзі, в душі, у творчості. До 175 річчя від дня Народження ми підготували велику моно виставу крізь віки і серця. Я розповідаю сторінки його життя, і співаю про нього. така от вистава. У 89 році я з нею здійснив навколосвітню подорож.

Я з Києва через Москву Югославію у Єгипет звідти в індію, Сінгапур, Австралію, там 23 концерти, потім на Гавайські острови, а потім у Канаду, а потім в Америку, а звідти в Бельгію».

У кімнаті серед дорогих Василю Нечепі речей є репліка посмертної маски та репродукція прижиттєвого портрета Шевченка.

«Я шукав це фото це тараса фото і в нац. Музею фото а цю посмертну маску мені зробив Микола Білик.»

А цей шеститомник – Шевченківська енциклопедія. Книжки Василь Нечепа планує подарувати Національній бібліотеці Франції. У цьому вбачає свою кобзареву місію.

«Це унікальні книжки. Вони дорогі і по суті, і по вартості, але найдорожче, що ми передаємо свої скарби, говоримо, вони хто ми такі».

Два таких шеститомники Василь Нечепа вже подарував бібліотекам в Мадриді та Будапешті.

«Про шеститомник. Коли угорцям дарував вони плакали. Вони плакали і питали: це ви даруєте – так даруємо ми.

А ось такі, маленькі видання Кобзаря Василь Нечепа передає на фронт.

«Я беру ці книжечки, у мене тут аж мозолі я пишу їм з подякою нашому війську, наше військо не переможне. Це лишиться йому, він там в окопі, на службі. Я пишу коротко і зрозуміло з подякою і щоб повернулись живі здорові до своє сім’ї і повернулись з перемогою тарас веде нас».

До обійстя Нечеп час від часу навідуються школярі. Зібрані тут речі замінюють музейні експозиції. Музею ж в Носівці немає. Василь Нечепа каже: гостям – завжди радий.

UA: Чернігів

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: