Мобильная версия сайта Главная страница » Блоги » Блог Олександра Гашпара » Смітник, палатка і камуфляж - все що потрібно в 2015 році для вирішення бізнесових чи політичних питаннь.


Смітник, палатка і камуфляж - все що потрібно в 2015 році для вирішення бізнесових чи політичних питаннь.

4 Февраля 2015 18:12   Просмотров: 5094
Метки: віктор лазар, сергій берестовий, константин Іванов, акваріум, вимал
Нравится Рейтинг поста: + 11
                             

   Я в жодному випадку не захищаю Дусяка. Поки в нас є, хоч і корявий, Закон "Про очищення влади" його необхідно виконувати і тому чиновник, котрий працював  заступником директора департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Мінфіну в 2012-2013 роках, безсумнівно підпадає під дію цього Закону, але проблема виконання законів - є загальнодержавною, в нас звільнили, згідно із люстраційним законом лише тих, хто не зміг відкупитися, а всі інші міліціянти, прокурори, продовжують і надалі сидіти в своїх кріслах.
  Така вона ситстема, котрої ніхто не хоче позбуватися і Дусяк лиш частина цієї системи, але,  чесно кажучи, вже трохи набридли безглузді мітинги з «люстраційними» смітниками в котрі нікого так і не саджають та з погрозами третього майдану, з рейдерами та "гопниками", переодягненими, за віянням часу, в камуфляжну уніформу, (котрих видає їхнє взуття), і з тими ж самими гаслами, котрі рік тому, в даному випадку ті ж самі Лазар, Берестовий і Іванов кричали на чернігівському «євромайдані». Вони ж самі привели цю владу до управління державними справами, а тепер кричать їй «ганьба» і «банду геть». Ну хіба таким розумним людям, успішним бізнесменам, не було зрозуміло, що «нова влада» буде нічим не краще «злочинної панди»? Навряд чи. Але річ напевно утім, що ті, хто стояв разом з ними на місцевому майдані і кричав разом з ними трохи голосніше «банду геть», дуже добре вмостились у владних кабінетах (це і Зверєв, і Катеринчук, і Кодола), а їх так і залишили бізнесменами, без владних повноважень.
   Але наприклад «майданівське» минуле ажніяк не завадило Костянтину Іванову проголосувати разом зі своїм однодупартійцем – головним «дерибанщиком» Чернігівської землі «за» безкоштовне виділення 3 гектарів землі в Ялівщині, ринкова вартість котрої сягає кількох мільйонів доларів, підставним особам для подальшого «дерибану» і зведення в рекреаційній зоні вже третього «царського села».  Пояснення таких дій президента Чернігівської торгово-промислової палати можна знайти в його коментарях під статтею щодо перевірки прокуратурою законності будівництва житлових будинків на березі річки Стрижень по проспекту Перемоги. В цих коментарях депутат – «ударівець» чесно зізнався в тому, що йому краще споглядати на будівельні майданчики та бетонні коробки будівель, аніж на дерева та рощі. 
      От якби Іванов  у свій час став би мером, то для Чернігова це могло б мати дуже плачевні наслідки з таким світоглядом депутата - бізнесмена.  
 
                                   

                                 

        Ну якщо пан Іванов не дуже рветься у владу, то Лазар з Берестовим, скоріш за все були б не проти повернутися у владні кабінети. Або в крайньому випадку мати повністю контрольовану людину, наприклад, в парламенті. Гадаю, що саме з цією метою ці двоє компаньйонів на останніх виборах спонсорували передвиборчу кампанію Ігоря Андрійченко. Але найбільші надії на кандидата Андрійченко і найбільші вливання в його кампанію робив Віктор Лазар, хоча ще незадовго до майдану був нерозлучним супроводжуючим у різноманітних заходах колишнього диригента Верховної Ради – пана Чечетова і його «регіональних» побратимів – Маньковського, Прокопенко та Атрошенко. 
                          
                         
       Звісно, що у Віктора Лазара є претензії до податкової, хіба ж для того він стояв на Майдані, щоб його «Toyota Highlander» з державним номером СВ 7070 ВВ, котра була зареєстрована незадовго до революційних подій в країні, а саме в жовтні 2013 року, обкладалась податком в 25 тисяч, і це не рахуючи ще й додаткового сміхотворного податку на нерухомість, котрий йому доведеться сплатити за свій немаленький «будиночок» в Півцях.  
      Ну і звісно заради «люстраційної справедливості" слід згадати інцидент, котрий відбувся в селі Пакуль в травні минулого року і де Віктор Лазар був головною дійовою особою.
        Річ в тім, що депутати Пакульської сільської ради написали відкритий лист до голови партії «Удар» щодо незаконних, на їх думку, дій депутата обласної ради Віктора Лазара. Цей відкритий лист, де депутата-бізнесмена Лазаря звинувачували в розкраданні майна СТОВ «Полісся», а також в тому, що він через свою підставну людину отримав в користування 700 гектарів землі за котрі сплачував до бюджету лише 3 тисячі гривень на рік був надрукований в одному з місцевих інтернет - видань, але провисів там недовго і був знятий через день після публікації (???). Потім Лазар подав до суду позов з вимогою спростувати інформацію, котра його ганьбить, але суд вирішив інакше і зобов’язав відповідачів спростувати інформацію лише про те, що Саннікова була його коханкою і про те, що її мати веде аморальний спосіб життя. 
      
     Також слід згадати, що і Берестовой, і Лазар, вміло «тримаючи ніс за помаранчевим вітром» в 2005 році змогли все ж таки посісти владні посади – Лазар став головою райдержадміністрації, а Сергій Берестовий – став заступником Голови ЧОДА, котрим на той час був нині діючий нардеп Владислав Атрошенко, а пізніше Сергій Берестовий стає депутатом обласної ради, де під час його каденції, належний йому бізнес став інтенсивно «нарощувати м’язи». ЗАТ «Насіння Чернігівщини», ЗАТ «Локон», «Салті-Брок» і нарешті БК «Акваріум» - можливо це навіть неповний перелік підприємств, котрі контролює ініціатор Податкового майдану – 2015 року. 
 
                         

      Саме Сергію Берестовому ми маємо бути "вдячними" за те, що центр нашого історичного міста нагадує чи то Гізу, чи то Париж, але враховуючи, що пирамиду "Акваріума" зроблені зі скла, то напевно це був провінційний натяк на паризький Лувр.
      На сайті map.cn.ua ще збереглися панорами аллеї до того моменту, як у пана Берестового виникла його "геніальна ідея". 

                                 
                                 
     
   Випилювання дерев біля підземного переходу спричинило великий суспільний резонанс в місті, люди збирались влаштовувати пікети і акції протесту, але забудовнику все ж таки вдалось вмовити протестувальників, адже він привселюдно пообіцяв, що одразу після завершення робіт з реконструкції переходу він висадить в два рази більше дерев, аніж він їх спиляв.
      Пройшов час і замість берез і каштанів на їх місці з’явилися лише кущики форзиції і декілька низькорослих туй. І це була лише перша публічна, мяко кажучі - неправда від пана Берестового.
                                  
       Друга неправда була відносно вигляду будівлі на поверхні землі біля "Мегацентру" .
       Спочатку там мало бути таке.  
        

     А в підсумку маємо те, що маємо. 
   
     А ще, після реконструкції переходу, перехрестя проспекту Миру і вулиці Щорса в списку найбільших місць концентрацій ДТП стоїть впевнено на першому місці.
                        
                        
                        


      Може це "псевдолуврські" пірамиди винні в ціх аваріях? Адже в нас в Україні існує стандарт ДСТУ 3587-97, котрий називається "Автомобільні шляхи, вулиці та залізничні переїзди" , а в тому стандарті є пункт 3.3.1, в котрому вказано яким має бути оглядовий трикутник,вільний від капітальних споруд на перехрестях міських доріг. В даному випадку його сторони АБ і БВ мали б дорівнювати 150 метрів, чого звісно  дотримано не було, пірамида стоїть на відстані приблизно 20 метрів. 
                       
     Хоча управління ДАІ перед початком будівництва в 2007 році і погоджувало проектну документацію, але тоді проектом передбачалось будівництво лише двох куполів : один - біля мегацентру, інший - біля 3-ої полікліники. А от як вносились зміни до проекту і чи відбувалось таке погодження з державтоінспекцією, як і те яким чином відбувалась прийняття в експлуатацію закінченного будівництва і чи не відбулось це за найбільш "розповсюдженою" процедурою - невідомо. 

        Але цікавим було те, за яких обставин мені довелось зблизька познайомитися з паном Берестовим.
     Це було наприкінці травня або на початку червня минулого року. Я заїхав до Управління держземагентства, аби віддати Запит на отримання публічної інформації,  завдякі котрому я намагався дізнатися кому міська рада, всупереч законодавству, передала  земельні ділянки на территорії заповідного урочища "Святе", а також інформацію про власників деяких земельних ділянок на территорії "Кордівки", де також, за моєю інформацією, були замішані місцеві високопосадовці.
        Для подання запиту мені потрібно було його віддати лише відповідальній за їх приймання особі, котра мала поставити на моєму примірнику штамп  про отримання запиту.
        Для того, аби дізнатися, хто ця особа я звернувся до дівчини, котра приймала якісь землевпорядні документи від людей, що стояли в черзі. Але замість відповіді дівчини, я почув збоку зауваження "Вставайте в очередь и спрашивайте! Я уже час здесь стою!" Цією людиною, що стояла вже годину був саме Сергій Берестовий, котрий разом з якоюсь жінкою стояв аби здати якісь землевпорядні документи.  Я сказав йому, що мені лише потрібно дізнатися хто прийме від мене запит, але напевно пан Берестовий погано розумів, що це за процедура і знову повторив, щоб я вставав в чергу, на що я йому відповів, що він має роздавати вказівки що і кому робити у себе в Акваріумі, а не в органі державної влади. 
        Після цього його обличчя потрібно було бачити. Його одразу передернуло, він підскочив до мене, почав мене штовхати, давай питати"Ти хто такий? Давай своє посвідчення? Я питаю хто ти такий?". В свою чергу я йому представився і сказав йому, що віддати запит я можу і не стоячи в черзі, що я в принципі і зробив, бо їх приймала зовсім не та людина, котра вела загальний прийом громадян.
        Потім пізніше виявилось, що пан Берестовий вважав мене журналістом і вимагав від мене предявити посвідчення котрого в мене, на жаль, хоча я і мріяв про це, ніколи не було. Але чому тоді він почав штовхати людину, котру вважав журналістом.  Дивний він якись?

                           

   Да і, до речі, чіткої відповіді по своєму запиту я так і не отримав і тому досі не відомо хто ж все таки отримав земельні ділянки на заповідній территорії?   

 
                               

 
     Ну і наостанок запитання до читачів "на засипку": Що спільного у письменниці Джордж Елліот, актора Марка Стронга, співачки KT Tunstall і у Антона Сергійовича Берестового? Я б теж не здогадався, якби не фінансова звітність ПАТ "Насіння Чернігівщини".
        Виявляється всіх їх обєднує Університет Royall Holloway. Перші троє його закінчили, а Антон Берестовий лише закінчує. Ні КНУ Шевченко, ні КПІ, а один з  найпрестижніших англійських вузів. (ну хіба це не патріотично?)
                              
        Звісно, нічого поганого в цьому не має, навпаки, кожний батько бажає дати своїй дитині гідну освіту, але річ в тім, чи можуть собі дозволити дати таку освіту (котра коштує з проживанням в перерахунку близько 500 тисяч гривень на рік)  своїм дітям ті люди, що вчора під податковою тримали плакати "Третій майдан" і кричали "банду геть"? Так отож.... Берестовий і Лазар з їх статками, котрі вони нажили завдяки нелюстрованим чиновникам переживуть і третій майдан, але чи переживе його більшість пересічних людей невідомо і що буде в такому випадку з майбутнім країни навіть страшно уявити.         
                     
 
Добавить в:


ЦентрКомплект