Золоті ноги й руки Каріни Разумної

Четвер, 30 листопада 2017 10:54 | Переглядів: 2278 | Обновлено 1 грудня 2017 11:55

Інтерв'ю з юною чемпіонкою України з тхеквондо. яка тренує діточок і прагне до олімпійських змагань. Але в нашій області на цей вид спорту кошти не виділяють, а спонсорів знайти важко, тому Олімпіада для неї поки що залишається мрєю.

Відверто кажучи, я майже необізнаний з тхеквондо - цим видом і секретами бойового мистецтва, тому й мало цікавився досягненнями та результатами чернігівських спортсменів. Проте цю прогалину мені дещо ліквідувала провідна чернігівська тхеквондистка Каріна Разумна, яка днями завітала до редакції і провела свосрідний майстер-клас.

- Тхеквондо. яке зародилося понад 2000 років тому в Кореї. - розпочала Каріна. - за допомогою тренувань тіла і душі прищеплює людині фізичні бойові навички, техніку самооборони без зброї, ставить за ціль поліпшити душевне здоров'я та якість життя. «Тхе» означає «удар ногою», «квон» -«кулак», «до» - «мистецтво».

На подіум - з семи років, а в нагороду - мобільний

Слухаючи симпатичну тендітну карооку дівчину, не втримався від запитання:

- Що ж спонукало до цього бойового виду спорту?

- Дуже просто для семирічної дівчинки (посміхається)...

- Як?! У першому класі...

- Ні, це вже був другий, я пішла навчатися з шести років до Чернігівської школи №35. У вересні 2003 року до нашого класу завітали тренери і. розповівши нам про невідоме єдиноборство, запропонували прийти у спортзалу на тренування Зацікавили вони десь 30-35 дівчаток. І ми після уроків розпочали знайомство з тхеквондо

- І як же батьки поставилися до такого незвичного вибору?

- Мама і старша сестра Крістіна - скептично, а тато, який у свій час захоплювався греко-римською боротьбою. дещо здивувався й завважив, мовляв побачимо, що з цього вийде. . А вийшло те. що через два місяці занять, дебютуючи на всеукраїнських змаганнях у Харкові, я «вибила- бронзову нагороду, і вся наша родина Разумних щиро привітала мене. Звичайно, це надихнуло на подальші тренування, а головне - бажання стати першою

- Такий дитячий максималізм можна тільки вітати. Але в спорті не завжди мрії стають реальністю. Чи посміхнулася в подальшому Фортуна?

- Три роки тренувань особливих лаврів не принесли. лише призові місця. І ось перед міськими змаганнями батько пообіцяв: «Станеш чемпіонкою - подарую мобільний телефон».

- Для п'ятикласниці це був неабиякий стимул...

- Ого! Ще й який. У присутності батьків, які гаряче вболівали. я завдала вирішальні удари суперниці у фінальному двобої. Радість і гордість від перемоги просто вирували. Саме вона покликала до підкорення подальших спортивних висот. Уже через рік мені не було рівних у Чернігові. а далі - і в Україні

Студентка, чемпіонка, тренер!

- І свідченням цьому - сім золотих медалей чемпіонатів України серед дівчат та юніорок. Яка найбільш пам'ятна?

- Медаль 2012 року в Харкові, яка дозволила мені присвоїти звання майстра спорту і стати тренером дітлахів у рідній школі.

- Тобто, завершуючи навчання у випускному 11 класі, стовідсотково вирішила подальший життєвий шлях професійно пов'язати зі спортом і тхеквондо?

- Так. Успішно склавши екзамени, нині вже навчаюся на п'ятому курсі Національного педуніверситету -Чернігівський колегіум - ім. Т.Шевченка, постійно тренуюся і паралельно веду тренерсько-викладацьку роботу в ДЮСШ "Фортуна".

- І досягла відчутних результатів: стала першою сіверяикою, яка серед жінок виборола дві золоті медалі чемпіонатів і кубок України у ваговій категорії 57 кг. Які складові цього успіху?

- Тут - вагома частка мого першого і до цього часу єдиного тренера Людмили Лебєдєвої Завдяки цій талановитій наставниці я відкрила нові життєві обрії, набула багатьох рис характеру, навчилася терпіти біль поразки та відчувати радість від перемог своїх вихованців. До речі, на початку листопада у Харкові мій учень Олександр Макаренко став срібним призером юнацького чемпіонату України.

- Мене непокоїть, що під час боїв завжди с ймовірність отримати травму чи синець. Як витримуєш удари та ще й ногами? Це ж шкода здоров’ю, тим більше для дівчини?

- У тхеквондо. насамперед, потрібно виділяти удари голими руками і ногами в русі, використовуючи їх силу. Але. щоб не зашкодити здоров'ю чи отримати небезпечну травму, спортсмени одягають захисні шоломи, жилети з
електронними датчиками, які під час змагань допомагають суддям оперативно визначати найсильніиюго.

Вперед - до олімпійськихвисот

- Змагання зі тхеквондо є олімпійськими з 2000 року. І за цей час розіграно десятки медалей, які здобули борці з 30 країн. Чи не мрієш піднятися до світових вершин?

- Ще й як! Але для досягнення цього потрібно пройти відбір через «сито» міжнародних рейтингових турнірів та здобути ліцензію.

- Так що ж заважає?

- Як не прозаїчно - нестача коштів. У нашій області на цей олімпійський вид спорту їх не виділяють, а спонсорів важко знайти. На жаль, і тому за кордоном майже не змагалася

- Що побажаєш, на завершення, читачам «Деснянки»?

- Ставити перед собою мету і. незважаючи на перешкоди чи негаразди, досягати ії.

- А наш тижневик бажає подальших перемог тобі й усім тхеквондистам на шляху до олімпійських висот.

Сергій Гайдук, «Деснянка» №48 (681) від 30 листопада 2017 року