Через безробіття - у голови сільради!

А посеред першої шлюбної ночі чоловіка голови... забрали в армію.


Після того, як її скоротили із посади бухгалтера Олешнянської сільської ради, Надія Авраменко вирішила... балотуватися на посаду сільського голови. Бо без роботи не прогодуєш трьох дітей.

Почалося все у червні 1997 року. Після тривалої роботи на Олешнянському заводоуправлінні будматеріалів (Ріпкинський район) Надія Павлівна вимушена була звільнитися з, як тоді здавалося, помираючого підприємства.

- Я працювала в заводоуправлінні 23 роки, - говорить пані Надія, - була економістом. Підприємство видобувало пісок та виготовляло цеглу. Та зміни, що планувалися там у складні часи кінця 90-х, були, на мою думку, безперспективними. У тому числі й для колективу.

Доречною стала пропозиція тодішнього сільського голови: посада бухгалтера сільради. Але всього за кілька місяців Надію Павлівну скоротили.

- У грудні 1997 року надійшов такий наказ, - згадує Надія Авраменко. - Кого скорочувати? Звичайно ж тих, хто прийшов останнім. Тоді у нас було два бухгалтери: один працював вже досить довго, а я влаштувалася «вчора». Скоротили мене, і в 46 років я стала безробітною, без будь-яких засобів для існування і з трьома дітьми, яких слід годувати та ставити на ноги.

І Надія, мабуть, з надією вирішила балотуватися на посаду сільського голови на виборах у березні 1998 року. Щоправда, це рішення постало не лише з відчаю, але й за порадами і тодішнього голови села, і батька Надії, якому ця посада була знайома не з чуток.

- Мій батько працював у сільській раді з 1958 до 1995 року. Ким він тільки не був: страховиком, секретарем, головою... Закінчував трудову діяльність начальником військово-облікового столу. Саме розмови з ним та з тодішнім головою надихнули мене йти на вибори.

Претендентів на посаду Олешнянського сільського голови у 1998 було п’ятеро. Кожен з них жадав очолити сільраду, якій також підпорядковані села Олександрівка і Грибова Рудня та селище Заводське. Та перемогла саме Надія Авраменко. «Отримала посаду у спадок», - подейкували її суперники.

- У перший день моєї роботи ледь не трапилося надзвичайне, - згадує очільниця сільради. - Мені зателефонували із військкомату і оголосили «Готовність 01». Що це і як діяти - я й гадки не мала. Тож миттю зателефонувала батькові. Слід було, по-перше, знайти «червону папку», в якій все з цього приводу написано, а саме - яким чином сповістити всіх військовозобов’язаних. По-друге, за 15 хвилин зателефонувати до військкомату й доповісти про виконання.

Все пройшло якнайкраще - селян своєчасно сповістили, перед комісаріатом відзвітували. Виклик місцевих жителів до військкомату несподіваним для Надії Павлівни не став. Це перестало її дивувати ще з ранньої молодості, коли чоловіка забрали до військкомату прямо посеред першої шлюбної ночі.

- Відгуляли весілля, лягли спати, - згадує пані Авраменко. - А опівночі по чоловіка приходять і забирають до військкомату. Чи засмутилася я? Та ні, чого засмучуватися - не назавжди ж забрали. Місяць протримали у Карпатах і повернули.

Робота сільським головою надто складною для Надії Авраменко не була. Окрім економіста, на заводоуправлінні вона також майже всі роки очолювала профспілкову організацію підприємства.

- Важко, коли нічого не знаєш, - каже вона. - А я 23 роки до того з людьми пропрацювала.

Відтоді пані Авраменко ще тричі обиралася Олешнянським сільським головою, тобто перемагала на всіх виборах, від 1998 до 2010 року. Гроші, хоч і невеликі, у сім'ї були завжди. Перша зарплата сільського голови склала тоді 94 гривні (1998 рік): 73 гривні окладу і 21 гривня за посадовий ранг. У 2002 році - 137 гривень. А нині - дещо більше 2 тисяч гривень. Діти виросли. Один проживає з матір’ю, а двоє «розлетілися» і будують свою долю у селищі Добрянка і м. Бровари.

Живе пані Авраменко у сусідньому з Олешнею селі Олександрівка. На роботу приїжджає автомобілем «Славута», який сільрада придбала в 2004 році. Домашнього господарства майже немає, як і в більшості селян.

- Колгоспу у нас ніколи не було, оскільки навкруги - тільки піски та ліси, - пояснює Надія Авраменко. - Годувати худобу практично нічим. Щоб безбідно існувати, пенсія має бути щонайменше 3500 гривень, а не нинішні 1500. Це раніше було - підеш у магазин, купиш хліба на рубля - і порося на весь день їжею забезпечене. А сьогодні таке собі дозволити неможливо.

Тому й корів, за словами голови, майже ніхто не тримає. На 1290 жителів на території сільради в 2011 році було всього 90 корів, а нині й того менше - лише ЗО. Не дивно, що більша частина заробленого селянами йде на продукти.

Працевлаштовані мешканці сіл Олешнянської сільради переважно на Па-пернянському кар’єрі скляних пісків, Олешнянському заводоуправлінні будматеріалів, на залізниці, у лісгоспі тощо.

- Є й такі, що не працюють, - зізнається пані Авраменко, - ходять, видивляються, що вкрасти та пропити. Ми проводимо профілактичну роботу, говоримо, що так не можна, що слід працювати. Вони нібито й погоджуються. Та потім розвертаються і знову за старе.

Самогонки в селі, як говорять у сільраді, ніхто не продає. Якщо й торгує хто алкоголем, то розведеним спиртом по 20 гривень за пляшку.

Нарікання голови викликає «традиційна» українська проблема:

- Гроші у нас на рахунку є, але через казначейство ми їх не можемо використати. Скажімо, заплатити за роботи над огорожею для сільради, які були виконані минулого червня, ми й досі не можемо.

За словами пані голови, після майбутніх місцевих виборів вона вже точно стане екс-головою.

- Онуків потрібно няньчити, - пояснює Надія Авраменко. - Відпочинку вже хочу, втомилася працювати.

Своїм наступником нинішній голова бачить секретаря сільської ради Людмилу Сороку, яка посаду «другої людини» сільради обіймає вже дев’ять років. Якщо так трапиться, то, по суті, владу в Олешнян-ській сільській раді збереже одна й та ж команда, яка тримає її вже десятки років. Після батька Надії Авраменко головою сільради став його висуванець, а потім - героїня цього матеріалу, а вже на найближчих виборах посаду може обійняти її протеже.

Семен Сокира, "Чернігівщина" №23 (475) від 5 червня 2014

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: