Олег Соломатін писав листи Януковичу і контактував з прибульцями

64-річний пенсіонер з Гориці Менського району листа Вікторові Януковичу відправив більше року тому. Відповіді чекає досі.
— У листі виклав усе, що наболіло, — розповідає Олег Степанович. — І про хабарництво писав, і про те, що треба контролювати всіх на державному рівні. Я навіть у Партію регіонів вступив для того, щоб мені Президент відповів. Не відповів. А товариш мій, який у Києві при владі працює, сказав більше таких листів не писати, бо мене можуть пресувати. Більше не пишу, а всі чернетки спалив.

Із тарілки вийшли троє

Олег Соломатін живе сам у невеличкому будиночку. Всі кімнати завалені рештками їжі та клаптиками паперу, списаними незрозумілими цифрами. На столі — напівпорожня банка меду. Пляшок з-під алкоголю немає. Закопчений чайник, на плиті парує картопля. У приміщенні холодно. Чоловік по-зимовому вдягнений, узутий у бурки, до яких залізним ланцюгом примотані калоші. Від кожного шелесту шарахається худий рудий кіт.
— Я точністю в батька вдався. То все не просто записи, — показує на стоси зошитів Олег Степанович. — Потрібні речі. От, наприклад, я кожного ранку перевіряю рахунок на мобільнику і записую, щоб не обдурили. Вони там знають, що я перевіряю, — зі мною не махлюють. А от сусідку бабусю Ліду Світличну колись на 15 гривень покарали. Зняли з рахунку — і все. Але зі мною так не пройде. А в інший зошит я віщі сни записую.

— Вам сняться віщі сни?
— Ще й як! А все після контактів з прибульцями. Тільки в Україні я з ними тричі контактував!
— Ого! А ще де?
— Перший раз це трапилося у Заполяр'ї, де я проходив армійську службу, — пригадує пенсіонер. — Була ніч, я стояв на вахті. Коли це в небі з'явився круглий металевий об'єкт. Він почав наближатися і приземлився. З тарілки вийшло троє. Роздивитися мені їх не вдалося, бо далекувато від мене були. Єдине знаю, що фігури подібні до людських. Почали навколо блудити, щось роздивлятися. Мене не помічали. Я мав повідомити про чужинців на пост. Як тільки це зробив і поряд загули мотори перевіряючих, прибульці заскочили в свій літаючий об'єкт і втекли.

— Як вплинув на вас контакт з інопланетянами?
— Я почав багато знати. Стали вночі приходити картинки з майбутнього. Навіть аварію на ЧАЕС побачив. Мене тоді ледь в дурку не запроторили. Я розповів про свій сон, а мені почали інкримінувать наклеп на радянську атомну енергетику. Сон про аварію наснився в жовтні 1985-го. У квітні 1086-го сталася сама аварія. Після того від мене відчепилися. Мабуть, повірили у мої здібності.

— А зараз що вам сниться? Позачергові вибори до Верховної Ради будуть?
— Не знаю. Відчуваю, що буде сильна заваруха.

Після такого контакту не живуть

— Останній контакт мені дався найтяжче, — говорить Соломатін. — Стався він у Сосниці, де я в приймах жив. Вийшов після грози надвір. Ніч була. Дивлюся — на небі оранжевий об'єкт завис, у два-три рази більший за місяць. Став придивлятися — ну, не може ж на небі бути два місяці? Але воно й по формі інше було, не кругле. Трикутне, з кожного кута виходили промені. А по центру трикутника — око. Я зрозумів, що за нами ведуть спостереження. Що далі було — не пам'ятаю.
Через декілька днів вирішив проконсультуватися, дзвонив уфологам у Москву. Так от, один уфолог сказав мені, що в мене був контакт третього ступеня, дуже серйозний. Після такого не живуть. Він мені розказав, що прибульці стирають пам'ять тим, з ким контактували. Через те я нічого, окрім оранжевого трикутника, і не пам'ятаю.

Олег Степанович розповідає, що після останнього «спілкування» з прибульцями він не звертається до лікарів.
— Мені вночі приходять видіння, чим і як себе лікувати, — ділиться. — Я їх не пам'ятаю на ранок, тому біля ліжка у мене завжди є зошит і авторучка. Наснилось — записав. Ранком прочитав. Часто лікуюся сосновими гілками. Ранком зламую гіллячку з півтора-двометрового деревця, яке росте хоча б метрів за сто від траси. Кип'ячу три літри води. Кидаю туди гілочку і лишаю настоюватися до вечора. А тоді додаю в окріп, щоб парить руки-ноги. Допомагає від переломів, забоїв. Навіть від грибка. Також чай із соснових голок роблю. Від запалення легенів допомагає. Треба 7-10 днів пить, стільки ж не пить. Якщо симптоми повторяться, то пить знову.

Питаю прямо, як у мого співрозмовника з психічним здоров'ям.
— На обліку не стою, — відповідає. — Народився в Австрії, у Відні. Батько працював у контррозвідувальній організації СРСР. Потім батька переправили в Запоріжжя, тоді в Київ і наостанок — у Чернігів. Сам я все життя був робітником: спочатку на Рем-заводі у Чернігові компресорником. Потім через проблеми з легенями треба було змінити клімат — поїхав на Кавказ. Там на м'ясокомбінаті робив. Двічі був одружений. Маю трьох синів: один у Количівці Чернігівського району, другий — у Славутичі, а третій — у Росії. Спілкуємося з ними.

Вікторія Товстоног, тижневик «Вісник Ч» №8 (1398)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.