Мобільна версія сайту Головна сторінка » Новини » Людям про людей » Ніколи не пізно все почати спочатку

Ніколи не пізно все почати спочатку

Антоніна Артеменко отримує задоволення від роботи
Так вважає жителька Ніжинського району Антоніна Артеменко, яка кардинально змінила своє життя вже у зрілому віці. Залишившись без роботи, вона за підтримки служби зайнятості зважилася започаткувати власну справу. Отримавши виплату допомоги по безробіттю одноразово, Антоніна Артеменко відкрила магазин.

А колись молода дівчина з Вертіівки мріяла зовсім про інше. Після закінчення школи вона вирішила стати бібліотекарем, тому вступила до Ніжинського училища культури й мистецтв імені Марії Заньковецької. За розподілом була направлена на роботу в близький до Ніжина Липів Ріг. 12 років поспіль Антоніна Петрівна працювала за фахом і не планувала його змінювати. Але тодішній сільський голова Лідія Кубрак роздивилася в молодій жінці собі помічницю. Розумна, старанна, відповідальна, дисциплінована, толерантна, вміє спілкуватися з людьми - хіба не такі якості притаманні гарному секретарю сільради? Зваживши всі «за» і «проти», Тоня погодилася на пропозицію керівника громади й перейшла в сільську раду. П'ять скликань по чотири роки поспіль, а це немало-небагато, а два десятиліття, Антоніна Петрівна була депутатом сільської ради і водночас працювала секретарем. Без відриву від роботи встигла закінчити Київський державний інститут культури імені Олександра Корнійчука. Здавалося, так і до пенсії працюватиме... Але життя непередбачувана річ, тож за чотири роки до виходу на заслужений відпочинок жінка залишилася без роботи.

Звернення до Ніжинського міськрайонного центру зайнятості стало для Антоніни Петрівни першим кроком у нове життя. І хоча незнайоме завжди трохи лякає, але все виявилося зрозумілим і доступним. Відвідування семінарів з роз'яснення чинного законодавства та про можливість відкриття власної справи за сприяння служби зайнятості стало поштовхом до дій. Добре все обміркувавши, Антоніна Артеменко вирішила кардинально змінити фах і стати підприємницею. Азам ведення бізнесу навчалася у Чернігові на курсах цільового призначення «Підприємець-початківенць», куди поїхала за направленням служби зайнятості. На заняттях під керівництвом досвідчених викладачів, як у студентські роки, набиралася бухгалтерського досвіду, опановувала чинне законодавство, основи менеджменту та маркетингу, управління фінансами, вчилася вести документацію, складати бізнес-плани тощо.

Отримавши фінансову підтримку від служби зайнятості, Антоніна Петрівна взялася до справ. Перебудувавши літню кухню у власному дворі, вона відкрила невеличкий магазин. Будинок господині стоїть на перехресті вулиць, тому волею долі магазин опинився у зручному, людному місці. Місцеві жителі швидко звикли до того, що тепер за покупками їм не доводиться йти аж у центр села, а вискочивши з двору, можна купити все потрібне. Вподобали цей магазин і покупці із сусідніх сіл Переяслівки та Березанки. Адже чого тільки там немає! Тут тобі й напівфабрикати із Варви, і хліб та хлібобулочні вироби від ніжинського пекаря Кота, й молочна продукція, солодощі та ковбасні вироби з Ніжина. Люди знають, що Петрівна регулярно їздить за свіжим товаром, тож купують у неї без побоювань, довіряючи словам продавця. Влітку, наприклад, особливим попитом користувалися розливний квас, морозиво, солодка й мінеральна вода. Є в магазині й окремий куточок для продовольчих товарів. Там продаються парфуми, побутова хімія, засоби гігієни. Затоварюється підприємниця переважно на ніжинських оптових базах: коли зять машиною відвезе, а інколи Антоніні Петрівні доводиться із сумками в руках їхати автобусом. Але жінка не жаліється, наполегливо працює і вже сім років вправно дає раду своєму бізнесу. У всьому їй допомагає чоловік. Влітку в Антоніни Петрівни з'являються ще двоє помічників - улюблені онуки: п'ятикласник Вадим та чотирирічна Валерія. їм, мабуть, як нікому подобається бабусин бізнес, адже знають, що в гостях ніколи без смакоти не запишаться.

Ось так за підтримки центру зайнятості колишній культпрацівник і державний службовець стала підприємницею. І їй є робота, і копійку в дім господиня завжди принесе, і дітям-онукам допоможе, ще й у місцевий бюджет щомісяця податок сплатить. На запитання про прибутки Антоніна Петрівна, посміхнувшись, сказала: «На булку з маслом я собі й своїй родині заробляю».

Довідка
Одноразова виплата допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності - фінансова підтримка того, хто започатковує власну справу, ії можуть отримати безробітні громадяни, яким виповнилося 18 років, у разі, якщо вони не можуть бути працевлаштовані за сприяння служби зайнятості упродовж місяця у зв'язку з відсутністю для них на ринку праці підходящої роботи.

За січень-вересень 2012 року такою послугою на Чернігівщині вже скористалися 405 безробітних. Серед бізнес-ідей, які цього року обирали майбутні підприємці: вирощування полуниці, виготовлення мила та виробів з бісеру, торгівля продовольчими і непродовольчими товарами, надання послуг, зокрема бухгалтерських, юридичних, перукарських, з пошиття одягу, транспортного перевезення, ремонту автомобілів та побутової техніки.

Ніжинський МРЦЗ

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: фінансова підтримка, служба зайнятості, Антоніна Артеменко, Ніжинський МРЦЗ

Додати в: