• Брухт Минус 40

Радио

Тетяні Короткевич – дев’яносто

 

У просторій кімнаті під вікном при денному світлі читає газети невеличка літня жінка. За цим і застали її у переддень ювілею. Так зазвичай минають дні у Тетяни Короткевич, як нема посильної для неї роботи. Своє вона вже відробила сповна за довгий трудовий шлях. А читати і досі любить газети й книжки. Хоч очі стомлюються вже, але прочитує все у газетах. Колись багато періодики виписувала, за книжками до бібліотеки ходила, та за постійними клопотами по господарству, роботою у колгоспі лише інколи була хвилька почитати для душі...



І не зчулась Тетяна Єгорівна, як на порозі з’явились мудрих 90 літ, що відсвяткувала 3 грудня. Із них більшість років - одинока доля вдови. Тільки і було у жінки 13 років заміжжя. Зійшлись на Іллю. Весілля було скромним. І без фотографій на пам’ять. У нареченої була бідна сім’я - мама і дві сестри, батько загинув на війні. У чоловіка були батьки, і він один у сім’ї, то й жили заможніше. А у 35 років Тетяна Єгорівна овдовіла. Нещасний випадок на роботі забрав життя її чоловіка (його трактором задавило) у 1966 році.

- На руках залишились двоє старих -свекор і свекруха, і двоє малих - 12-річний син і трирічна донька, - розказує бабуся. - Зі свекрами прожила десять років, ще рік із самим свекром. Виростила і вивчила дітей. Думала, що син мене заховає, а вийшло, що я його сім років тому. І скільки так ще житиму?

Нема більшого горя для матері, як пережити свою дитину. Тетяна Єгорівна про свого сина говорила найбільше. Покійний Михайло Олександрович був її первістком, надією і опорою у житті.

- Миша у Києві у сільгоспакадемії вчився, Галя у Ніжині на вчительку, - каже їхня мати. - Він одружився з Катею, яку прислали у школу піонервожатою. Вона заочно вчилась, я їхню доньку ростила чотири роки. Галя ще в школу ходила, то допомагала. Та й інших внуків потроху няньчила. У мене п’ять їх, усі дорослі: дві внучки Марина і Свєта (це Мишині доньки), двоє внуків, Вадим і Тарас, та внучка Таня (це Галі діти). Невістка у мене дуже хороша. У неї п’ять внуків - моїх правнуків.

Ганна Олександрівна свою доньку Тетяною назвала, звісно ж, на честь мами. її теж бабуся доглядала змалечку. А внук Тарас, помічали свої і чужі, схожий на свого дядька в юності.


- У дігтярівській школі вчитель говорив йому, що він так схожий на учня, якого колись вчив, то так і з’ясував рідство, - продовжує Тетяна Єгорівна. - Прізвища ж то різні у сина і внука. Хоча тепер Тарас і Таня змінили батькове прізвище на мамине дівоче. Роз’їхались всі - ми удвох тут.



Зі своєї невеликої хати Тетяна Короткевич 14 років тому перейшла до доньчиної, яку купили після її повернення у Кудлаївку. Тримали господарство, корова була і городів не один клапоть. А нині тільки кури й город біля двору.

- Я виходжу сапую. І Галя, як повернеться з роботи зі школи, а вона ж там цілий день, - бідкається старенька. - Не до городів уже. А я ж здорово робила! Була ланковою, обліковцем. За моєї молодості у колгоспі було аж шість бригад. Працювала, гроші на книжку клала - і всі пропали.

Така вона проста сільська жінка, яких багато, яка нікуди не виїжджала і мало чого незвичного бачила у житті. І найбільше щастя і радість у неї, її багатство - діти і внуки, правнуки. У Тетяни Єгорівни досить уваги і тепла рідних. На ювілей приїжджали привітати невістка Катерина Ларіонів-на, внучка Марина зі своїми синами, інші телефонували своїй любій бабусі. І наш приїзд напередодні дещо додав барв у будень ювілярки.

До речі, у Кудлаївці Тетяна Короткевич друга жінка, якій виповнилось дев’яносто. На два роки старша неї Наталія Озява.

Районна газета «Сіверський Край» №50 (11594) від 9 грудня 2021, Тетяна Малай

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Короткевич, ювілей

Добавить в:
 
 


Центр Комплект