• Брухт ДальнобойСервис
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Людям о людях » Валентина Бусел - прогресивна староста Орлівки


Радио

Валентина Бусел - прогресивна староста Орлівки

 

У грудні минає рік, відколи новообраний очільник Куликівської ОТГ та депутатський склад під час першої, так званої, установчої сесії призначили та затвердили сільських старост.

Трьом старостам із 12 призначених довелося очолити об’єднані старостинські округи: Кладьківський, Ковчинський та Орлівський. І саме на прикладі останнього ми сьогодні розберемося із питаннями, які цікавлять громадськість: чи важко опікуватися одразу кількома селами, чи вистачає бюджету на втілення ідей, які плани вже вдалося втілити в життя за звітний рік та чи є перспективи у села.

До Орлівського старостинського округу увійшли два села - Орлівка та Грабівка. Не секрет, що мешканці останнього ось вже багато років почували себе покинутими та непотрібними. Доволі віддалена від центру громади Грабівка вже звиклася із тим запустінням та своєрідним занепадом, що панували тут останні роки, адже районна влада увагою це село не балувала.



Але рік тому все змінилося. До керма стала досвідчена, ініціативна жінка, яка за короткий термін змусила село пробудитися, прибрала та заквітчала його. Валентина Бусел, яка до цього обіймала посаду в.о. старости Орлівки, у списку старост Куликівської громади - найстарша за віком, але саме вона по праву - найпрогресивніша.

Чому - дізнаєтеся з інтерв’ю:

- Валентино Яківно, скільки осіб нині мешкає у Вашому старостинському окрузі?

- Населення Орлівки на сьогодні становить 650 осіб, Гра-бівки - 367. Тобто, загалом у старостинському окрузі мешкає понад тисячу людей. Скільки до-могосподарств точно не скажу, але дуже багато з них вже є нежилими, занедбаними. У селах також чимало господарств, які використовуються у якості дачі.

- Як вдається суміщати роботу на два села, адже у кожному вимагається присутність старости чи не щодня?

- Щовівторка та щочетверга веду прийом громадян у Грабів-ці, решту днів - в Орлівці. Але є й ціла купа інших справ, тож у Грабівці я буваю майже щодня. їжджу власним авто - чоловік відвозить.

- Як Вас прийняли грабівці? Для них Ви - людина нова.

- Жителі Грабівки - дуже привітний та щирий народ. Ми порозумілися з першої ж зустрічі, яка, до речі, відбулася набагато раніше, аніж мене призначили старостою. Ще бувши в.о. мені доводилося тимчасово заміняти свого колегу - тамтешнього очільника. Приємно, що грабівчани виявилися такими охочими до співпраці, активно відгукуються на всі мої пропозиції, пропонують щось і самі. У нас уже сформувався свій ініціативний колектив у особі діловода, бібліотекаря, директора будинку фольклору та працівника по благоустрою. Але і селяни охоче долучаються до роботи. Раніше мені говорили, що у Грабівці живуть дуже пасивні та байдужі люди, які лише чекають, поки їм все дадуть «за так». Але з власного досвіду переконалася, що це брехня - вони активні та працьовиті, вболівають за своє село. Люди скрізь однакові, варто лише знайти до них підхід.

- Як Ви вважаєте, чи може Орлівський старостинський округ за якістю життя у ньому конкурувати з іншими? Чи має він майбутнє?

- Більше того - наш округ є одним із кращих у громаді і буде розвиватися надалі. Наприклад, в Орлівці є все, чого можна бажати у селі: школа і садочок, що мають власну котельню; велика лікарська амбулаторія, де нині проводиться масова вакцинація населення від коронавірусу; стаціонарне відділення для літніх людей, що налічує вже сорок постійних мешканців; будинок культури; аптечний пункт. У Гра-бівці пречудовий будинок фольклору, бібліотека, ФАП. Немає жодних проблем ні з електропостачанням, ні з газом, ні з водою. Крім того, в обох селах є бювети, свердловини на випасах для напування худоби, працюють листоноші, землю оброблюють інвестори. Всюди чистенько та прибрано, бо роботи з благоустрою не припиняються за будь-якої погоди.

- Але ж, мабуть,все це робилося не за один рік. Які зміни відбулися саме за час існування об’єднаного старостинського округу?


- В Орлівці за цей час змінилося не так вже й багато, бо більшість проблем ми вирішили ще у позаминулому році. Хоча б питання облаштування місця відпочинку: на наш оновлений ставок, де є навіть тарзанка, влітку приїздять відпочивальники з усього кутка. У цьому році найбільше змін відбулося у будинку культури, де зробили ремонт - пофарбували фойє, вікна, полагодили та пофарбували паркан, облаштували зону відпочинку з лавками. Нещодавно приймали чудові подарунки - фон-банер для сцени у стилі українського села від депутата обласної ради Арсена Дідура та сценічні костюми для учасників ФК «Червона калина» від місцевого інвестора ФГ «Лісова поляна». Провели поточні ремонти у школі, біля адмінприміщення розбили нові клумби. У селі розміщено аж п’ять автобусних зупинок, скрізь є вбиральні. Багато робиться і поточної роботи: обкошування, вирубування порослі, прибирання, наведення ладу біля пам’ятних знаків тощо.

- А що новенького у Грабівці?

- Тут було зроблено ще більше. Нарешті відремонтували адмін-приміщення: поставили нові двері, пластикові вікна, пофарбували фасад. Будівля вже давно «просила» ремонту, на неї не можна було дивитися без сліз. Все робили власними силами за кошти самооподаткування та за фінансового сприяння керівництва громади, депутата Віктора Труша. У другому крилі будівлі також зробили ремонт і нарешті перевели сюди відділення Укрпошти, яке тепер працює три дні на тиждень. У центрі села облаштували зону відпочинку з альтанкою та лавками, власноруч виготовили та встановили стелу «Я люблю Грабівку». Також замінили 80 метрів старих парканів на нові дерев’яні та бетонні, привели до ладу паркани біля ФАПу та довкола кладовища. Будинок фольклору також підремонтували, розмалювали фасад у мотиви української вишивки - він тепер, як лялечка! Та найбільше пишаємося тим, як освіжили та прикрасили бетонну автобусну зупинку. До її оформлення долучився виходець із Грабівки, який нині мешкає у місті, - художник Микола Сердюк. Завдяки йому, зупинку з усіх боків прикрашають мотиви українського побуту, сільські пейзажі у різні пори року.

- Чи не ображаються орлівці через те, що їм тепер приділяєте менше уваги?

- Думаю, що ні. Принаймні, подібних нарікань не було. В Ор-лівці ми зробили майже все, що могли. Якщо чесно, я вже навіть не маю ідей стосовно того, що ще тут би можна було облаштувати, змінити, додати. З радістю послухала б слушні пропозиції.

- Ви багато говорили про здобутки. Чи лишилися ще якісь невирішені проблеми?

- Лишилося хіба що два нагальні питання: продовження робіт з освітлення вулиць та ремонт ґрунтових доріг, які потребують висипки. До слова, наступного року має вирішитися ще одна наболіла проблема - ремонт дороги, що сполучає Орлівку з Грабівкою. Якщо не помиляюся, цим займатимуться на обласному рівні.

Біля старостату зустріла 62-річну мешканку Орлівки Ларису Постол, поцікавилася, як живеться в нинішніх умовах.

- У нас дуже гарне і прогресивне село. Валентина Яківна - молодець, багато чого зробила, вона енергійна та ініціативна. Я особисто також часто підключаюся до субот-ників, різних заходів з благоустрою. Хочеться, щоб Орлівка і надалі процвітала. Якби ще староста якось змогла вирішити проблему з вуличним освітленням та дорогами. А ще болить душа за школу і дитсадок, бо на сьогодні їх доля не визначена.

Долучився до розмови і 54-річний грабівець Микола (прізвище не назвав), який прибув до Орлівки на закупи:

- Приємно знати і бачити на ділі, що в селі є справжня господиня. Орлівка розвивається і гарнішає, а до неї нарешті підтягнулася і наша Грабівка. Душа радіє від того, що нарешті до нас прийшла небайдужа людина, яка вболіває не лише за власний добробут. Сподіваюся, що наше село ще прогримить на всю громаду. А,може, староста зробить з Грабівки таку цукерочку, що й інші нарешті захочуть тут оселитися...

Районна газета Куликівщини «Поліська правда» №49 (8785) від 9 грудня 2021, Марина Іваненко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Бусел, староста, Орлівка, інтерв’ю

Добавить в:
 
 


Центр Комплект