
Актерский дар Владимира Банюка – от Бога. Сыгранные роли поражают своей искренностью. Пронзительностью. Продуманностью. С первых спектаклей Молодежного театра, которые мне пришлось увидеть еще школьником в конце 80-х в «Янтаре», и по сегодняшний день у меня возникло и остается ощущение, что Банюк просто не умеет играть плохо!

Настоятель Свято-Троїцької церкви отець Василь (Томишин) — людина в Мені авторитетна. Вже вдруге мешканці міста обирають його депутатом міської ради. Нині він ще й член виконкому. Не було жодного випадку, коли б отець Василь відмовив у допомозі людям, які її потребують, сиротам, хворим, нещасним.

Журналисты уже писали о том, какие дискотеки проводились в городе раньше и сейчас. Кто были первые местные ди-джеи. После стали звонить читатели: «А где же Игорь Гвоздь? Вы ничего не сказали о нем, а ведь он был первый!» Вот, говорим. Вернее, сам Игорь.

Почему-то о них вспоминают лишь накануне и в день годовщины той страшной трагедии. О тех, кто тогда потерял работу и дом. О тех, от кого еще так долго шарахались окружающие, будто на них стояло клеймо: «Зараженные радиацией». О выселенных из чернобыльской зоны.

Морська галузь в Україні забута державою. І хоча Одеса досі залишається основним центром з підготовки морських кадрів, майже всі українці вимушені працювати під прапорами інших держав, ризикуючи власним життям. Працюючи ж на іноземного власника, наші співвітчизники не лише часто стикаються з економічними утисками.

Після смерті сестри Олійники взяли під опіку її чотирьох дітей. Точніше, тітку Тасю діти вибрали самі. У покійної Наталії залишилося троє братів і чотири сестри. Що осиротілих племінників до інтернату не віддадуть, вирішили зразу. До кого ж із дядьків чи тіток вони хотіли б піти, діти мали вирішити самі.

В свои десять лет юная жительница Городни Катя Смаль успевает отлично учиться и заниматься вокалом. Делает это настолько успешно, что недавно стала победительницей престижного международного многожанрового детско-юношеского фестиваля «Ярмарка талантов» в Болгарии.

Жительці селища Макошине Марії Пилипенко 21 липня 2010 виповнилося 100 років! На долю Марії Микитівни випало нелегке життя. Цій жінці довелося і тяжко працювати, й пережити страшні часи голодомору, й повоєнні роки та самотужки виховувати двох дітей.

Народна приказка — із щастя і горя скувалася доля — стосується чи не кожної людини. Чого тільки не переживаємо ми за роки свого життя. Але щоб отаке, як випало пережити Любові Василівні Маняко із Городища Менського району, такого і в поганому сні не привидиться.

Любовь Колонтай успевает трудиться на трех работах. Еще у нее есть муж, сын, дочка и два высших образования. А на черниговском Интернет-сайте для молодых мамочек «rebenok.cn.ua» ей можно задать вопрос о здоровье малыша и получить профессиональный ответ.