
Вже давно для чернігівських театралів стало доброю традицією «ходити на Ірину Одинцову». Пані Ірина не просто актриса, вона справжня перлина Чернігівського академічного українського музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка, якому присвятила понад 25 років свого творчого життя.

Тільки-но випадає нагода, віце-президент Української секції Міжнародного товариства прав людини Таїсія Шкрюм приїздить з Дніпропетровська, де мешкає, на свою малу батьківщину - в Займище, що у Щорському районі. Як і брат (нині - досить відомий у Росії письменник Іван Євсієнко), зупиняється не в друзів, а в своїй хаті.

В текущем чемпионате Украины по картингу, проходящего под эгидой Автомобильной федерации Украины, прошло уже 4 этапа. В соревнованиях взяло участие примерно 50 гонщиков в различных классах машин. Но самым популярным, массовым и зрелищным стал класс «Комер 60», в котором выступает черниговский юный гонщик - Даниил Гарус.

Дайте мне почерк женщины, и я открою вам сердце ее сердца…В. Шекспир. — Прочитала в Интернете об эксперименте с почерками Януковича, Тимошенко, Ющенко и психологических характеристиках, данных, как сказано в статье, «графологами Национального исследовательского института судебных экспертиз».

Михаил Павлюк провел в своих автостопных странствиях, приведших его из с. Низковка Щорского района в Папуа — Новую Гвинею, три с половиной года. И все это время вел путевые дневники. Сегодняшний отрывок — из записей, сделанных в Малайзии. На этот, второй по высоте вулкан Индонезии (3726 м), мне уже доводилось забраться в декабре прошлого года, в разгар мокрого сезона.

19 сентября в Украине отмечают День Отца. Целью введения этого праздника в нашу жизнь является пропагандирование модели ответственного отцовства. Не многие мужчины решаются завести даже двух детей, а тем более воспитать, дать образование и стать примером для подражания. Но такие есть.

Про те, яким був Чернігів 50 років тому і чому місто так змінилося – Олександр Коваленко, декан Інституту історії, етнології та правознавства ім. О. М. Лазаревського. - Олександре Борисовичу, ваше життя повністю пройшло в Чернігові. Пам’ятаєте, як мінялось місто протягом усіх цих років? - Так, за виключенням тих років, коли я навчався в Ніжині, я постійно живу в Чернігові.

Яке це — шляхетне? — запитаєте ви. А те, коли подружжя прожило в шлюбі 70 літ. Не знаю, чи веде облік таких дат всезнаюча статистика, а для мене особисто було надзвичайно цікаво познайомитися з людьми, що прожили в парі стільки літ. Про справді неординарну подію, яка очікується в сім'ї Михайла та Мотрі Коваленків із Дігтярів Срібнянського району, повідомила нам їхня невістка Віра.

Очень часто в рекламных объявлениях по продаже недвижимости мы можем прочитать: «Масаны не предлагать». Многим жителям города нравятся только центральные микрорайоны Чернигова, или хотя бы «обжитые спальные». Такие, как улица Рокоссовского, например. Но выясняется, что не у всех вкусы одинаковые.

Про сім'ю ріпкинців Олександра та Олександри Гавриленків писали рік тому. Тоді вони чекали на квартиру у новобудові по вулиці Попудренка, 4. Мама, тато, син Сергій, дочка Юлія та маленький онучок Владик — усі жили у гуртожитку, що знаходиться на тій же вулиці. Дві сирі кімнати. Туалет і душ на дві сім'ї. Кухня на весь поверх — одинадцять сімей.