
Григорию Пономаренко из Петровки Щорского района через несколько месяцев — 90. А он еще держится молодцом! Только слышит не очень хорошо из-за перенесенной болезни. Встречает радостно, весь такой аккуратный, бодрый, улыбающийся. В доме — чисто, аж скрипит.

26 мая в Чернигове в областном академическом драматическом театре состоялась премьера доморощенного мюзикла «Стиляги». Поверьте, масштаб и размах действа действительно поразили!

«Я полюбила своего нынешнего мужа давно, когда впервые увидела его в общей компании. Игорь — добрый, мягкий и любящий. Всегда обо мне заботился. Даже тогда, когда был «конченным» наркоманом. Как и я.

За несколько часов до премьеры нашумевшего мюзикла «Стиляги» мы встречаемся с Виталием Тагановым – режиссером театральной постановки. Любимец черниговской публики производит впечатление открытого, искреннего, позитивного и светлого человека.

«Бесідували вчора з приятелем про життя. Звісно, у кожного — свої проблеми, стільки нагальних, важливих справ… І раптом зовсім поруч заспівали солов’ї: ніжно, чарівно. Така благодать — на повні груди вдихати свіже весняне повітря і слухати солов’їв!»

У Світлани й Анатолія Олійників із Селища Носівського району цілком благополучна сім'я, хороший дім, велике хазяйство, більше гектара городу. Вона — вчителька, він — механізатор, завідувач гаражу в колгоспі.

У закордонних серіалах герої заходять до будинку чи квартири, не роззуваючись. Як зайшли з вулиці у черевиках, так і пішли до спальні. Та й на підлозі там не побачите килимів чи доріжок. Не модно. Ну, хіба що біля каміна пухнастий килимок.

Редакція отримала листа: Почитала у вашій газеті статтю «Грім і блискавки». Це явище природи. А як пережити грім і блискавку, яку творить депутат Козелецької районної ради Василь Дмитрович Ковальчук?

Феськівчанин, котрому ще в підлітковому віці ведмідь з Менського зоопарку відірвав обидві руки, навчився обходитися без верхніх кінцівок. Він сам себе обслуговує, працює на комп’ютері та навіть малює!

Щойно людство винайшло фотографію, як вона одразу ж почала впливати не тільки на долі окремих людей, а й, власне, на життя самого суспільства. Фотознімок не залишив байдужим і Василя Дудко, який з дитинства не знав спокою від сталого бажання оволодіти фотосправою.