
Приемных среди них нет, все свои, Как говорят в народе, один за другим: от 13 лет до 9 месяцев. Шесть девочек и четыре мальчика! Если бы не двухъярусные кровати, неизвестно, как бы они все спали в обычной сельской хате на две комнаты.

«В Ичне родился мальчик весом 5 кг 20 г» — писали мы в январе 2010 года. Настоящий богатырь стал третьим ребенком Валентины и Александра Саченко. И в третий раз они выбрали имя на «Д» — Даниил (старшие — Дмитрий и Дарья).

На выпускном в Черниговской городской школе искусств афроукраинец Эмека Ифекве стоял в проходе (свободных мест в зале не было) и не сводил глаз с дочки Дорис. В глазах папы были гордость и любовь.

Колишній директор Кобижчанської школи Микола Демидюк родом з Рівненщини, де навіть після приєднання краю до Радянської України довго ще існувала народна традиція: при зустрічі з учителем односельці з поваги до нього шапку скидали.

Поміж Слобідкою і Птичим хутором на Менщині у високій кропиві і густих кущах сховався від стороннього ока Шуляків хутір з шістьма його жителями. У цьому неофіційному населеному пункті нема чіткої дороги – усе поросло споришем, луговими квітами.

С декабря 1947-го до декабря 2007года работала Нина Спивакиз села Чернецкое Талалаевского района в местном хозяйстве. 1 декабря 1947-го колхозом «14-летие Октября» трудовая книжка была выписана 13 -летней девочке (родилась Нина Васильевна 14 октября 1934 года)...

22 июня страшного 1941 года Ариадна Мильская получила аттестат зрелости об окончании Добрянской средней школы (Репкинский район). А через неделю война добралась и до Добрянки. Закончилось беззаботное детство, а юношеским планам и мечтам так и не удалось сбыться.

Менянку Людмилу Слободу приятельки називають таким собі Іваном Сусаніним, у переносному значенні. З будь-якого кінця лісу виведе, усі грибні та ягідні галявини знає, усі стежки. Справді, як на власному городі орієнтується.

Тендітна симпатична білявка, з якою ми прогулюємося у сквері в центрі міста, ділиться секретами тренувань, корисних дієт, і розповідає про те, що для тих, хто справді бажає займатися спортом, немає ніяких вікових обмежень.

Нема більшого горя для батьків, аніж ховати власну дитину. Євген та Валентина Яремки з Пенязівки Куликівського району прощалися зі своїм 27-річним сином у холодний грудневий день 2010 року. Думок, де житимуть його маленькі діти, не виникало.