
- Важкувато було звикати до умов гуртожитку, адже перед цим мали добротне житло, - сумує Людмила Олексіївна. – Але спокій, без вибухів і «сліпих» куль, – важливіший. І за синочка, що служить у міліції на українських блокпостах, ніхто не допікає.

Неподалеку от Белошицкой Слободы Корюковского района есть хутор Майбутне. Когда-то здесь было целое село, а теперь всего один обитаемый дом. Сюда приезжают супруги Гусаренко - Борис и Лилия. На хуторе они завели большое хозяйство - одних лишь коров 11 (!).

Попытки найти жену, а дочерям и сыну — маму каждый раз заканчивались неудачей. — Как только женщины узнавали, что дети маленькие, жильё без удобств, а я безработный, у них сразу пропадал интерес, — сетовал Александр.

37-річному Роману Турину з селища Козелець не позаздриш. За останній рік він стільки пережив, що декому і за все життя не довелося. Воював в АТО, командир відділення у Першій танковій бригаді. Позивний Ромашка. Обійшлося без травм, поранень. А кохана жінка загинула на мирній території.

10 березня Марині Дуді з села Горбове Куликівського району минув 101 рік. Вона при добрій пам'яті. Пригріло весняне сонечко, і бабуся перед Великоднем уперше після зими вийшла надвір. Всілася на порозі. Мружиться.

Згідно із пакетом законів щодо декомунізації, які передбачають і перейменування населених пунктів, названих на честь радянських партійних діячів, частину Носівського району доведеться, мабуть, зовсім «закатати в асфальт». Бо там таких назв…

На Чернігівщині є унікальний пункт пропуску через державний кордон. Жителі Ріпкинського, Городнянського, Чернігівського, Щорського районів та міста Чернігова можуть (теоретично) потрапити з українського села Кам’янка (Ріпкинський район) катером через Дніпро до Білорусі.

Менянин Юрій Литвиненко від 1 вересня несе військову службу у складі 41-го батальйону. З листопада він на передовій. Й хоча звикнути до війни та небезпеки неможливо, все ж про свої фронтові будні солдат розповідає спокійно.

Полина Никодимовна встречала нас на дороге, чтобы, не дай бог, не заблудились. Ведь последний раз мы были у нее два года назад, зимой, когда Звеничев Репкинского района лежал, занесенный снегом едва не по окна.

Недавно корюковская районная газета «Маяк» разместила на своих страницах поздравление: с юбилеем поздравляли Нину Стукало и Александра Грукало. «Неужели это супруги с такими интересными фамилиями?» - подумали мы. Оказалось - сестра и брат, к тому же двойняшки, которые родились с разницей в 5 минут.