
Покидати рідну землю нестерпно важко, особливо справжнім хліборобам, коли ти впродовж років скраплював її своїм потом, плекав дбайливими руками, відчував її ритм, дихав разом з нею на повні груди весною, коли, паруючи, вона прокидається, і співав колискову зимовою дниною, коли білосніжна ковдра краде очі, а під нею вже чепуриться до зустрічі з березнем королева озима пшениця.

Його знали щирим і надійним. Він був гарним сім’янином, справжнім товаришем, дбайливим господарем. Вмів зробити все: відремонтувати будь-яку техніку, збудувати дім і зварити ворота чи якесь обладнання. Любив тварин і прищеплював дерева.

Його називають легендою ЧАЕС, сталкером об’єкта «Укриття», відеографом зруйнованого четвертого енергоблока станції. Понад 20 років Олександр Купний (зараз йому 65) зі Славутича Київської області пропрацював на Чорнобильській АЕС дозиметристом.

У 53-річної Світлани Пацук із села Сновське Сновської громади грибний сезон триває цілий рік. Пізню осінь вона починає з гливи. — Цієї зими до своїх місць я не могла доступитися, бо було багато снігу. А минулої збирала до самої весни. Ці гриби з м’ясистими шапинками ростуть групами на стовбурах дерев, на пеньках.

В один із боїв екіпаж Дмитра, бійця підрозділу "Химера", знищив 10 повітряних цілей за 65 хвилин. Військовий говорить: робота з перехоплювачем полягає у швидкій реакції на ціль противника. Дмитро родом з Чернігівщини. У лютому 2022 року він разом з родиною опинився в окупації на прикордонні.

Мене звати Ігор. Я заступник командира радіорелейного батальйону з психологічної підтримки персоналу. Я вчився в економічному інституті. Закінчив його, пішов на військову кафедру. Там отримав звання молодшого лейтенанта запасу. Після того пішов працювати в банк

Двір будинку Марії Михайлівни Гузій на вулиці Покровській у Канівщині від інших відрізняється ідеальними чистотою і порядком. Так само охайно і доладно все у самому будинку. Абсолютно всі предмети лежать на своїх місцях так рівно, що перфекціоністи позаздрять, а чистота така, що рекламний Містер Мускул не витримав би порівняння.

Кажуть, що школа в селі – це більше, ніж освіта. Це серце, яке б’ється в унісон із кожним жителем громади. Сьогодні Іваницький ліцей Парафіївської селищної ради проходить через горнило випробувань: освітні реформи, демографічні виклики та сувору реальність прифронтового життя.

Дмитру Курочкину з Городні 32 роки. Після закінчення Городнянської гімназії Дмитро поступив у Козелецький ветеринарний технікум, бо, каже, подобалось працювати з тваринами. Три роки він працював ветеринарним фельдшером у Городні, одночасно заочно навчаючись у Сумському національному університеті.

Хто ж не любить малину – стиглу, соковиту та неймовірно ароматну? Кожен її сорт по-своєму особливий: ми звикли до червоної та жовтої, знаємо про існування чорної та білої, вирощуємо колючі кущі або ж сучасні безшипні форми. Малина буває ранньою, що першою вітає літо, і пізньою, яка тішить ягодами до самих холодів.