школа Оптима
школа Оптима
школа Оптима
школа Оптима
школа Оптима
школа Оптима
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Город и регион » «Як почалася війна, перестали молитися за Кирила»



«Як почалася війна, перестали молитися за Кирила»

Церковна громада військового містечка Десна Козелецького району (Деснянська об’єднана територіальна громада) разом з батюшкою перейшли до Православної церкви України.

— 20 січня у нас були збори з прихожанами, — розповідає 52-річний батюшка Ярослав Малетич. — Прийшло більше 90 чоловік. І майже всі проголосували «за». Чоловіків три утрималися. Збори ініціювала громада. Але ми готові були підняти це питання, як тільки почалася війна з Росією. Та на це не було благословення, Томосу. В Десні я служу 19 років. Нашій церкві — десять.



— Перейти готові були, але молилися за Кирила?

— Ні. Як тільки почалася війна, я перестав молитися за патріарха Кирила. Як так можна?

Ми живемо у військовому містечку. Стільки хлопців полягло. Бажати «многая лета» російському Кирилу не мав морального права.

Підтримували і підтримуємо своїх хлопців. їздили в АТО, на свята возили допомогу. Тепер нарешті все, підписи зібрані. Лишилося тільки на папері правильно оформити.

— В Оленівці Борзнянського району, де перейшли першими, були конфлікти.


— Була і у нас історія. Коли я перестав молитися за Кирила, це обурило одного з військових, заступника командира з виховної роботи. Разом з дружиною перестали ходити до нас у церкву. Зібрали три чи чотири душі, поїхали в Чернігів і зареєстрували церкву на честь Архангела Михаїла. Московського патріархату. Було це, якщо я не помиляюся, у 2016 році.

— Де вони молилися, хто службу вів?

— Не знаю, у такі подробиці я не вникав. Зараз, наскільки мені відомо, він несе службу десь під Києвом. Тепер мають всі шанси побудувати російську церкву. Закон це дозволяє. Люди різні бувають, і думки у всіх різні. Хоча і священик
має велику роль. Він повинен казати, підказувати. Але громада повинна обирати.

— У вас три брати — і всі батюшки. Вони вас підтримали?

— Найменшого брата Василя немає два місяці. Помер у 46 років. Служив у Киселівці Менського району. Зранку збирався до церкви на службу. Повинен був дитину до школи завести. Але з хати так і не вийшов, відірвався тромб. Іван найстарший, йому 54 роки. Служить у Виблях Куликівського району. У нас конфлікту немає. Зараз ми наводимо порядок у своїй хаті.

— Митрополит Чернігівський і Новгород-Сіверський Амвросій як відреагував?

— Не знаю, що у Владики на душі, але, думаю, він все розуміє. Людей треба слухати.

* * *

На Чернігівщині відомо загалом про чотири приходи, що перейшли до ПЦУ або збираються перейти.

Юлія Семенець, тижневик «Вісник Ч» №5 (1707), 31 січня 2019 року

Теги: патріарх Кирил, Православна церква, «Вісник Ч», Юлія Семенець

Добавить в:
Армения



ЦентрКомплект