Об’єднання ліцею і училища неминуче?

Гостро обговорюється питання щодо об’єднання чернігівських професійного ліцею побуту і вищого професійного училища побутового обслуговування. Ситуація зумовлена тим, що в цих двох закладах освіти значно зменшився набір учнів. Виходячи з того, що вони готують спеціалістів майже за однаковими професіями, керівництво міста пропонує їх об’єднати. Тим самим значно скоротити витрати на утримання цих навчальних закладів.



Вже третій рік, як держава переклала утримання ПТУ на місцевий бюджет. І сьогодні це коштує Чернігову приблизно 80 мільйонів гривень на рік. Для зменшення навантаження на бюджет міста торік вже об’єднали 6 та 18 професійно-технічні училища. Економія – більше півтора мільйони гривень щороку.

«З 2016 року ПТУ повністю перейшли на фінансування місцевими бюджетами, – пояснює ситуацію заступник Чернігівського міського голови. Ольга Хоніч. – На жаль, у нас немає достатньо коштів, аби повністю профінансувати всі освітні заклади. Чому саме ці заклади об’єднуються? Тому що спеціальності, які у них отримують, дублюються, а кількість учнів зменшується. Зокрема, перехідний контингент Чернігівського професійного ліцею побуту – 190 учнів. На 1 вересня за умови виконання плану набору контингент становитиме 300 учнів. А проектна потужність закладу – 600 учнів. Перехідний контингент вищого професійного училища побутового обслуговування – 145 учнів. На 1 вересня навіть за умови виконання плану набору контингент становитиме 335 учнів, тоді як проектна потужність цього закладу 840 учнів.

Таким чином, в разі об’єднання зазначених закладів на базі Чернігівського вищого професійного училища побутового обслуговування восени буде навчатися 635 учнів, що значно менше проектної потужності закладу. Разом з тим не буде скорочуватися перелік пропонованих спеціальностей та обсяг прийому учнів. Зате значно скоротяться витрати. Відтак загальний економічний ефект від об’єднання цих закладів становитиме майже 6 мільйонів гривень».

Рішення про об’єднання ще немає



Обидва навчальні заклади мають гарну матеріальну-технічну базу і досвідчені педагогічні колективи.

«Чернігівське вище професійне училище побутового обслуговування має досить потужну матеріально-технічну базу, – продовжує Ольга Хоніч. – Там використовують інноваційні технології пошиття одягу, користуються спеціалізованими програмами для конструювання і моделювання одягу. Торік ми отримали субвенцію від держави на покращення матеріально-технічного стану. Майстрів-вчителів скорочувати не будуть. Усіх інших максимально працевлаштовуватимуть в об’єднаній установі».

В міській раді наголошують, що вони не приймають рішення стосовно об’єднання, це робиться виключно на рівні міністерства освіти і науки України.

«Ми можемо лише надати свої пропозиції, – пояснює Ольга Хоніч. – Це питання ми досить довго вивчали, побачили, що з технічної точки зору таке об’єднання можливе, обрахували й економічний ефект. І вже потім міська рада подала пропозицію з усіма розрахунками до обласного департаменту освіти, а вони, в свою чергу, подали її до міністерства освіти України. Саме там мають вирішувати, об’єднувати ці заклади чи ні».

Директори не в захваті



«Питання стосовно нашого об’єднання обговорюється вже два роки, але поки що ніякого конкретного рішення немає, – каже директор Чернігівського вищого професійного училища побутового обслуговування Світлана Михалко. – Тобто немає наказу міністерства освіти про об’єднання. Звичайно, контингент учнів за останні роки зменшується як у нашому навчальному закладі, так і в ліцеї. У нас на перше вересня було 400 учнів, а ще три-чотири роки тому було більш ніж 700. Звичайно, тішить те, що всі наші випускники йдуть у професію, що у дітей є бажання вчитися. Адже робітничі професії завжди затребувані. Сьогодні особливо необхідні працівники швейного напрямку. Наше училище навіть не може повністю забезпечити всі швейні підприємства. Така ж ситуація і з перукарями: у нас є замовлення на 38 вакансій, а випускаємо 26. Тому проблем з працевлаштуванням у наших випускників немає. Звичайно, добре було, коли працювало два навчальні заклади, але, напевно, іншого виходу немає. І якщо не цього, то наступного року нас все ж таки об’єднають. Це, можливо, й на краще, бо тоді станемо потужним навчальним закладом. Адже зараз ми, як і ліцей побуту №13, готуємо однакові професії. Я розумію педагогів того навчального закладу, бо в тому училищі міцна матеріально-технічна база, досвідчений трудовий колектив. Для людей, які стільки років створювали свій навчальний заклад, дуже важко його покидати. Та, на жаль, від нас нічого не залежить. Звичайно, попервах буде важко, але будемо робити все можливе, щоб стати однією дружною сім’єю».

Неохоче про можливе об’єднання ділиться думками і директор Чернігівського професійного ліцею побуту Тамара Копистко. Вона вважає свій заклад гідним існувати окремо, але погоджується і з тим, що наповненість учнями за останні роки значно знизилася.



«Звичайно, хотіли б бути самостійними, - каже Тамара Миколаївна, - та якщо нас об’єднають, то сприймемо це з розумінням. Дійсно, набір учнів у нас зменшується, але така ж сама ситуація і в ліцеї побуту. Наш навчальний заклад теж готує спеціалістів, затребуваних у своїй сфері. Найпопулярніші серед учнів професії перукаря, перукаря – манікюрниці. Готуємо і швей. Нам обіцяють після об’єднання працевлаштувати весь колектив, але як буде насправді поки що сказати важко».

Марія Пучинець, "Чернігівщина" №22 (683) від 31 травня 2018

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: