Вчителька знущалася над братом і сестрою в школі

Ігор Нехай

У школі села Горбове Куликівського району вже котрий рік триває конфлікт. З деякими вчителями «воює» мама семикласника Ігоря і другокласниці Юлі Нехай — 35-річна Ніна Белогура, завідувачка Горбівської дільниці ветмедицини.

1. «Дітей била по голові і кричала»
— Не подумайте, що я упереджена. Але замовчувати таке неможливо. Якщо так поводилися з моїми дітьми, значить, можуть і з іншими. Коли Ігор пішов до першого класу, я раділа, гарна вчителька йому попалась, Тетяна Шемендюк. Навчався син успішно. У третьому класі Ігор кілька разів поскаржився, що вчителька била його по голові за те, що не знав урок. Я тоді поговорила з Тетяною. Наче все владналося. Четвертий клас він відучився відмінно. Тоді я вирішила: віддам і Юлю до цієї вчительки. Хоча на той час малій не виповнилося ще й шести.

Донька погано вимовляла букви «ш» і «р». Матеріал давався їй дуже важко, вчителька кричала. Якось Юля поскаржилась, що її товкла. Я кинулась у школу розбиратися, та вчителька всі звинувачення відкидала. Однак Юлю більше не чіпала. Що там було на уроках, не знаю, та чи не щодня дитя приходило додому в сльозах зі словами: «Я більше не піду до школи».

Наприкінці першого півріччя перший клас, де вчилась Юля, і п'ятий, де Ігор, звели. Шемендюк ще читає іноземну мову. Юлі стало погано, знудило прямо в класі. Вчителька наказала Ігорю, а не техробці прибрати блювотиння, а потім відправила дітей додому. Хоча з дорослих на той час нікого вдома не було. Після цього випадку Юля в школу більше не пішла. Я віддала її наступного року до першого класу. Зараз вона вже в другому, її вчителькою я дуже задоволена. Дитя вчиться добре, школу любить. Та у п'ятому класі почалися проблеми з учителем фізкультури. Через пупкову грижу Ігор має звільнення від фізкультури, перебуває у спецгрупі. Як правило, дітям із спецгрупи оцінка не виставляється. Проте викладач ставив йому двійки. Після того, як я поговорила з цим учителем, ставлення до сина стало ще гірше. Коли інші учні займалися, він загадував Ігорю збирати біля школи сміття. І це без рукавичок. Я поскаржилась тоді самому начальнику обласного управління освіти Анатолію Заліському. Вчителю Володимиру Повжику оголосили догану і позбавили премії. Та на цьому проблеми не закінчилися. І в цьому році дитина звільнена. А вчитель зі спец-групою не займається.

2. «Запропонували картоплю копати»
— Та проблеми на цьому не закінчились. Ігор мав іти до 6-го класу. Класним керівником призначили Валентину Дєдкову. її чоловік працює вчителем трудового навчання. 24 серпня він подзвонив нам з чоловіком. До речі, мій чоловік теж «трудовик», працює в Авдіївській школі. Мовляв, ідіть до нас збирати картоплю після копалки. Я відмовилась, сказала, своєї роботи багато. Він дзвонив ще кілька разів, але я не брала слухавки. Тоді приїхав особисто попросити. Ми не пішли. Хто ж знав, що все так обернеться?
Коли почався навчальний рік, ставлення до Ігоря стало упередженим від обох цих вчителів. Успішність знизилася. Намагалася з'ясувати, чому так, часто заходила в школу. Проте відкритості класного керівника так і не побачила. Я перестала давати йому гроші на ремонт школи і класу, бо ніколи не бачила документів про звітність, хто скільки здав і куди пішли ці гроші. Певно, це налаштувало Валентину Дєдкову проти мого сина.

3. «Або він, або я»
— Та якби тільки її, а вийшло, що завдяки керівникові проти сина повстав весь клас. Сталося це 6 березня. Учні здавали гроші на листівки вчителям і на подарунок класному керівникові. Ігорю я дала гроші на все, крім керівника. Клас підготував вітання, ввечері мали гуляти з «солодким столом». І раптом однокласниця Саша кинула Ігорю його десятку. Мовляв, ми не хочемо, щоб ти гуляв з нами. А якщо здумаєш прийти, відлупцюємо, додали кілька хлопців. Син прибіг додому ридаючи, його трясло. «Мамо, за що вони так зі мною?» Плакав на всю хату. Ігоря колотило, — розповідає Ніна Миколаївна. — Я на велосипед — і до однокласників. Якраз та дівчинка скуплялася в магазині. «За що ви так з Ігорем? Чому кинули йому назад гроші? Що він вам зробив?» — кричала я. «Ми так рішили», — відказала Саша.

Син кілька днів ходив сам не свій. Я допитувалась: «Ти нічого не накоїв?» «Та ні, все було добре».

Якось до двору під'їхав його однокласник Ваня Сіроус. Я й питаю: «За що Ігоря вигнали з компанії?» У відповідь почула: «Валентина Миколаївна сказала: «Або я, або він». Так ось хто настроїв дітей проти сина... Вирішила, не буду гарячкувати, ще переуточню. Поїхали до Надії Іванівни Баклан, мами однокласника сина. Питаю: «Тобі син щось розповідав, чому Ігоря не взяли гуляти?» Вона пообіцяла поцікавитись, тоді розповіла, що вчителька говорила: «Як буде він (Нехай), не буде мене. Або він, або я». Не вірите? Тоді підіть у неї запитайте.
Надія Іванівна підтвердила, син чув слова: «Якщо він буде — я не прийду».

— Ви довіряєте словам сина? — перепитала у жінки.
— А кому ж вірити, як не власній дитині?

— А картоплю вас коли-небудь звали вчителі збирати?
— Дві доньки відучились, жодного разу не пам'ятаю. І тепер ні. Хоча, якщо хтось комусь допоможе, хіба це злочин? Це ж село. Сьогодні ти на поміч прийдеш, завтра — тобі.

4. Волосся фарбували на кухні?
— А це ще ворогів у школі собі нажила, — продовжує Ніна Миколаївна. — 17 лютого, о 15.40 заходжу у шкільну їдальню, на кухню. А там три кухарі сидять і шкільний завгосп Віра Глузд між каструль походжає. На голові пакет, видно, волосся щойно фарбували. Не стрималась від такого неподобства. Склала акт. Вони не відпирались, попідписували.
Про ці випадки написала доповідну записку своєму керівництву.
На всі мої звернення і скарги надходять формальні відповіді або й не надходять зовсім. Як довести правдивість своїх слів? Вимушена давати сину в школу диктофон, щоб потім довести: дорослі не завжди кажуть правду.

* * *
У Горбівській школі весь колектив знає про ситуацію. Кажуть, вчителі бояться ставити Ігорю Нехаю погані оцінки. Побоюються, щоб не звинуватили їх в упередженості.

5. «Скарги — наклеп, дітей я не била»,
— зі сльозами на очах говорить Тетяна Шемендюк, колишня  перша вчителька Ігоря і Юлі Нехай. — Я емоційна, можу голос підвищити, якщо учні поводяться негідно, скажу ще щось. Але вдарити дитину — ніколи. Звинувачення Ніни Миколаївні безпідставні. Адже після її звернень ще кілька років тому була перевірка у школі. Звинувачення не підтвердились. І блювоту прибирав не Ігор, а техпрацівниця. Додому відпустила дітей, бо вони сказали, що там є батьки. На жаль, супроводити їх не могла, довелось би покинути два класи серед уроку.
Щось сталося з жінкою. Раніше подяки мені в районну газету писала.

6. «Малює карикатури на вчителів»
Класний керівник, яка взяла собі п'ятий клас, де навчався Ігор Нехай, ледь рік витримала. Відмовилась. Тоді і призначили Валентину Дєдкову, вчителя вищої категорії з 28-річним педагогічним стажем.

— Кожна мати про свою дитину хоче чути найкраще. Але... Ігор Нехай торік негідно вчинив з однокласницею Ліаною. Підмовив однокласника Андрія Ковальчука купити солодку воду, помочитися у пляшку і дати дівчинці випити. І все це знімав на мобільний телефон, а потім показував однокласникам. У Ліани була істерика. Вона не хотіла бути в школі, щоб діти не глузували. Дівчинку згодом через сімейні обставини відправили вчитися до інтернату. Мама Ковальчука і сам хлопець вибачалися за проступок. Тільки батьки Ігоря ніяк не зреагували.

Показував одноліткам еротичні знімки мобільним телефоном. Учителі кілька разів забирали у нього на уроках листочки з карикатурами і нецензурними підписами на вчителів. Мобілку просили не брати на уроки, як вимагає наказ Міносвіти. Хоча на уроках Ігор працює активно і має достатні знання, — говорить директор Горбівської школи Сергій Петров.

7. «Ми їх не звали»
— Байка про картоплю тільки привід, щоб роздмухувати конфлікт, — говорить Валентина Дєдкова, нинішній класний керівник Ігоря. — Ніхто Нехаїв не звав на наш город. У мене двоє дітей і свати картоплю збирали. А через те, що мама Ігоря намагається контролювати його стосунки з однолітками, діти відвертаються від хлопця. Зошит про поведінку пістрявіє записами про Ігоря. З 4 вересня минулого року по 1 квітня цього — 13 записів: матюкався, запізнився, погано поводився. Ці записи роблю не я, а відповідальна учениця. Ігор ходить з диктофоном на уроки, записує. Тільки чомусь не пише своїх слабких відповідей на уроках. Якщо маєш знання — демонструй їх. Через той диктофон вчителі працюють ніби сковані — не дай Боже відхилитися від плану уроку чи вислухати відповіді дітей на хвилину більше, ніж відведено часом. Проблем не оберешся. Дивно звучить, але хто захистить вчителів від таких дітей? Чи нам теж брати диктофон?

8. «Ніяких сюрпризів, бо я не прийду»
— Валентино Миколаївно, ви налаштували однокласників проти Ігоря?
— Напередодні я повернулася з курсів. Учні сказали: «Ввечері у нас буде «солодкий стіл». Готуємо для вас сюрприз». «Напевно, подарунок на 8 Березня», — подумала. Уявила, вручення подарунка буде знято на мобілку і записано на диктофон... і пришиють «корупцію». Сказала дітям: «Ніяких сюрпризів, або я не прийду».

Підвести дітей не могла, вони ж готувались. Прийшла.
Подарунка не взяла, навіть квіти залишила у кабінеті. «А чого Нехая нема?» — спитала. «Нехай сказав, що у нього є сюрприз. Ми не захотіли, щоб він приходив і псував вам і нам свято своїми сюрпризами», — відказали діти.
— Ігор каже неправду. Певно, мама йому й повірила, що кинулася чинити розбірки з дітьми Сашею Касперською і Олександром Глуздом. Вона погрожувала їм. Про ці погрози батьки понаписували заяви директору. Тепер розбирається міліція. На 7 квітня призначені батьківські збори. На них запрошений відповідальний служби у справах неповнолітніх Куликівської міліції Леонід Янголь.

— Як ви думаєте, в чому підґрунтя конфлікту?
— Ймовірно, у нього є ряд причин:
По-перше, мій чоловік Віталій Іванович викладає трудове навчання, як і чоловік Ніни Миколаївни. Мені вже батьки переповідали, що вона говорила: «Я не буду я, якщо Вітю не виживу, а свого чоловіка не поставлю». Річ у тім, що Авдіївську школу, де працює Нехай-старший, планують закривати. Отож не дарма вона пише кляузи на мого чоловіка. Мовляв, нецікаво проводить гурток з авіамоделювання. До речі, в цьому гуртку займається й Ігор.
Друга причина — ця жінка любить писати на всіх і вся.

Валентина Остерська, щотижневик „Вісник Ч”, № 15/1195

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: