Земельна вакханалія «власть імущих»

Козелецькі чиновники не можуть дійти згоди з представниками закордонних інвесторів. Камінь спотикання – земля! Її для агровиробників зі шведським та ліванським капіталами на території ОТГ немає. Натомість землі запасу та ще в обхід аукціону отримує загадковий фермер із Закарпаття, в якого навіть старенького трактора немає – не те, що технічного парку. Без будь-яких пояснень райдержадміністрація відмовляє одному з найбільших бюджетоутворюючих підприємств громади у продовженні договорів оренди невитребуваних паїв. Вони, разом із польовими дорогами, опиняються в оренді в інших суб’єктів господарювання. Власники обох господарств переконані: їх намагаються вижити, а землю передати в оренду структурам, наближеним до екс-міністра транспорту Миколи Рудьковського та керівників району.



Швед проти шведів

На Козелеччині місцева влада організувала неоголошену війну сільгоспвиробникам із іноземним капіталом. Страждають підприємці із ТОВ «Данівське», що в селі Данівка, де інвестують ліванці, та господарство із 100-відсотково шведським капіталом – ТОВ «Агро-Регіон Козелець».

Проблеми підприємству, в яке інвестують шведи, почали створювати ще два роки тому.



«У кінці 2015 року в нас забрали невелику кількість державної землі, яку ми обробляли поблизу села Патюти, – каже директор ТОВ «Агро-Регіон Козелець» Катерина Мороз. – Причому ніхто особливо не домовлявся, просто прийшли і сказали, що будуть збирати наш урожай, якщо ми їм не заплатимо. Тоді ми врожай все-таки зібрали і не звернули на це особливої уваги – ніхто і гадки не мав, що згодом це явище виявиться повальним».

ТОВ «Агро-Регіон Козелець» - регіональна компанія однойменного агрохолдингу, який працює в чотирьох областях України. Чернігівщина для шведської компанії є визначальною, адже з 35 тисяч гектарів, які орендують агровиробники, майже третину – 10 тисяч гектарів – вони обробляють на Козелеччині.

«97 відсотків землі, що є в обробці у нашого підприємства, належить нам на підставі договорів оренди, які укладені з мешканцями десяти сіл Козелецького району. Однак, незначну частину орендованих нами масивів, а саме 300 гектарів (3 відсотки від загальної площі), складають так звані невитребувані земельні паї, розташовані у «шаховому» порядку, – пояснює Катерина Мороз. – Цими невитребуваними паями розпоряджається місцева влада, і до 2016 року їх орендувало наше підприємство, справно сплачуючи податки до місцевого бюджету».

Знаючи про закінчення договорів оренди, орендарі подають клопотання до райдержадміністрації про їх продовження. Таких листів не один і не два. За словами Катерини Мороз, при особистих зустрічах голова адміністрації Володимир Швед обіцяв підписати договір. Згодом в адміністрації почали вимагати у підприємців додаткову інформацію: про податки, орендну плату, урожайність тощо. Фактично – водити за носа. Зрештою, господарству відмовляють у продовженні договорів оренди – начебто через несвоєчасне подання документів, а голова адміністрації уникає подальших зустрічей та не відповідає на офіційні запити.

Загадковий молокозавод

Вже на початку січня цього року голова Козелецької РДА Володимир Швед ухвалює рішення про передачу невитребуваних паїв в оренду новоствореній компанії ТОВ «Бобровицький молокозавод». Відтак, 300 гектарів земель, розкиданих по масивах, опиняються в оренді у підприємства, що не має ані найменшого стосунку до сільськогосподарського виробництва, оскільки, згідно з даними офіційного реєстру, відноситься до третьої групи платників податків. Статутний капітал молокозаводу вражає – він складає аж 2 тисячі гривень!

«Це підприємство не зміг розшукати навіть суд, – каже директор ТОВ «Агро-Регіон Козелець». – Воно не має техніки та співробітників, зареєстроване в іншому районі, не має навіть історії обробітку, але з легкої руки голови району отримує в оренду на 25 років державні землі. Для розуміння картини зауважу, що з нами договори підписували всього на 3 роки».

Чому ж таке виняткове ставлення? Виявляється, з «Бобровицьким молокозаводом» не все так просто.



«Його пов’язують із родичами та бізнес-партнерами голови Козелецької РДА Володимира Шведа та голови об’єднаної територіальної громади Олени Дмитренко. На початку створення підприємство очолював такий собі Павло Борисович Бондар – людина екс-міністра транспорту Миколи Рудьковського».

Володимир Швед так полюбив новоствореного інвестора, що вирішив віддати йому в оренду ще і… польові дороги, що в принципі нонсенс!

«27 січня 2017 року голова Козелецької РДА видає розпорядження про передачу в оренду польових доріг на наших полях ТОВ «Бобровицький молокозавод», загальною площею 180 гектарів, – розповідає Катерина Мороз. – Польові дороги – це дороги загального користування, призначені для забезпечення вільного доступу до кожного паю. Однак, у разі використання великих полів єдиними масивами, що є загальноприйнятою практикою в Україні, польові дороги існують тільки на папері і є віртуальними, – продовжує директор агрогосподарства. – Практика передачі в оренду польових доріг - це ноу-хау для Чернігівської області, її використовують виключно з метою наповнення місцевих бюджетів. Однак, у нашому випадку передача їх в оренду іншому господарству блокує будь-яку виробничу діяльність нашого підприємства. На основі даного розпорядження вони законно можуть перешкоджати руху техніки та збору врожаю».

Слід Рудьковського

Аналогічна ситуація склалась у господарстві ТОВ «Данівське», котре всупереч своїй волі починає ділити власні землі із загадковим фермером без засобів виробництва.

Основна спеціалізація господарства – утримання та відгодівля великої рогатої худоби. Власники господарства – ліванці, які експортують вирощене в Україні м'ясо до себе на батьківщину.

За словами директора ТОВ «Данівське» Юрія Кириленка, в оренді у господарства нині близько однієї тисячі гектарів землі.



«У минулому році землі було вдвічі більше, ми міркували над розширенням виробничої бази, хотіли створити нові робочі місця, одначе через дії влади довелося навпаки вигнати людей на вулицю, – скаржиться Юрій Олександрович. – На офіційному рівні нам відмовляють у будь-якій допомозі».

Землі Данівської сільської ради вподобали люди, наближені до керівництва району. Так, за словами Юрія Кириленка, в обхід процедури аукціону, держгеокадастр передає в оренду мешканцю Закарпаття Степану Деркачу (його фермерському господарству «Витязь-Агро») близько 300 гектарів земель запасу. Попри те, що пан Деркач не місцевий, він не має ані техніки, ані можливості обробляти орендовану землю.

«Фактично Деркач не має можливостей для обробітку земель, і їх обробляють інші, – каже Юрій Кириленко. – Таким чином застосована схема для уникнення земельних торгів. Думаю, це призвело до збитків із боку держави».

У такому разі: хто обробляє землі закарпатського фермера? Виявляється, що на землях Данівки діє ще одне підприємство з місцевою назвою – ТОВ «Данівка Агро». За дивним збігом обставин адреси реєстрації зазначених вище підприємства та фермерського господарства співпадають. Зареєстровані вони по вулиці Соборності, будинок № 2. За тією ж адресою зареєстрована ще одна цікава організація – благодійний фонд Миколи Рудьковського «Сила Добра». Відтак, здогади про руку впливового політика, докладені до створення перешкод сільгоспвиробникам, не позбавлені сенсу.

Шляхи заблоковано!

Місцеві ж політики не відстають від свого столичного патрона. Так, на одній із нещодавніх сесій Козелецької селищної ради було ухвалено рішення про обмеження руху транспорту через районний центр. Депутати дозволили проїзд вантажам, тоннажність яких не перевищує 10 тонн.

«Тобто нам пропонують вивозити на трасу по три тонни зерна і перевантажувати там на фуру, – обурюється Юрій Кириленко. – Як на мене, то простіше закрити виробництво, ніж мати такі збитки».

Представники влади обґрунтовують відповідне рішення турботою про громаду.

«Рішення про обмеження ваги цілком правильне, – переконує депутат Козелецької селищної ради Ірина Санченко. – Козелець можна об’їхати грунтовими дорогами, зазвичай так колись робили».

Колега Ірини Санченко Карина Артюх стверджує, що обмеження руху вантажного транспорту стосується всіх господарств, а не лише згаданих двох.

«У людей будинки тріщать та сиплються від перевантажених фур, які їздять по цій дорозі», – аргументує депутат.

Голова Козелецької селищної ради Олена Дмитренко переконана, що непорозуміння у сільгоспвиробників не з радою, яку вона очолює, а з мешканцями вулиць, якими рухається перевантажений транспорт.

«Якщо ви дійсно розбиралися у суті проблеми, то маєте знати, що люди навіть виходили перекривати дороги», – сказала Олена Дмитренко.

Разом із тим аграрії переконані, що рішення ради спрямоване на створення для них несприятливих умов. На їхню думку, воно незаконне, через що представники ТОВ «Агро-Регіон Козелець» оскаржують його у суді.

Справу по загадковому «Бобровицькому молокозаводу» у суді першої інстанції вони вже виграли.

За словами Катерини Мороз, під час судового засідання з’ясувалося, що Козелецька райдержадміністрація передала в оренду молокозаводу не лише польові дороги, але й дороги, прокладені в лісосмугах між полями та під’їзні шляхи до кладовищ. Пояснити, навіщо це підприємству, представник «Бобровицького молокозаводу» так і не зміг. Відтак у сільгоспвиробників є всі підстави вважати, що ТОВ «Бобровицький молокозавод» має всі ознаки рейдера та «працює» в зговорі з місцевою владою.

Разом із тим підприємці не розуміють, навіщо влада витирає ноги об тих, хто формує бюджет громади та дає робочі місця. Для прикладу, ТОВ «Агро-Регіон Козелець» є одним із найбільших платників податків в районі. Тільки за перше півріччя цього року підприємство сплатило до бюджетів усіх рівнів понад 16 мільйонів гривень.

Віталій Назаренко, "Чернігівщина" №37 (646) від 14 вересня 2017

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: