Шведи чи скіфи?

Активісти археологічних товариств переконані, що знайшли найбільше поховання шведів на теренах Півночі України. За їхніми словами, вони виявили понад 20 масових захоронень шведських вояків поблизу села Рудівка Прилуцького району Чернігівщини. Натомість науковці, які безпосередньо дотичні до вітчизняної історіографії, дуже сумніваються в тому, що це поховання шведів. За їхньою версією, кургани мають значно давніше походження і відносяться до періоду бронзи або скіфів.



Ентузіасти з громадських організацій «Почесна Варта» та «Ніжинського археологічного товариства», що діє під патронатом Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, виявили стародавні поховання поблизу села Рудівка, що на Прилуччині.

За версією дослідників, могили належать шведським воякам.

«Виявили понад 20 масових поховань шведських вояків, які не перебувають на обліку в жодному реєстрі профільних міністерств, – пояснює один із учасників експедиції Владислав Попович. – За попередніми оцінками, в Рудівці найбільше шведське поховання на теренах Півночі України».

Рудівський сільський голова Ніна Пашук стверджує, що поховання поблизу села охоплюють площу в понад 70 гектарів. Кому саме належать могили, Ніна Миколаївна достеменно не знає.



«Згідно з місцевими переказами, поховання належать воякам шведського короля Карла XІІ, який допомагав гетьману Івану Мазепі виборювати незалежність України від Московії», – резюмує Владислав Попович.

А от доцент Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка, кандидат історичних наук Олена Черненко доволі скептично ставиться до заяв ентузіастів.

«У 80-х роках я брала участь у обстеженні та розкопках курганів у тих краях. Тобто, конкретно займалась цим питанням, – пояснює науковець. – Навряд чи шведи ховали своїх померлих у скорченому положенні та посипали вохрою, чи робили для них гробниці з дерева та прикрашали прикрасами у скіфському звіриному стилі, та ще й скіфську зброю вкладали».

За словами учасниці низи наукових експедицій, саме у Рудівці, на цьому ж полі, 1981 року чернігівським археологом Олександром Шекуном був розкопаний курган доби бронзи.

«Є документація та публікації результатів цих робіт: там скрізь кургани доби бронзи, багато з них розорані, – продовжує Олена Черненко. – По оранці не перекриті насипом поховальні ями можуть і виглядати як колективні могили. До речі, там і скіфські могили можуть бути – якраз «колективні» – парні поховання ще й і з кіньми. Швидше за все там поховання не шведів, а періоду бронзи або скіфів».

Один із найбільш авторитетних дослідників гетьманського періоду Івана Мазепи чернігівець Сергій Павленко стверджує, що до цього часу найбільше поховання шведів виявлено на Сумщині.

«Я зібрав максимальну кількість інформації про поховання. Звичайно, могил більше, бо це була війна, – каже Сергій Олегович. – Найбільше поховано шведів під Ромнами. Там десь замерзло 3-4 тисячі каролінців. Шведи підзахоронювали своїх вояків, як правило, в існуючі кургани».

У свою чергу ентузіасти збираються з’ясувати, чи є поблизу Рудівки поховання вояків Карла ХІІ після отримання дозвільних документів на археологічні дослідження. Вони сподіваються на те, що розкопки розпочнуться навесні 2018 року.

Дослідник Сергій Павленко радить археологам обстежити не тільки кургани (він не сумнівається в тому, що це давні поховання).

«Просто у цьому місці, тобто у комплексі курганів, було і шведське кладовище, – каже публіцист. – Шведам ніколи було насипати такі поховальні споруди, але вони могли використати подібні для поховання своїх друзів, бо це було зручно для орієнтування. Зазвичай місцеві жителі були свідками таких похоронів, тому вони з покоління у покоління передавали, що там – «шведські могилки», – резюмує Сергій Олегович і додає: «На Чернігівщині немає французьких, польських, мадярських, москальських могил, проте є більше 40 шведських. Народна пам’ять зафіксувала їх поховання. Усі вони розташовані у населених пунктах, де проходила шведська армія, розквартировувалися каролінці взимку або ж жили полонені чи поранені шведи. У 1708 році шведи втратили близько 15 тисяч вояків. Половина з них похована на Сіверщині... Сюди привезли дуже багато поранених каролінців, частина яких, мабуть, і спочили у наших селах».



Віталій Назаренко, "Чернігівщина" №35 (644) від 31 серпня 2017

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: