А коли ви перемагали?

Джамала перемогла на музичному конкурсі Євробачення. Надія Савченко не зламалась у російській тюрмі і вийшла звідти переможницею. А коли де і як перемагали ви?





З біології і туризму все перші місця наші

Олександра Лось, пенсіонерка, Троїцьке, Новгород-Сіверський район:

— 47 років пропрацювала у місцевій школі вчителем біології і хімії. Вела гурток з біології і шкільного лісництва. Майже на всіх конкурсах мої діти перемагали. За зайняті перші місця їх возили на оздоровлення в санаторій «Шушенський» Красноярського краю. Дітвора мушель понавозила мені, досі зберігаю. Один учень працює у Києві, у Міністерстві охорони природи. Тепер вже школу нашу закрили, я на пенсію пішла. Проблеми з ногами, з двома палицями ходжу. Друзі наді мною піджартовують: «Юхимівно, ви тепер і взимку, і влітку на лижах їздите».

Перемогла рак

Світлана Ус, інвалід третьої групи, Чернігів:

— Хто не пережив, навряд чи сповна мене зрозуміє. Коли мені було 32 роки, знайшли онкологію. Спочатку у мене була паніка, не хотілося жити. Куди я тільки не кидалася: і до знахарів, і в церкву, і в монастирі. А хвороба прогресувала. Жаль було не себе, а дітей, двійко маленьких, ще і до школи не ходили. Плакала, а потім взяла себе в руки. Зробили мені операцію по-жіночому. Було це в 1994 році. Через п’ять років хвороба вилізла в іншому місці. Та я вже знала, буду жить! Так себе налаштовувала. Знову курси лікування і хіміотерапії. Я навіть у Росію їздила лікуватися, там у мене родичі. І перемогла хворобу. Вже 15 років тьху-тьху, як онкологія до мене не чіпляється. Хоча тато і тітка померли від раку.

Чоловіка хорошого знайшла

Ганна Рудь, пенсіонерка, Олександрівка, Бобровицький район:

— Чоловіка хорошого знайшла. Коли були малими, жили на одній вулиці. На сім років старший за мене. Він став моряком. А коли повернувся, був завидним женихом. Дівчата бігали табуном. А він вибрав мене. Мені було 17 років. Казав: «Взяв тебе під пахву і додому поніс». Через рік одружилися. Працював комбайнером, я ланковою. 52 роки разом. Двох синів виростили, старшого вже поховали. В аварію потрапив, тиждень у комі пролежав і помер. Внуки залишилися. Молодший у Києві живе. Машиністом у метрополітені працює. Хоч і були важкі часи, та пережили їх разом. Іншого б життя не хотіла.

«Зробили безпілотник»

Віталій Дєдков, учитель трудового навчання Горбівської школи,Куликівськии район:

— Усе життя займаюся моделюванням літаків. У школі веду гурток ракетного моделювання. Діє від обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді (колишня станція «Юний технік»). П’ять років займаємось безпілотниками, але фінансування слабе, а запчастини дорогі.

Якось на виставці в Куликівці наші роботи побачив власник фермерського господарства «Колос». Питає: «Можете такий зробити, щоб облітав поля і дивився, що там робиться?» — «Можемо, аби було з чого». — «Ну, як що треба, звертайтесь». І ми почали робити. Деякі матеріали у нас вже були, як чого не вистачало, виписували деталі.

У гуртку займаються 15 хлопців, з 5 по 11 клас. Кожен брав участь у роботі. Зробили з ними справжній безпілотник, не просто радіокеровану модель, не іграшку, а діючий пристрій — ціла студія. Оснащений двома відеокамерами, фронтальною і вертикальною. І записує, і передає те, що бачить, мені на монітор. І команди отримує через монітор (на відміну від іграшкових моделей, що керуються пультом, поки є в полі зору). Може усі поля побачити.

У цьому році поїхали з тим безпілотником на Всеукраїнський конкурс різних технічних виробів, створених школярами, «Наш пошук і творчість тобі, Україно». На проміжному етапі, в Чернігові, зайняли перше місце по області. 27 травня повезли наш безпілотник на завершальний етап конкурсу, в Київ. Таких, як у нас, я там теж не бачив. Результатів конкурсу ще не було. А тут вже двом хлопцям випускникам 11 класу характеристики писати треба: в яких конкурсах брали участь, які дипломи отримали. Телефоную в Київ, організаторам конкурсу. Кажуть, пиши «Дипломанти 1-го ступеня». Тобто 99 відсотків, що зайняли перше місце.

У 2014 році ми з хлопцями також перемогли в подібному конкурсі. Тоді возили апаратний прилад для різки пінопласту, фізичний прилад і зарядний балон.

Тижневик «Вісник Ч» №23 (1570)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: