У селі по грошах ходять, а підняти їх не дозволяє недолуге законодавство

У центрі села Браниця (Бобровицький район) стоїть недобудоване приміщення лазні. Колишній місцевий колгосп «подарував» його сільській громаді, яка впродовж майже двох десятиліть не може його а ні добудувати, ні продати.

На думку сільського голови Наталії Моруги, найкращий варіант - продати. Бо на добудову й наступне утримання сільської лазні все одно немає грошей. І в спонсорів, каже вона, не візьмеш - сільського голову можуть звинуватити в корупції.

Але і з продажем така ж проблема: потрібно виготовити на приміщення технічну документацію. А за які гроші? Ні, на рахунку сільської ради вони є. «Наторгували» за оренду земель запасу і резерву. Але ними розпоряджається державне казначейство й дозволяє громаді брати їх лише на «захищені статті» - зарплату бюджетникам та енергоносії. Встановлена заборона навіть на оплату телефонного зв’язку. Що казати про виготовлення якоїсь документації.

Хоча від останнього була б потрійна користь для села: від продажу приміщення одержали б додаткові кошти, позбулися б непривабливого довгобуду, та й кілька місцевих мали б роботу на малому підприємстві. Отже, в подальшому - збільшення надходжень до скромного бюджету.

Залишив колишній колгосп селу і недобудований житловий будинок. Але й він незабаром може розвалитись, бо «суворе» законодавство поставило перепони й не дозволяє сільській громаді ефективно використати й цей довгобуд.

Той же колишній колгосп викопав у центрі села каскад ставків, що без фінансової підтримки перетворилися в ганебні чагарники і навіть стихійні смітники. Дещо зарадити їхньому стану планують толокою. Знаходилися спонсори, що обіцяли повернути ставкам первинну красу, але знову ж таки справи вперлися у Дозвільно-заборонні норми. «Обійти» їх, як дехто робить, побоялись і сільський голова, і спонсори.

Такі приклади можна знайти в переважній більшості інших сіл Чернігівщини та України. Якби ж яка влада порахувала: скільки грошей і нових робочих місць «валяється» у нас під ногами? І це тільки через заборонні норми!.. А ще більше, напевно, через «не ввімкнені мізки», не спрямовані на щось нове й ефективне. Зате добре вміємо старцювати й плакатись...

Григорій Загредля, "Чернігівщина" № 17 (469) від 24 квітня 2014

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.