Образився на міліцію і повісився

9 серпня близько дев'ятої ранку 29-річний будівельник із селища Ріпки Ігор Єрко сказав дружині, щоб тікала, накинув зашморг, і... За два дні перед цим його забрали до міліції, потримали кілька годин, після чого він вийшов з розсіченою бровою та підбитим оком.

Подружжя Єрків разом прожило вісім років, нажили сина Владислава — йому сім. Два роки тому за 60 тисяч сімейних заощаджень та 100 тисяч гривень кредиту в банку купили новий будинок. Придбали машину. Ігор по будівництвах об'їздив Пітер, Тольятті, Крим, Київ. Починав з батьком, нині вже покійним, потім — сам. Вибився у бригадири. Дружина Наталія — вчителька у Ріпкинській школі №2. Ніби все добре. Але останній рік чоловік з дружиною стали сваритися, Ігор почав сильно випивати.

«Брат хотів скаржитись на дії міліції»

— Брату не подобались розмови про спосіб життя Наташі, начебто занадто весело вона з подругою проводила час, — говорить сестра Ігоря Єрка Вікторія Скітер. — Через чутки про гулянки і сварились. 6 серпня їхня сварка закінчилась тим, що сусідка Свєта Гусєва викликала міліцію. Мовляв, Ігор вчинив скандал, стріляє з рушниці. Насправді ніхто не стріляв. Близько 11 вечора наряд міліції приїхав у касках, бронежилетах і з автоматами. Брат розказував, що, як тільки він відчинив двері, його міліціонери одразу вдарили по голові чимось важким, наче молоток. Потім скрутили і повезли в міліцію. По дорозі заїхали в лікарню — на огляд. У нього була розсічена брова. 0 пів на другу ночі Ігор подзвонив мені, сказав, що він у міліції, і його змушують підписати протокол про злісну непокору працівникам міліції. Я з подругою серед ночі поїхала його виручать. Протримали Ігоря в міліції більше трьох годин. Коли він звідти вийшов, я побачила, що праве око в нього заплило від синця. Він з другом пішов ночувати не додому, а до мене. Посиділи, поговорили, той товариш пішов. Другий день брат теж був у мене. Його дуже заділо, чому він — не остання в Ріпках людина — повинен ходити з підбитим оком. Він хотів скаржитися на дії міліції, ходив до юриста. Потім пішов у суд. Замість вислухати скаргу, йому дали добу адмінарешту. Вранці 9 серпня він повинен був їхати з напарником на роботу в Київ. Але не було паспорта — його жінка пішла до батьків і зі своїми речами забрала гроші та документи. Ігор подзвонив їй о шостій ранку, сказав, щоб принесла паспорт. Велосипедом поїхав туди збирати сумки. Не знаю, що там сталося. Вибігає з двору Наташа, дзвонить напарнику: «Біжи скоріше, Ігор мотузку шукає». Поки він прибіг, брат уже неживий.

Після смерті Ігоря невідомо, що робити з кредитом на будинок. Мати перед смертю наполягла, щоб брат купив житло, дала гроші — 60 тисяч гривень. Ще взяли кредит — 100 тисяч. Цей кредит брали не як для купівлі нерухомості, а на власні потреби, оформили на мене, ще й заставили батьківський будинок, у якому я живу. Платити за кредитом я не зможу. Думаю, будинок Ігоря треба продати, щоб хоч погасити кредит.

«Тікай, бо і тебе положу, і сам ляжу»

Удова покійного Єрка Наталія вважає, що в трагедії винна горілка та намовляння сестри.
— Ігор став значно більше пити, десь з півроку, як на машині потрапив у ДТП, — говорить Наталія. — Машина була на ремонті в Києві. Користуючись тим, що не за кермом, чоловік став дозволяти собі випити. Як іде додому, мінімум пляшку розіп'ють. Тоді Ігор себе не контролював. Очі робилися скляні, міг на мене руку підняти. Він сам про себе казав: «Коли тверезий — я ангел, коли п'яний — чорт». Не хотів пускати мене з дитиною до куми в Чернігів, хоч Владик давно просився на каруселі. Казав: «Якщо ти туди поїдеш, мене вже не побачиш». Запрошувала і його їхати. Не хотів.
— До свят робив подарунки, на 8 Березня ми з малим їздили до нього в Алупку, каталися по Криму, піднімалися на гору Ай-Петрі, — згадує жінка й починає плакати. — Був веселий, життєрадісний. Труднощі переносив легко. Надто не переймався кредитом за будинок. Але справно платив більше двох тисяч гривень на місяць.

Та на будівництві пристрастився до горілки. Увечері 6 серпня я його забрала додому з-під магазину. Вдома дала вечеряти. Ми стали сваритися. Я вибігла з двору. Почувши наші крики, сусідка викликала міліцію. Мабуть, щоб швидше їхали, перебільшила, сказала, що Ігор стріляє. Мабуть, через це міліціонери застосували силу при затриманні. Коли я повернулася у двір, Ігор був у наручниках. «Зніми наручники, я тобі покажу», — погрожував міліції.
Дві доби після того Ігор жив не дома, а в своєї сестри. Пив. Подзвонив о шостій ранку 9 серпня, сказав, щоб привезла паспорт. Я прийшла, чекала, поки приїде він. Спочатку з Ігорем говорили спокійно. Я вже ладна була йому простити, збиралася помогти зібрати сумки. Прибіг наш син Владик.

А тоді раптом:
— Ти ж будеш себе добре вести, Владушка? — ніби прощався він. А тоді раптом: — Тікай, бо і тебе положу, і сам ляжу.
Я схопила дитину, вибігла з двору. Дзвоню напарнику: «Дядь Толя, біжіть скоріше, Ігор у петлю лізе».
Поки напарник прибіг, було пізно. Спочатку він подумав, що Ігор стоїть у дворі під деревом. Викликали «швидку», та лікарі вже були безсилі.
— 20 серпня мені дзвонили чоловікова сестра та подруга, з 6 до 10 вечора тероризували, — додає Наталія. — Казали, щоб віддала чоловікові речі, навіть весільну обручку. І будинок її буде. Я жалілась їхнім родичам, просила, щоб утихомирили Віту. Ще 40 днів не минуло.

«Ганяв дружину»

Начальник Ріпкинського райвідділу міліції Олександр Крюков відмовився прийняти журналіста в обідню перерву. Після обіду не спішив приїхати на роботу. А через чергового передав, що прийомний день у нього — понеділок.
Начальник відділу по зв'язках з громадськістю УМВС в області Сергій Бриль каже, що покійний Ігор Єрко був людиною неврівноваженою. Неодноразово ганяв дружину.
За останній місяць його двічі втихомирювала міліція. 6 серпня Єрко чинив непокору наряду міліції. Був сильно п'яний, око міг підбити, І коли падав. Інших травм у нього не було — його оглядав лікар. У райвідділом поїхали разом з дружиною. За вчинення насильства у сім'ї на нього склали протокольну форму. Але дружина письмово відмовилась від будь-яких претензій. Ще один протокол склали за непокору міліції. Саме за це правопорушник отримав добу адмінарешту.

Геннадій Гнип, тижневик «Вісник Ч» №34 (1320)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.