«Чиновники чекають, доки моя мама помруть»

Моїй мамі, Олександрі Іванівні Ломако, 20 березня виповнився 101 рік. Вона народила 11 дітей, та у війну п'ятеро померли. Лишилося п'ять синів і я, єдина донька, — розповідає корюківчанка Ольга Лисік.

— Ще в січні ми зібрали і подали документи на присвоєння мамі звання «Мати-героїня» та на виплати, передбачені законом. У 2011 році це 9410 гривень. Та з того часу — ні слуху ні духу.

Десь півтора місяця тому онуці з райдержадміністрації зателефонували і питають: «А вона ще жива, чи варто нам займатися?» Образливо стало. Це що виходить, чиновники чекають, доки моя мама помруть? Про неї забули і на цьогорічний День матері. Навіть листівки вітальної не прислали. А вона ж усе трудове життя в колгоспі проробила. Нас у люди вивела. Звання «Матері-героїні» заслужила. Хотілося б, щоб і отримала при житті. Чи ж багато таких багатодітних жінок по області, яким більше ніж по 100 років? Може, владі варто їх у першу чергу обслужити?

— Ольго Павлівно, чому ви раніше документів не подавали?
— Спочатку думали, мама не доживе. Коли їй покращало, з'явилася нова загвоздка. Один брат живе у Ярославській області Росії. Стільки туди попописала, щоб отримати характеристику.

Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №29 (1315)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: