«Укртелеком» виставили на аукціон

— Дайте мені кредит на 10 мільярдів — я теж куплю «Укртелеком», — говорить чернігівський кабельник Ігор Кравець. — За нього просять 10 мільярдів гривень — десь близько одного мільярда евро. Індусу «Криворіжсталь» продали за скільки? За 24 мільярди 200 мільйонів гривень, тобто майже три мільярди евро. І це при тому, що хоч і великий, але завод, він зосереджений в одній точці. А за «Укртелеком» — підприємство, яке має будівлі в усіх центральних місцях міст і сіл України і ще дуже багато чого, просять один мільярд евро. Та тут річний дохід — вісім мільярдів гривень!

12 жовтня уряд дозволив виставити на продаж 93 відсотки акцій ВАТ «Укртелеком» зі стартовою ціною 10 з половиною мільярдів гривень. Торги мають відбутися 28 грудня 2010 року. Серед тих, хто може взяти участь у конкурсі, експерти називають «Дойче Телеком», «Телеком Австрія», двох китайських, одного корейського оператора, двох російських — «Систему» та «Вимпелком» та українську компанію «Систем кепітал менеджмент» Рината Ахметова. Ми вирішили спитати у самих працівників «Укртелекому», кому б вони хотіли продати своє підприємство.

О пів на восьму ранку прийшли під відділення, так звану «трійку» по вулиці Рокоссовського в Чернігові. Вже о цій порі зв'язківці були на роботі, ми зайшли у двір. Чоловіки й жінки зібралися на ґанку, курили.

— Вам туди не можна, це досі режимне підприємство, — рішуче запротестував охоронець, а собаки загавкали.
— Треба спочатку спитати в начальниці.

Отже, стаємо перед ворітьми й опитуємо тих, хто йде на роботу.
— Нам байдуже, хто власник, адже гірше, чим зараз, не буде, і краще — навряд, — говорить кабельник Сергій Салівонов. — Хоча краще продатись європейцям — німцям або голландцям. Бо у них цивілізація. Тож і до робітників будуть ставитися краще, ніж наші або росіяни.

— «Укртелеком» краще продати росіянам — адже мережі будувалися по-російськи, отже, вони швидше дадуть їм лад, — вважає монтер-зв'язківець Валерій САВЕНКО.

— А навіщо взагалі його продавати? — дивується Юрій Лістратов. — Хай би залишався в державній власності, це стратегічне підприємство.

(Інші люди, до яких ми зверталися, говорили майже те ж. Відібрали найцікавіші відповіді, всього опитали більше десяти чоловік).

* * *

«Укртелеком» — монополіст на ринку стаціонарного зв'язку, кількість його абонентів перевищує 10,2 мільйона. Дохід торік становив майже вісім мільярдів гривень, збитки — 456 мільйонів. У перше півріччя 2010 року ВАТ «Укртелеком» спрацювало з чистим прибутком 48 мільйонів гривень. За півроку абонентів «Укртелекому» стало на 100 тисяч менше. Останніми роками цей оператор отримував усе менші доходи від міжміського та міжнародного зв'язку, але збільшував їх на місцевому зв'язку та Інтернеті.

Колись це була держава в державі. Мала свої санаторії, дитсадки тощо. За часів Кучми у Новгород-Сіверський приїжджав генеральний директор «Укртелекому» Станіслав Довгий у супроводі міліції, охоронців та... власного телебачення!

Тільки в Чернігові «Укртелекому» належать: шестиповерхова будівля на розі проспекту Перемоги і вулиці Комсомольської, частина Головпоштамту, частина колишнього дитсадка у дворах між проспектом Перемоги та вулицею Коцюбинського, колишній санаторій, а тепер навчальний центр на Подусівці, будівлі біля «Сіверського» на вулиці Рокоссовського та на вулиці Кільцевій плюс менші відділення. У районах області працює 21 цех телекомунікаційних послуг. У містах прокладена каналізація зв'язку, серед будинків, полів, луків та лісів закопані й висять тисячі кілометрів оптичних та мідних кабелів міжнародного, міжміського та місцевого зв'язку.

П'ять років тому в «Укртелекомі» області працювало три з половиною тисячі чоловік. Після кількох хвиль «оптимізацій» їх значно поменшало. Але це все ще тисячі.

Геннадій Гнип, Аліна Сіренко, тижневик «Вісник Ч» №42 (1276)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.