Зникнути безвісти не вдасться — знайдуть!

Близько 250 осіб у Чернігові щороку зникає безвісти. Знайти більшість із них — не так вже й складно, якщо за справу беруться професіонали. Але місце знаходження 2—3 так і залишається загадкою навіть для досвідчених міліціонерів.

Минулого тижня чернігівські правоохоронці з відділу карного розшуку максимально напружували свої сили та вміння й особливо активно співпрацювали зі своїми колегами з інших міст. В Україні проходила державна операція «Розшук». У нашому місті вона дала серйозні результати.

— За перші два дні посиленого відпрацювання ми здійснили 4 відрядження і затримали чотирьох злочинців, які перебували у розшуку. Вдалося знайти 6 осіб, які вважалися безвісти зниклими, і ще 10, родичі яких подали заяву про їхнє зникнення, але з того моменту не минуло 10 діб, тож оперативно—розшукова справа ще не була відкрита, — розповідає Андрій Задьор, старший оперуповноважений відділу карного розшуку ЧМВ УМВС України в Чернігівській області.

Зазвичай, із заявою до міліції звертаються родичі зниклого. Про «кіношні» три доби ніхто мову не веде. Тут вже кому наскільки нервів вистачає терпіти. Хтось звертається до міліції вже через годину, а «пропажа» потім мирно повертається ввечері від друзів. А хтось чекає і 10 років, перш ніж заявити про зникнення рідної матері або доньки. Як правило, кажуть міліціонери, в такому випадку сама зникла людина родичів зовсім не турбує, їх цікавлять довідки для отримання певних соціальних виплат.

«Зникають» від кредитів і сварливих дружин

У будь-якому разі, є заява — починається розшук. Наскільки реально впоратися із завданням, залежить від того, чому людина раптом «провалилася крізь землю». З початком фінансової кризи не рідко люди «зникають» (як правило, до родичів, сусідів і знайомих), щоб не платити кредит. Знайти таких — зовсім не складно. Хтось «зникає» з усім золотом, що є в родині. А бувають і інші причини.
— За заявою дружини ми тривалий час шукали чоловіка. Знайшли його в іншому місті, живого—здорового. Він написав пояснення, що просто не хоче більше жити зі своєю дружиною і дитиною, його не влаштовують їхні напружені стосунки через фінансові труднощі, і він не бажає підтримувати з родиною жодних контактів. Отакі бувають «безвісти зниклі», — розповідає Руслан Ільченко, старший опер—уповноважений відділу карного розшуку ЧМВ УМВС України в Чернігівській області.

Особлива прикмета — «Я вас люблю!»

На жаль, ось так щастить знайти живими та неушкодженими далеко не всіх зниклих.
— 8 червня до нас із заявою про зникнення звернулася дружина 74—річного чоловіка, який вже 10 років страждає на склероз. Всі патрулі, підрозділ «Беркут», дільничні отримали орієнтування. Але пошукова робота результатів не дала. 21 червня ми отримали інформацію про те, що в лісопосадці на Кордівці знайшли тіло літнього чоловіка. Нашого старенького впізнали за татуюванням на плечі «Я вас люблю!» Шкода, але пошуки, інколи, закінчуються і таким результатом, — каже Руслан Ільченко.

Цей випадок також був нескладним, а от коли тіло знаходять за межами області, де проживав зниклий, на допомогу приходить всеукраїнська система упізнання, що зберігає дані, особливі прикмети та фізіологічні параметри всіх зниклих безвісти в країні. Вона автоматично шукає співпадіння між невпізнаними трупами і зниклими людьми.

ДНК-аналізи поштою

Коли зникає людина, до неї додому обов’язково виїжджає слідчо—оперативна група. У процесі обшуку вилучають зразки ДНК зниклого — наприклад, волосся з його гребінця чи зубну щітку. Але до голлівудських фільмів, де за хвилину на крутій апаратурі проводять аналізи й миттю визначають людину, ми поки що не доросли. У нас аналіз проводять рідко і неохоче — дорого і довго, роблять його тільки у столиці. А от північні сусіди цю процедуру вже сприймають як буденну справу.

— Нещодавно до нас звернулася жінка. Її син безвісти зник, працюючи під Мінськом. Вона розповіла, що буквально напередодні їй телефонував співробітник білоруської міліції і повідомив, що в лісосмузі знайдено скелетований труп, можливо її сина. Їй запропонували приїхати для ДНК-аналізу. Але жінка була незаможна і не могла собі це дозволити. Тоді їй телефоном розказали, як у лікарні взяти кров з вени, висушити її на шматочку марлі, щоб не потрапляло сонце і пил. Вона відправила зразок рекомендованим листом. І вже у найкоротший термін отримала результати. Знайдене тіло справді належало її сину, — розповідає Руслан Ільченко.

Зникнення не має терміну давності. «Пропажу» продовжують шукати і п’ять, і десять, і п’ятнадцять років. От тільки чим далі, тим менше шансів знайти людину, принаймні живою. Сьогодні у розшуку перебуває 36 осіб — за всі роки, починаючи від 1992—го.

Ольга Чижова, тижневик «Чернігівські відомості» №27 (1008)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.