«Білка» нападає тільки на тверезих

«Білка» нападає тільки на тверезих

Новорічні свята довгі. Народ тільки те й робив, що пив та закушував. Пили, звичайно, частіше. До багатьох прийшло важке похмілля. А декого і «білка» схопила. Багатьох жертв «білки» лікують у райлікарнях. Важких звозять у 19-е відділення обласної психоневрологічної лікарні в Халявині.

Привиділась дружина з коханцем

45-річний Валентин, водій із Гончарівського, потрапив сюди на Водохрещу. Статного блакитноокого чоловіка привела «білка». Він чимось схожий на актора Олександра Михайлова (Вася з фільму «Любов і голуби»). Спілкуємось у кабінеті лікаря.
— Хто вас сюди привіз?
— Міліціонер.
— А чого?
— Не знаю. Я був тверезий. Тільки речі колишньої дружини з хати повикидав. Акуратно поскладав на площадці. А сусідка взяла й викликала міліцію. Змовилися з моєю дружиною.

Валентин вірить у те, що розповідає.
— Не міг я не викинути її речі. Взяв собі квартиранта — надстроковика Сергія. Живемо удвох. Я колись був водієм, тепер без роботи. А вона покинула мене ще літом, переїхала до іншого. А то заходжу в хату, а вони з коханцем у ліжку таке витворяють! А Серьоги вдома немає. Нерви здали. Став я її речі з квартири викидать. Викинув, взяв віник і давай замітати, щоб і сліду не лишилося. Нахилився, бачу, а під ліжком біс лежить. Я до нього: «Вилазь!» Він ні в яку. Я тоді схопив фужер, у нього поцілив. А біс мені: «Відвали...»
— А який то біс, з ріжками, ніжками і хвостом?
— На мого квартиранта Серьогу схожий, без хвоста. Так от, я пішов шукати, чим би його з-під ліжка випужати. Вертаюсь, а його вже там нема. Я за шафу заглянув, а він стоїть, зуби скалить. Я за бокал і кинув у нього, а він мене послав. А я ж його звідти дістати не можу. Кидав у нього що під руку попадало. І по-людськи звав: «Серьога, виходь!» Певно, біс мене так рознервував, що я став кричати. Сусіди почули...

— А коли ви випивали?
— Та ще на старий Новий рік. Потім перестав. А 16 січня був день народження у мене. Повечеряли з квартирантом. Я люблю медовуху. Випив десь 700 грамів. Наступного дня був тверезий. А на третій прийшли біс і дружина з любовником...
— Так то ж вам ввижалося, що прийшли.
— Яке ввижалося, хіба я її і любовника не знаю? — впевнено відповів чоловік.

«Білка» нападає лише на тверезих

Завідувач відділення 50-річний Олександр Попович півжиття віддав лікуванню алкоголізму. Отож про «білку» знає все.
— Олександре Миколайовичу, що таке «білочка»? Чому її так називають?
— Спеціального визначення не існує. У хворого трохи підвищується температура. Від того народна назва — гарячка. Чому біла? Бо немає високої температури, а людина веде себе, як при лихоманці. Ми, наркологи, називаємо цей стан алкогольний делірій, тобто розлад свідомості.

— У кого, як правило, бувають розлади свідомості?
— У тих, хто різко кинув пити. Навіть якщо людина не кінчений алкоголік, але регулярно вживає спиртне, відмова на три-п'ять днів може призвести до такого стану. Зазвичай хвороба починається на третій день тверезості після тривалого запою. Класична біла гарячка буває лише у тверезих. У п'яних— галюциногенні видіння, які швидко минають і не повторюються. Потім люди не пам'ятають, що було, що робили.

— Які передвісники візиту «білочки»?
— Обличчя робиться одутлим, руки тремтять, з'являються судоми. А головне, починається безсоння. Людина мучиться, і її не бере снодійне. Далі з'являються слухові і зорові галюцинації. Вона чує стуки, грюки, голоси. Їй ввижається казна-що. Найчастіше — біси, інопланетяни, маленькі чоловічки... У кожного своя картинка. Наступає дезорієнтація в часі, просторі. Людині здається, що вона будь-де, тільки не в тому місці, де реально знаходиться. І переконати її не можна ніяк. Але такі хворі безпомилково називають свої ім'я, по батькові, прізвище, дату народження, адресу. З ким в армії і коли служили, з ким навчалися і т.д. Їм здається, що речі в помешканні рухаються. Такі хворі піддаються навіюванню, вірять оточуючим на слово. Достатньо сказати, що у мене в руках ниточка і попросити хворого взяти її з моїх рук, і він її бачить (!) і бере (!) ще й вузли в'яже. Хоча насправді в руках у мене нічого немає. З'являється маячня. Людям здається, що за ними ганяються, хочуть щось заподіяти. Якщо не ввижаються конкретні люди, хворі шукають підслуховуючі пристрої у розетках, важкодоступних місцях.

— Олександре Миколайовичу, кажуть, найкращі ліки для тих, кого схопила «білка», — спирт, спокій і сон. Невже людині з нападом делірію варто дати похмелитися і її попустить?
— Є легкі форми делірію, які минають через 3-4 години. Проте таке трапляється дуже рідко. Дати похмелитися можна, але робити це слід на самому початку хвороби. На день разів зо два грамів по 150. Зазвичай ці 150 людину, яка випиває за день від півлітра до літра спиртного, не беруть. Якщо дати більше, хворий знову піде в запій. Найскладніше, що хворі відмовляються випивати. Навіть якщо їм наливають, а спиртне стоїть у доступному місці.

— Як ЧИНИТИ з людиною, у якої почався делірій?
— Намагайтеся її заспокоїти. Слід відвезти таку людину до найближчої лікарні. Оскільки делірій може мати і важкий перебіг. Хворому стає байдуже, що відбувається навколо. Він бурмоче щось собі під ніс, виглядає пригнічено. Починається набряк мозку. Буває, у такому стані людина впадає у кому. Якщо запізно надати меддопомогу, вона помре. Слід пам'ятати, делірій лікується медикаментозно, а препарати для його лікування не продаються у будь-якій аптеці.

— Хто схильний до білої гарячки?
— «Білка» — спадкове захворювання. Якщо зловживали рідні у 2-3 поколіннях або помирали в запої чи після нападу делірію, то й їхнім дітям це загрожує. Найчастіше страждають чоловіки. Більш вразливі люди, які роками зловживають спиртним, у яких були черепно-мозкові травми, струс головного мозку. Психоз у них розвивається частіше. Людину трясе. У нас є спеціальні ліжка для хворих з підйомниками тулуба, ніг. Звісно, з гальмами. Так ось, був у нас один хворий, його так трясло, що ліжко-каталка зірвалося з гальм і поїхало.

— Як часто лікування дає результат і алкоголік повертається до нормального життя?
— Після першого нападу 50 відсотків хворих перестають пити на строк до трьох і більше місяців. Зав'язують назовсім відсотків п'ять. Після другого-третього разу — три відсотки. Алкоголізм — страшна хвороба. У своїй медичній практиці я зустрічав наймолодшого алкоголіка, йому було 12 років. А найстаршому, якого схопила «білка», було 67.

Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №5 (1238)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: