17-річна Богдана Третяк розповіла, як виборола 1-ше місце зі штовхання гирі у столиці

Богдана Третяк

233 рази штовхнула 8-кілограмову гирю 17-річна Богдана, виборола місце на змаганнях у Києві, будучи у збірній Борзни минулого року. Цього року збірна теж виборола місце, але, на жаль, дівчина участі не брала. То був не перший турнір Богдани, на попередніх вона завжди завойовувала перші місця, про це свідчать численні нагороди.

Гирьовим спортом Богдана Третяк зайнялась у 16 років — знайомий запропонував їй сходити у спортзал, з того все і почалося. Нині дівчині 18, і вона вийшла із спорту через ряд обставин, які звалились на сироту.

Народилась Богдана у Борзні. З дитинства її і старшого брата виховувала мама-одиначка. Трішки дівчина пам’ятає і бабусю. Батька вона теж бачила разів чотири-п’ять, але участі у вихованні її він не брав.

Навчалась дівчина посередньо, оскільки з дитинства мала проблеми із слухом, а після аварії, в яку попала вона у 12 років, слух все погіршувався.

Коли Богдані виповнилося 14, 37-річною полишила цей світ мама. Тоді нею опікувалася тітка, мамина сестра, яка із сім’єю перейшла у бабусин будинок, де увесь час проживала Богдана з мамою. Зі слів Богдани, їй там було мало уваги, але вона ніколи про це не казала службам, які іноді цікавились її життям. Деякий час вона проживала у подруги.

А у листопаді доля звела її із Світланою Хавило. У Сосниці її знають як авторку багатьох віршів, вона є членом літературної спілки «Убідь», яка діє при Сосницькій бібліотеці. В житті Світлани було теж багато випробувань, але вона завжди відчувала підтримку мами, рідних сестер.

Тому вона до глибини душі перейнялась проблемою Богдани, яка залишилась наодинці зі своїми болями і тривожністю за день завтрашній. Світлана мала план, як допомогти сироті, проте навіть зробити перший крок — хоча б поїхати у лікарню — не було за що, бо й сама одержує лише пенсію по інвалідності.

Проте чекати манни небесної було ніколи, і жінка, як то кажуть, стукала в усі двері. Хтось розумів, давав грошину, хтось дивувався, комусь було байдуже, іноді доводилося вислуховувати повчання, після яких опускались руки, бо люди вважали її шахрайкою. Але як би важко не було, вона долала крок за кроком, ведучи за собою дівчину.

Перший, хто зустрівся на її шляху і підтримав, був колишній Спаський голова, нині депутат Сосницької селищної ради, аграрій Микола Герасименко. Він, як ніхто інший, знав Світлану, яка проживає у Якличах (село, яке колись входило до Спаської сільської ради), і був упевнений, що не з добра вона просить гроші.

Спочатку Світлана з Богданою поїхали у Борзну, а саме побували у соціальній службі, де не дуже раділи цій зустрічі, тим більше, що дівчині вже виповнилося 18. Потім зайшли до сімейного лікаря, адже потрібно було взяти направлення до спеціаліста.

Після цієї поїздки Світлана знала про дівчину не лише з її слів, а й переконалася, що вона на правильному шляху, адже ні від кого не почула ні переживання, ні підтримки, ні, тим більше, допомоги.

Тоді ще допомагав син Миколи Івановича В’ячеслав. Не стояв осторонь Анатолій Дідовець із Філонівки. Давали гроші й небайдужі люди. Кожна поїздка на двох до Чернігова коштувала тисячу, а то й більше.

До того ж потрібно було пройти обстеження, щоб встановити діагноз, а потім інвалідність. Та головне — полегшити життя дівчині, придбавши слухові апарати. У лікарні сказали, що для безкоштовного їх одержання можна стати на чергу хіба що з 2027 року.

Тоді Світлана вирішила звернутись до керівництва Сосницького навчально-реабілітаційного центру в надії одержати хоч старенькі апарати. Тут вона відчула неймовірно теплу і доброзичливу атмосферу, якої не зустрічала в жодній установі.

В.о. директора Тамара Ступа вислухала Світлану, давала роз’яснення, настанови, заспокоювала, а педагог Любов Клюй, яка зайшла до кабінету і швидко вникла у проблему, взяла дитину за руку і якось так невимушено, ненав’язливо, перевіряючи, оцінила стан Богдани. Потім говорила з кимось по телефону і просила для нас апарат.

— Ми вийшли з центру окрилені і розчулені до сліз, — каже Світлана при зустрічі у редакції і знову плаче. — Я завжди вірила у людей, у їхню доброту.

Попереду нас чекала поїздка до Києва, у «Майстерню гарного слуху». Були ще незавершені справи у Чернігівській лікарні. І тут Світлана пригадала про Дмитра Блауша — депутата, заступника голови Чернігівської обласної ради, людину, яка багато років допомагає дітям, незалежно від дати виборів.

Знайшла в інтернеті номер телефону його приймальні. Слухавку взяла секретарка. Але не проігнорувала — їхні прохання передала Дмитру Ярославовичу, і він, звільнившись, передзвонив.

Особиста їхня зустріч відбулася в день, коли Світлана і Богдана їздили у Чернігівську лікарню. Стільки уваги від високого посадовця дівчата не очікували: допоміг у їхньому проханні, нагодував, зігрів, одягнув, взув, дав гроші на дорогу до Києва і на розхідні матеріали до слухового апарату, та й водій відвіз до автостанції.

У суботу, 27 грудня, вони поїхали до столиці, щоб побувати у «Майстерні гарного слуху». Саме в той день Київ був під ворожими обстрілами, метро на станції Лісовій не працювало. Не злякалися, не повернулися назад, а вперто долали свій шлях до мети.

Якби купувати слухові апарати, то вони коштують аж 60 тисяч гривень, це не рахуючи зліпки, вкладки, батарейки, а їм дали безкоштовно!

Звісно, у цій статті все коротко і стисло, насправді пройдено довгий тернистий шлях. І це — дякуючи небайдужим людям, серед уже названих і військовослужбовець Руслан Бутенко, який дав 5 тисяч гривень.

Світлана і Богдана всім щиро-щиро дякують. Вони вірять, що дива під Новий рік трапляються. Їм вдалося побороти страх, невпевненість, скруту. Тепер дівчина може спілкуватися з оточуючими, бо є слуховий апарат, вона матиме хоч якусь свою копійчину і мріє далі навчатися.

Минулого року вона закінчила 11 класів Борзнянського ліцею. Її плани — здобути професію перукаря. Планує відновити гирьові тренування, хоча б вдома.

Щасти тобі, Богдано. Нехай твої плани здійсняться!
Щасти тобі, Світлано! Ти приклад небайдужості, доброти і щирості!

Джерело: газета "Вісті Сосниччини", Олена Кузьменко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: