Вагітна жінка підсковзнулася та зламала стегно

Інна Анікієнко

Новий рік 37-річна Інна Анікієнко зустріла в травматолого-ортопедичному відділенні обласної лікарні. З переломом стегна, ногою на витяжці. Поряд був її чоловік Микола. «Під бій курантів» пили негазовану мінеральну воду. Інакше не можна, адже Інна на восьмому місяці вагітності.

«Коли сідала в таксі, чула хруст кісток»

Коли зайшла до Інни в палату, їй саме розробляли ногу.
—  Ну, ще трішки, ще пів-сантиметра, —  вмовляла медсестра.
Інна кривилася та ойкала, але слухняно згинала ногу. Потім витерла сльозу і всміхнулась. Обидві ноги жінки забинтовані еластичними бинтами.
—  Невже друга також пошкоджена?
—  Ні, це від набряків. Адже приймаю ліки. А коліно в мене ще раніше травмоване було.
29 грудня я поверталася з гінекології (по вул. Пирогова). Вагітним, яка б погода не була, на консультацію до гінеколога треба йти щотижня. Саме снігопад був, слизько. Чоловік мене супроводжував. Живемо не так далеко, йшли дворами. Пішоходи протоптали в снігу вузеньку стежку збоку дороги, йти там можна тільки по одному. Я пішла вперед, посковзнулась і впала. Вивернулась боком, сіла на ліву ногу. Хто знає, що б було, якби я впала не так? Може, зберегла б ногу, але ж дитина могла постраждати. Здалось, ніби потягнула ногу. Вставати і йти навіть не пробувала. Чоловік зразу взяв таксі до травмпункту. Вже коли залазила в машину, чула хруст кісток. В травмпункті виявили закритий перелом стегна з уламками, із зсувом. Поставили спицю, зробили витяжку ноги. У відділенні травматології мене відразу оглянула гінеколог Євгенія Пєтухова. Сказала, що з дитям усе нормально.

Народжувати — в пологовий будинок

30 грудня мене перевели в обласну лікарню. Операцію збиралися зробити 31 грудня. Але наркоз не взяв (і так буває), тому перенесли на 4 січня. Новий рік зустрічала тут, з чоловіком. Він приніс маленьку ялинку, телевізор.
Другу операцію проводили зі спеціалістами з пологового будинку. Поставили пластину. Купували її ми. І ще якісь спеціальні інструменти привозили. Обійшлося недешево. Допомогли грошима родичі, співробітники. (Інна працює бухгалтером Чернігівського лікеро-горілчаного заводу.—Акт.) У середу збираються знімали шви. Потім переїду в пологовий будинок.
—  Кого чекаєте, хлопчика чи дівчинку?
— Не знаю поки що. Хотілось би дівчинку. Синок вже є, Юра, 9 років. Але хто буде, то і добре.
Мій строк народжувати 7 лютого. Але тепер доведеться раніше, робитимуть кесареве. Адже самостійно народити з переломом не зможу. Все пішло не так, — зітхає Інна. — Як же я дитину на руках носитиму? Та, звичайно, рідні допоможуть. Я вже сама ходжу, з милицями, — в душ, в туалет. Гіпс не накладатимуть.

Такі переломи бувають при аваріях

— Інна поступила до нас з уламковим переломом стегнової кістки, — говорить завідувач травматолого-ортопедичного відділення обласної лікарні Юрій Ігнатенко. — Як правило, такі трапляються в результаті високоенергетичної травми, тобто при дуже сильному ударі, при аваріях. Подібні переломи бувають також у людей, яким бракує кальцію.
Розріз Інні робили від колінного суглоба і до перелому (12 см вище коліна), щоб на око зіставити зламану кістку. Потім уздовж неї просунули пластину.
Через невеликі, до сантиметра, насічки вона прикручується гвинтами. Жінка може рухатись, починає ходити, спочатку за допомогою милиць. Пізніше, коли кістка зростеться, пластину можна видалити. А можна й залишити — людина її в собі ніяк не відчуває, еталонний титан — легкий. Єдиним недоліком імпортної пластини є її ціна — 11 тис. 800 грн. Замовляють їх у Києві, через представництва фірми-виробника. Ми передаємо туди розміри, вони привозять готову пластину.
Операцію проводила бригада з чотирьох лікарів-травматологів: завідувач відділення Юрій Ігнатенко, асистент В'ячеслав Павленко, лікарі-інтерни Олександр Несін та Олександр Тищенко, операційна сестра Марія Михайлова та два лікарі-анестезіологи. Поряд був лікар-гінеколог.

Олена Гобанова, тижневик «Вісник Ч» №2 (1234)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: