У Чернігові заново розглянули справу вбивства Євгена Осипчука
Днями Деснянський райсуд Чернігова виніс новий вирок у справі 56-річного Анатолія Стрільця і 25-річного Валентина Гармаша з Лосинівки Ніжинського району, обвинувачених у смертельному побитті свого односельця Євгена Осипчука (йому було 50). Це провадження розглядали в судах понад рік. Спершу справу слухали в Ніжині й присудили Стрільцю і Гармашу відповідно 8 та 10 років позбавлення волі. Однак апеляційна інстанція скасувала вердикт і спрямувала провадження на новий розгляд у Чернігів. Тут обвинуваченим знову присудили тюремні строки. Тільки цього разу мінімальні.
Фото - ілюстративне
Нагадаємо, що вбивство Євгена Осипчука сталося наприкінці серпня 2021-го. Закривавлений труп поблизу місцевого маслосирзаводу виявили медики “швидкої”, яких, як з'ясувалося згодом, викликав Гармаш. У покійного було зламано 11 (!) ребер, а на тілі — множинні синці та садна. Втім помер Євген не від больового шоку, а від механічної асфіксії (удушення).
Правоохоронці встановили, що в день трагедії всі троє (Осипчук, Стрілець і Гармаш) були в кафе на поминках односельчанки. Випили. Розказують, що Анатолій ще там став задиратися до Євгена і казав присутнім, що той крадій і його треба побити. Втім на поминках обійшлося без бійки. А вже після них Стрілець повів Гармаша до себе, там вони “догналися” спиртним і вирішили таки провчити Осипчука. Пішли до нього додому і дорогою натрапили на Євгена, який у кущах допивав пляшку горілки. За версією слідства, чоловіки прийнялися бити його по голові, грудях слині. Після чого Гармаш став душити Осипчука руками, зламавши йому під’язикову кістку. Саме тому обвинуваченим інкримінували різні статті Кримінального кодексу: Стрільцю — ч. 2 ст. 121 (групове умисне тяжке тілесне ушкодження), а Гармашу ч. 1 ст. 115 (умисне вбивство). На слідчому експерименті Стрілець заявив поліцейським, що завдав потерпілому 14-15 ударів, а Гармаш божився, що вдарив Євгена лише раз після чого на 3-4 секунди здавив його горло. Та коли справу передали до Ніжинського міськрайонного суду то обидва заговорили по-іншому.
Обвинувачень за пред’явленими статтями не визнали. На суді зізналися, що били Євгена, втім наголосили, що завдали лише кількох ударів. І наміру вбивати при цьому не мали. Що стосується удушення, то Гармаш пояснив, що десь із пів хвилини тримав Євгена рукою за шию, та коли той почав хрипіти й закочувати очі — відпустив. Після бійки вони ще буцімто виливали разом з Осипчуком і тільки потім розійшлися (хоча за висновком експертизи після спричинення асфіксії смерть покійного настала в проміжку від 1 до 10 хвилин). Своїм рішенням ніжинський суд визнав обвинувачених винними і дав Гармашу 10 років, а Стрільцю — 8.
Потім була апеляція. Стрілець сам подав скаргу. У ній попросив зменшити покарання до 5 років, бо при винесенні вердикту нібито не врахували його стану здоров'я. А ось від імені Гармаша до Чернігівського апеляційного суду звернулася його адвокатка. Вона добивалася скасування вироку і закриття провадження. Мотивувала це тим, що в діях Валентина не було прямого умислу, а ще він не мав мотиву вбивати і навіть не припускав загибелі Осипчука.
Захисниця також вказувала на недопустимість деяких доказів і зазначала, що безпідставно було відхилено її клопотання про проведення повторної судмедекспертизи. У результаті Апеляційний суд частково задовольнив ці скарги, скасувавши вирок першої інстанцій і призначивши новий розгляд. Та причиною послугували не вищезгадані доводи, а той факт, що ніжинський суд порушив таємницю нарадчої кімнати. Із записів у журналі судових засідань випливло, що одна із суддів ще до проголошення вердикту здійснила розгляд інших проваджень, чим вчинила процесуальне порушення.
Через це справу передали в Деснянський райсуд, де її розглядали з нуля. У Чернігові, на відміну від попередніх судів, обвинувачені (мабуть за порадою адвокатів) повністю визнали свою вину. Стрілець розказав, що першим бити Євгена почав Гармаш. Завдав ногами й руками 5-7 ударів. А після того, як Осипчук упав на спину, до побиття підключився й Анатолій. Він тричі вдарив Анатолія ногою по голові, а потім, склавши руки в замок, двічі вдарив Євгена у груди. Гармаш підтвердив свідчення Стрільця і додав, що під час побиття схопив жертву лівою рукою за горло і стиснув на кілька секунд. Євген іще дихав і хрипів. Тому він викликав йому “швидку”, але чекати медиків чоловіки не стали і пішли звідти.
За участь у груповому завданні тяжких тілесних ушкоджень Стрільцю світило від 7 до 10 років тюрми, а Гармашу за вбивство — від 7 до 15. Та чернігівський суд врахував щиросердне каяття обвинувачених і їх позитивні характеристики, тож обом присудив майже однакові строки Гармашу — 7,5 року ув'язнення, а Стрільцю — 7.
- Ще не знаю, чи подаватимемо апеляцію. Теоретично можна за суворістю вироку, але моєму підзахисному і так присудили майже мінімальний строк. Тож сенсу немає. Та й вину він визнав. - каже адвокатка Гармаша Леся Вертелецька. Можливо, Валентину навіть дали б і мінімум, та оскільки у другого фігуранта мінімальна санкція теж 7 років (а пред'явлені статті в них різні), то однакового покарання призначити просто не могли.
Захисник Стрільця Олексій Сікач від коментарів відмовився. Сказав, що спершу йому треба погодити дозвіл від свого підзахисного. Та навряд, що засуджені оскаржуватимуть вирок, він і так м'який. Тим більше що відсидіти їм зосталося навіть не по сім, а по п’ять років (адже Стрілець і Гармаш із серпня 2021 року перебували в СІЗО і цей строк їм зарахується).
Джерело: газета “Гарт”, Юрій Нікітін
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.