Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Місто і регіон » Експонати, які варто побачити в Ічнянському музеї

Експонати, які варто побачити в Ічнянському музеї

 

У Ічнянському краєзнавчому музеї налічується близько 11 тисяч експонатів основно­го фонду, що віддзеркалюють природу та історію Ічнянського краю. З них понад 5 тисяч пред­метів занесені до музейного фонду України.
Про найцікавіші із колекції музею ми попросити розповісти очільницю закладу Аллу Білащенко. Отже, презентуємо експонати, які заслу­говують особливої уваги і їх варто побачити.



У музеї «оселився» квадратний берестяний короб, заввишки пів метра. Його подарував музею ічнянець Анатолій Власко. Як розпо­віла Алла Білащенко, цей предмет ручної роботи використовував­ся у домашньому вжитку ще в 19 столітті. Береста привертала ува­гу народних умільців тим, що при обробці зберігала свої властивості - м’якість, гнучкість і міцність. У се­лянській хаті можна було побачити багато берестяного начиння, яке використовувалося у господарстві.

Серед цікавих експонатів є старовинний аналог праски - дерев’яний рубель з вальком. До музею передала його ічнянка Ірина Рябчун.

- На круглу палицю (валько) на­мотували білизну або одяг. А потім прокачували по рифлен ій з одно­го боку дошці (рубелю) з ручкою на кінці. Так прасували одяг у 19 - початку 20 століття, - пояснює Алла Білащенко застосування старовинного предмету. - Бувало, рубель використовували ще і як музичний інструмент. Під час гри рубель держали однією рукою за ручку, а другою водили взад-впе­ред по його рубцях дерев’яною ложкою чи паличкою.
У колекції музею - пасківники для випікання пасок у печах: ма­лий та великий. Ними користували­ся у 19 столітті ще наші прабабусі. Такі спеціальні циліндричні форми виготовлені з глини, тому й ма­ють природній темно-коричневий колір. Менший - десь на літр, біль­ший - на п’ять. До речі, такі пасків­ники важкі, а завдяки товстим стін­кам вони тривалий час зберігають тепло, тому тісто в них не западає й не осідає.

Серед цікавинок - чумацька ско­ворода ручної роботи, яку свого часу приніс ічнянець Іван Негода. Виготовлена з міді у 18 столітті. Вона має довгу ручку, щоб зручно користуватися нею на багатті та не обпектися, і солідну вагу. Тож потрібно було мати силу, щоб нею користуватися та готувати смачні частування. З давніх часів відомі корисні якості мідного посуду, які дозволяють готувати здорову та смачну їжу.

У музеї привертає увагу й мід­ний чайник-самовар з ручкою, яким користувалися у 18 столітті. Цей старовинний предмет побуту круглої форми, на трьох ніжках та має довгу ручку. Використовували як чайник та як самовар. На жаль, у музеї немає відомостей про того, хто приніс такий посуд.


- І хоча більшість думає, що ав­торство самовару належить росія­нам, але це не так. Перші самовари були винайдені в Стародавньому Римі та Китаї. Тоді це була велика посудина, яка мала спеціальні під­дувала і трубу. А принцип роботи був точно такий же, як у звичного нам самовара, - пояснила очільниця музею.

Музей може похизуватися колек­цією робіт знаменитого гончара Миколи Піщенка. Пані Алла вио­кремлює одну з них, яка їй найбіль­ше до вподоби. Це глиняна скуль­птура ведмедя.

- Ведмідь у лапах тримає бочку з медом, - каже пані Алла, тримаючи в руках витвір мистецтва. - Сама статуетка зеленого кольору. Ось, гляньте на самого ведмедя - його «шерсть» майстерно зроблена. А створив її відомий майстер - іч­нянський гончар Микола Піщенко. Його роботи, до речі, зберігаються в Київському музеї декоративно­прикладного мистецтва, інших му­зеях та приватних колекціях. Крім того, експонувалися на всесвітній виставці в канадському Монреалі.

Краєзнавчий музей можна на­звати ще й народним. Адже й самі ічнянці й жителі колишнього Ічнян­ського району чи земляки, рід яких починається тут, на малій батьків­щині постійно додають до фондів музею старі речі, які здавалося б музейної цінності не мають. Але ж і цю цінність не завжди можна роз­гледіти, доки вона не стане части­ною експозиції. Тож не дивно, що краєзнавчий музей постійно про­довжує поповнюватися експоната­ми. Так, наприкінці минулого року наш земляк - відомий адвокат, заслужений юрист України Роман Титикало подарував книжку «Ко­зацький рід Титикало». У історико-генеалогічному дослідженні роду Титикалів розповідає про історію України з нетрадиційного боку, за­охочуючи читачів до власних до­сліджень і пошуків. Передав книгу родич Романа - ічнянець Анатолій Титикало.

Крім того, цьогоріч ічнянка Олек­сандра Колесніченко подарувала музею дві весільні тарілки її батьків. Не одне десятиліття жінка збері­гала вдома цей посуд як сімейну реліквію. А тепер ця частинка її ро­динної історії зберігається у музеї.

Досліджує свій рід Михайло Балашенко. До музейної колекції ічнянець приніс фотографії та грамоти членів своєї родини. Крім того, світлини бу­дівництва п’ятиповерхівок у центрі міста, які він теж колись зводив.

Ми детально торкнулися історії лише декількох експонатів. За­вітайте до краєзнавчого музею і, впевнені, ви знайдете чим себе здивувати. Тож, якщо ви бажаєте краще пізнати Ічнянщину та наше місто, дізнатися про видатних осо­бистостей й незабутні історії краю - вам сюди.

Світлана ЧЕРЕП, газета “Трудова слава”

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Ічня, музей, Білащенко

Добавить в: