Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Місто і регіон » Рятувальник Дмитро Мурач розповів, про найважчі моменти роботи під час облоги Чернігова

Рятувальник Дмитро Мурач розповів, про найважчі моменти роботи під час облоги Чернігова

 

Помічник начальника зміни ОКЦ ГУ ДСНС в Чернігівській області Дмитро Мурач 24-го лютого заступив на чергування. О 5.10 хвилин йому зателефеновував черговий головного управління поліції та сказав, що на державний  український кордон здійснили напад. Всі підрозділи нацгвардії, військових, поліції були підняти по тривозі, рятувальники теж підняли свої підрозділи, був збір у головному управлінні і прийняли рішення працювати далі.



Моральної готовності до праці в умовах війни у рятувальників не було, розповідає Дмитро, бо їх підрозділи не мали до цього досвіду праці в умовах бойових дій, тож орієнтувалися по ситуації. Тримали звязок з ЗСУ, вони повідомляли в які райони міста не можна виїздити через щільні артобстріли.

На питання про те, чи не було думки відсторонитися від ситуації, щоб захистити себе та родину Дмитро Мурач повідомив, що коли у 2007-му вступив до лав Служби цивільного захисту, він прийняв присягу на вірність українському народу, а по-друге народився і виріс у м.Чернігів, тож думок про втечу з міста не виникало.

Першою пожежою, яку довелось локалізувати у Чернігові наприкінці лютого - було загоряння у квартирі багатоповерхівки на 8-му поверсіу районі Бєлова-Пухова 26-го лютого. Пожежа виникла через артобстріл з-за будівлі "Епіцентра". Тож було прийнято рішення працювати не на сходовій клітині, а поставити автодрабину з тильної сторони 9-ти поверхівки, аби бути під захистом будинку.

- Запамятолось те, що коли я піднімався по автодрабині на рівні 5-го поверху почув свист. Прижався до автодрабини та побачив, як у сусідній будинок попав снаряд і було зруйновано його частину.

- Я продовжував виконувати свою роботу, як би не було важко, бо до нашого спорядження додались бронежилети та кевларові каски. А якщо була ситуація, що потрібно було працювати з захистом органів дихання, то це додавало ще плюс 15 кілограм, стільки важить цей апарат. Тож фізично було дуже важко.

Було ще багато небезпечних ситуацій, але Дмитро їх не дуже памятає, бо все відбувалось на андреналіні і працювати потрібно було швидко.

Був Мурач і на виклику по вулиці Чорновола, коли були значно пошкоджені 2 будинки авіаційним ударом 3-го березня.

- Це була 12-та година дня. Я на мить завмер, бо навколо все палало, все було в диму, пилу, та багато людських тіл і останків. Ми намагались зайти в кожен підвал, кожну квартиру щоб знайти людей. Було дуже багато постраждалих, які отримали різані рани від битого скла та плитки, які в цей час безпосередньо знахоились в квартирі. На це місце приїхали вільні та резервні підрозділи, бо на той час ще по місту ще були пожежі.


- У нас були сформовані оперативні дільниці з гасіння пожежі та проведення аварійно-рятувальних робіт на 9-му поверсі, де під завалами була ще в свідомості жінка, до неї було тяжко добратися.

- Я безспосередньо приймав участь у гасінні пожежі у буднику по Івана Богуна (колишня Богунського). Там стіни та перекриття втратили свою несучу конструкцію і я з колегю вдвох загасили цю пожежу. Щоб ви розуміли, у мирний час на гасіння такої пожежі залучається 2 відділення - це мініму 8 чоловік, а довелось гасити удвох.

Роботу ускладнювало падіння інфраструктури міста. Були проблеми з водопостачанням, бо відключались насоси-підвищувачі для протипожежного водопостачання. Пожежні гідранти були сухі. Воду доводилось набирати з пожежних водойм та р.Стрижень. А це велика відстань і втрата часу, - розповідає Мурач.

- Техніка ламалась, можливості її ремонтувати не було. Практично вся техніка має пошкодження від попадання осколків, були випадки, що хлопці попадали під обстріл.

Дмитро Мурач чергував також в ту ніч, коли було зруйновано стадіон ім.Гагаріна.

- Перший авіаудар був десь об 11-й годині ночі, другий - о 5-й годині ранку. Під завалами загинули двоє моїх товаришів. Вони на той час перебували на службі в ТРО. Їх тіла були підняті на початку літа. Вони захоронені на кладовищі у Ялівщині.
- Усього загиблих від удару було 7 чоловік.

Збирання на виклик під час бойових дій займало у рятувальників 1 хв. 20 секунд. У мирний час - це одна хвилина, 20 секунд йшли на те щоб одягнути бронежилет та каску.

Дмитро Мурач вважає, що перемога України повинна відбутися без будь-яких переговорів з Росією. Після неї мріє піти у відпустку.


Джерело: телеканал «Новий Чернігів»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: рятувальник, Мурач, пожежа, стадіон, Чорновола

Добавить в: