Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Місто і регіон » Російські удмурти пограбували родину Примаченків, а ховатися від обстрілів ЗСУ бігали до їх погребу (відео)
Рекламодателям

Радио
Радио

Російські удмурти пограбували родину Примаченків, а ховатися від обстрілів ЗСУ бігали до їх погребу (відео)

 

Селяни з Великої Дороги, які майже місяць перебували у російській окупації, сьогодні добре усвідомлюють, що можуть підірватися навіть на власному городі, бо орки по собі скрізь наслідили. А ще у вухах постійно лунає фраза окупантів: "Ми не дамо вам посадити городи, ви всі подохнете з голоду".

"Дзуськи вам, цього року посадимо вдвічі більше", - кажуть Світлана з Сашком і тягнуть з погребу бульбу для посадки, яка дивом вціліла після нашестя російської орди.

Світлана Примаченко жителька села Велика Дорога:
- Буряк посіяли, будемо картоплю завтра садити. А вони не давали підійти до городів. Пішли, слава Богу. Вони отам завжди стояли біля лісополоси, тож досі лишилась така звичка перевіряти - чи їдуть чи не їдуть.

Як засадять 40 соток городу, одразу планують братися за відбудову потрощеного господарства. Після потрапляння снаряду вщент вигоріла літня кухня, потрощений дах у хатах та сараях, зруйнована криниця, понівчений паркан, поламані дерева в саду. Сашко і досі збирає осколки, які залишились у дворі.

- Жили у нашому погребі, понатягували туди тряпок та кровать, на якій ми спимо. Забрали газову плиту, пледи, постільну білизну, одежу, взуття, гребли все що бачили, але плиту ми знайшли, - розповідає Світлана.

Під час окупації росіяни застрелили собаку господарів, на міні підірвалась корова, яка ось ось мала отелитися плаче Світлана, а так би вже мали одномісячне телятко. Жінка витирає сльози і не може приховати свій розпач і обурення.

- Ви знаєте, якби був у мене автомат, я б їх поставила, як вони нас поставили перед автоматами і ні одного з них не пощадила б. Таке зло на них зараз, що навіть голими б руками душила. Ненавиджу їх і все за те, що прийшли і таке наробили, - каже пані Примаченко.

Лише дивом і хитрістю вдалось врятувати коня зітхає Сашко, бо "потужна армія освободітєлєй" одразу поклала на нього око, просили віддати для бойового завдання: їздити на розвідку. Сашко намагався пояснити, що коняка - робоча, не бойова, вона для оранки, не для війни, та хіба щось можна пояснити невторопному?

В кінці городу жила ціла армія росіян, пригадує подружжя, в тому числі удмуртів. Щовечора з вертольота їм скидали провізію, а коли починалися обстріли росіяне бігли до людських погребів ховатися. Селяни були змушені сидіти в одному помешканні з окупантами по декілька годин. Щоб зняти стрес, військові РФ напивалися до чортиків і починали героїчно розмахувати зброєю та мордувати людей.

Після пережитого Світлана з Сашком не зважають на потрощену хату та зруйноване господарство, кажуть - головне, що залишились живі. Потроху починають відбудовуватися.

Селяни, які дивились в очі смерті та набачились вдосталь звірств, сьогодні моляться на те, щоб рашисти знову не повернулися. А ще вони моляться на гарний урожай, бо закруток цьогоріч потрібно зробити вдвічі більше, адже усі запаси людей ці нелюди повигрібали.



Джерело: телеканал «ТІМ»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: окупаці, Велика Дорога, Примаченко, удмурти

Добавить в:
 
 


Центр Комплект