Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Місто і регіон » Новгород-Сіверський: бюджет громади зріс на 20 мільйонів, і це не межа
Рекламодателям

Радио
Радио

Новгород-Сіверський: бюджет громади зріс на 20 мільйонів, і це не межа

 

Дохідна частина Новгород-Сіверської громади зросла на 20 мільйонів гривень.

Збільшити доходи в бюджет вдалося за рахунок правильної земельної політики керівництва громади та відрахувань податку із доходів фізичних осіб. Вже до кінця лютого в Новгороді-Сіверському мають відбутись перші земельні аукціони на право оренди, і це забезпечить жирний плюс фінансам громади. Всього на аукціони тут збираються виставити близько 3 тисяч гектарів землі, а це – щонайменше 10 мільйонів гривень щорічних додаткових надходжень до бюджету. Цього року в громаді відбудеться і головна адміністративна реформа – утворення старостинських округів. Про це та багато іншого – наша розмова з керівницею найбільшої громади Чернігівщини і четвертої за розмірами громади України – головою Новгород-Сіверської міськради Людмилою Ткаченко.



– Людмило Миколаївно, головною адміністративною реформою громади в цьому році має стати утворення старостинських округів. Чи є вже бачення того, як це має відбутись?

– Коли відбулося примусове приєднання сіл, ніхто не продумав, як усе реалізувати. Ми приєднали села, прийняли на роботу старост, а тут виходить закон, де сказано, що потрібно утворити старостинські округи. Тепер, щоб виконати вимоги закону, всі старости мають піти під скорочення. По-друге, потрібно, щоб сесія проголосувала за утворення старостинських округів. Я один раз вже на сесію виносила це питання, але депутати не підтримали.

– Чому?

– У нас різні бачення старостинських округів. Ми бачимо так, інша фракція бачить так, ще інша – так. Я вважаю, що треба чітко дотримуватись норми закону. Якщо є норма закону, що на території округу має проживати не менше 500 чоловік, то так і має бути. По деяких старостинських округах ми доходили консенсусу, а є такі, де ми не сходимось. Наприклад, я бачу за можливе об’єднати Смяч та Мамекине воєдино, фракція «Нашого краю» виступає проти, хоча це органічне об’єднання. Я дотримуюсь думки про оптимізацію чисельності старост, опоненти ж навпаки. Як на мене, 17 старост – це забагато. Я пропонувала 13, цей варіант депутати не підтримали. Зараз урахували думки фракцій і вийшли на 15 старост.

Якщо депутати голосують за утворення 15-ти старостинських округів, я маю попередити старост про звільнення, бо посади старости села не буде. Потім запускається процедура обрання старост. Я подаю свою кандидатуру на голосування. Запропонований кандидат має набрати не менше 20% голосів на старостинському окрузі, і після цього я виношу його кандидатуру на затвердження сесії.

– Тобто люди мають обрати старост?

– Фактично так, але з моєї подачі. За рік кожен проявив себе по-різному. Зрозуміло, що я не винесу кандидатуру, яку не підтримують люди. Який сенс виставляти кандидатуру, яку не хочуть люди?

– Які плани на цей рік? Чи потягне їх бюджет?

– У нас у 2022 році бюджет зріс на 20 мільйонів гривень. Якщо у минулому році ми мали 120 мільйонів власних доходів, то зараз прогнозуємо 140 мільйонів гривень. Звідки гроші? По-перше, збільшилась плата за землю від аграріїв, збільшилось ПДФО. Ми нарешті отримали згоду від аграріїв на підвищення відсоткової ставки оренди землі: там, де було по 3% оренди, виносимо проекти рішень на сесію і ставимо їм 12%. Це ще будуть додаткові надходження, додаткові мільйони в бюджет.

– Це гроші бюджету розвитку. Як вони будуть використані?

– Насамперед це благоустрій. У 2022 році мають бути завершені два проекти – реконструкції набережної у Новгороді-Сіверському та центральної площі імені князя Ігоря. Ми хочемо розпочати ще два потужні проекти. Перше – це благоустрій площі перед будинком культури з пішохідним фонтанчиком і зоною відпочинку. Ви знаєте, в цьому році ми поставили там ялинку, то ми навіть не чекали настільки позитивної реакції від людей. Насправді приємно, коли людям подобається. Другий проект – сквер за будинком культури. Дуже хочу, щоб там був сучасний скейт-парк для молоді.

– Людмило Миколаївно, чого очікувати сільським територіям? Бо у вас громада хоч офіційно і міська, але об’єднала практично увесь колишній Новгород-Сіверський район.

– Дійсно, якщо брати площу громади, то більшість – це сільські території. Що стосується сільських територій, то тут ми виходимо із потреб, які нам подають старости. Хтось бачить облаштування місць для купання, хтось просить прогрейдувати вулиці, позасипати ямки. Чесно скажу: виходили з того, що писали люди, які потреби у них нагальні. Нагальні потреба – це вода, прогрейдовані вулиці, і вже більш живі села хочуть культурного розвитку.

– Що стосується води: водонапірні вежі є в кожному селі?

– Так. Ми за 2021 рік поставили автоматику на всіх вежах. Ми не розуміли, навіщо утримувати в штаті спеціально людину, яка вмикала-вимикала воду, якщо це може робити автоматика. Зараз проблем із водою по селах немає.


– Бюджет громади формується з рахунок міста?

– Міста і багатих сільських рад. Багаті сільські ради – це в нас Грем’яч, Троїцьке, Блистова та Шептаки. Але оскільки ми – одна громада, то маємо жити як у великій сім’ї: багатші витягують бідніших. Це вже наша соціальна угода.

– Бачимо, що у Вас у громаді часто бувають народні депутати. Підіймаєте питання статусу поліських територій?

– Завжди! Я постійно говорю, що до нас має бути застосовано коефіцієнт щільності як у гірських районах. Законопроект у парламенті лежить два роки, а руху його немає. Були тут депутати різних фракцій, але, на жаль, питання стоїть на місці. Я стукаю в усі двері і прошу звернути увагу на Чернігівщину: ми – прикордонна область, ми – ворота, обличчя держави. Ви помітили, які ми бідні? І тут без допомоги держави ніяк. Ми і так витрачаємо кошти на утримання територій, але обличчя держави має бути красивішим, погодьтесь? Взяти хоча б автомобільний переїзд у Грем’ячі, який закрили. Цей пункт працював з 93-го року, а зараз там тільки вовків не вистачало. Таке враження, що війна пройшла. Натомість та сторона, російська, досить укріплена, там сучасний митний пост. У нас все печально. Я цього не розумію. Чого так?

– Складно з Вами не погодитись, бо прикордонні території є дійсно обличчям держави, більше того – її форпостом, а з такою демографією території тільки занепадатимуть. Давайте краще повернемось до наболілого для людей. Наскільки проблематичним є медичне питання, адже ми знаємо, що держава фактично зобов’язала місцеві ради підвищити зарплати медпрацівникам?

– Дійсно, згідно постанови Кабміну лікар має отримувати не менше 20 тисяч гривень, а молодший медичний персонал – не менше 13,5 тисяч гривень. По первинці підняли пакет послуг на 135 гривень. А для того, щоб генеральний директор виплатила зарплату, треба щоб пакет послуг зріс на 350 гривень. Виникає питання: а хто буде платити оту різницю в 215 гривень? Місцеві бюджети! Нам це виливатиметься у додаткові 2,5 мільйона гривень щомісяця. І це тільки первинка. Вторинка – це ще плюс 36 мільйонів гривень на рік додаткового навантаження на бюджет. На виході ми маємо понад 60 мільйонів гривень, які треба десь взяти, а власних надходжень у нас 140 мільйонів гривень. У такому випадку я не розумію, як нам утримувати освіту, фінансувати соціальний захист, як проводити ремонти доріг, благоустрій тощо. У мене виникає питання до законотворців: коли ви ухвалюєте такі рішення, чи думаєте їх підкріплювати фінансово? У нас по первинці 24 ФАПи, це найбільша кількість ФАПів по громадах. Ми їх зберегли через те, що маємо величезну площу – 1800 квадратних кілометрів, і якщо позакривати в селі ще й ФАПи, то гріш ціна нам як владі. Люди повинні мати доступ до медицини, тому міська рада всіма силами намагається утримати ФАПи. По пакету нам фінансують 12 ФАПів, решту 12 утримуємо ми. Яким шляхом ми пішли? Жоден фельдшер у селі не набирає 750 декларацій, щоб мати повну ставку. Ми давали фельдшеру кілька сіл, щоб витягнути на ставку. Сьогодні, щоб він отримував 13500, його треба перевести на 0,5 ставки. Зарплата ніби й піднялась, але фактично фельдшер отримуватиме стільки ж. Я б і рада, щоб він отримував більше, але ми не витягнемо.

По вторинці та ж сама проблема. Пакетів не вистачає на виплату сум.

Що стосується пологового відділення. Пакету вони не мають, НСЗУ з ними договір не підпише, бо в рік треба 150 пологів, а їх немає. У нас діти в такій кількості не народжуються. За 2021 рік було 83 дитини. До 150 ми не дотягнемо аж ніяк. Знову ж таки: якщо місцева влада хоче пологове відділення, то треба брати пологове відділення на утримання.

– Я знаю, що в громаді другий рік діє програма «соціальний автобус», де встановлена пільгова ціна на перевезення пасажирів.

– У нас дуже багато соціальних програм, яких в інших громадах просто немає такої кількості. Але «соціальний автобус» – це дійсно важливо програма, яка дає змогу людям із віддалених сіл дістатись до Новгорода-Сіверського. Минулого року вартість квитка на автобус складала 10 гривень. Оскільки дуже піднялись ціни на пальне, то автопарк приніс нам розрахунки. Так, квиток на найбільш віддалений маршрут до Бучок коштує 150 гривень, з яких 120 гривень компенсує громада, а 30 гривень платить пасажир. У 2021 році фінансування програми «соціальний автобус» обійшлося бюджету в один мільйон гривень, у 2022 році ця сума зросте на 200 тисяч. Ще півтора мільйона гривень ми вклали в благоустрій сільських територій. Медицина, соціалка… Не можна сказати, що ми не вкладаємо у село.

– Що стосується освіти: чи є тут проблеми і чи не плануєте оптимізувати?

– Величезна проблема сьогодні – це відсутність протипожежних систем. Це величезні кошти. Нам тільки на гімназію потрібен один мільйон гривень, щоб обладнати її протипожежною системою. Стосовно сільських шкіл, то тут також є питання. Звісно, неправильно буде ставити питання фінансів до дітей та їх освіти, але, наприклад, у Стахорщині найдорожча школа в громаді. Утримання одного учня обходиться громаді в 90 тисяч гривень. Субвенції їм не вистачає, бо школа малокомплектна, а різницю ми беремо на себе. З іншого боку, якщо оптимізувати освіту, то ми маємо дати альтернативу – хороші дороги і підвіз. Тут якщо зважувати, куди більше грошей вкласти, то, може, навіть дорогу поремонтувати буде дорожче, ніж дитину утримувати. Цей рік діти сто відсотків доучуються, а вже до осені треба буде приймати рішення по школі. Є в нас ще Студінська школа, де взагалі навчається 22 дитини. Який рівень освіти буде в цих дітей, яка соціалізація, умови навчання?

– Минулого року активна боротьба розгорнулась навколо земельного питання. Громада отримала рештки землі, які РДА та Держгеокадастр ще не встигли пороздавати. Опозиція підіймала питання роздачі більшості земель по 2 гектари, Ви наполягали на резервуванні землі для підтримки фермерів і для аукціонів, щоб наповнювати бюджет. Як зараз ситуація з землею?

– Ситуація змінилась. Моїм розпорядженням було утворено комісію з інвентаризації землі. Комісія працювала три місяці, добросовісно працювала, об’їжджала всі земельні ділянки. Дуже добре спрацювали наші землевпорядники. Який висновок ми зробили? Я провела засідання комісії, і комісія підтримала наші пропозиції. На аукціон ми виносимо 3 тисячі гектарів, учасникам бойових дій ми зарезервували ще додатково 500 гектарів, одну тисячу гектарів ми залишили для роздачі населенню. Для фермерів – 500 гектарів, 380 гектарів – під пасовища. Не знаю, що трапилось, але коли ми винесли всі пропозиції на комісію, то всі одноголосно погодились.


Як розподілили землі в громаді

Цього року ми вже почнемо виставляти землю на аукціони і збираємось заробити додаткові щорічні надходження до бюджету. А це мільйони гривень. В області відомі випадки, коли орендарі давали по 60% від нормативно-грошової оцінки. Три тисячі гектарів – це нормальні суми! Від того, яким буде бюджет, залежить і розвиток нашої громади. Мені приємно, що ми дійшли консенсусу, і в нашої громади є шанси збільшити дохідну частину.

«Чернігівщина» №7 (877) від 17 лютого 2022, Віталій Назаренко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: НовгородСіверська, громада, Ткаченко, інтерв’ю

Добавить в:
 
 


Центр Комплект