• Брухт ДальнобойСервис
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Город и регион » Ліси розбрату: скільки Чернігівщина недоотримує від лісової галузі?


Талион

Ліси розбрату: скільки Чернігівщина недоотримує від лісової галузі?

 

Ліс рубають – тріски летять! А мали б летіти не тріски, а голови. Ні, не лісорубів із сокирами, а тих, кому довірили ліс як цілісну екосистему та господарство, що покликане приносити дохід і формувати бюджети.



Основними користувачами лісових ресурсів на Чернігівщині, як відомо, є держлісгоспи, підпорядковані Управлінню лісового та мисливського господарства, і райагроліси КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради. Здавалося б, приблизно однакові ліси, ідентичні податкові умови, а от фінансові показники господарюючих суб’єктів суттєво відрізняються. Ця різниця настільки разюча, що виникає питання економічної доцільності існування підприємства, статутний капітал якого менший за капітал середньостатистичного фермерського господарства.

Не дотягнули до мільярда

Про успіх або провал будь-якого підприємства свідчать насамперед його фінансові показники. У Чернігівській області працюють лише дві потужні структури, які займаються управлінням і вирубкою лісів: це Чернігівське обласне управління лісового та мисливського господарства та комунальне підприємство Чернігівської обласної ради «Чернігівоблагроліс». Задля об’єктивності наше видання надіслало запити на адреси Чернігівського ОУЛМГ та управління комунального майна Чернігівської облради. Від державних лісівників у повному обсязі надійшла вся запитувана нами інформація, а в комунальному майні обмежились відпискою, тож інформацію довелося збирати, як кажуть, по крупинках. Втім, навіть «витягнуте» з відкритого доступу змушує замислитись як мінімум про ефективність господарювання, а як максимум – про присутність корупційної складової. Розкладемо по поличках факти, що змусили нас зробити такі висновки.

Згідно з даними, наданими заступником начальника Чернігівського ОУЛМГ Олександром Жуком, до структури Чернігівського ОУЛМГ входить 12 держлісгоспів, у постійному користуванні яких перебуває 418 тисяч гектарів лісів. Це – найбільший лісокористувач Чернігівщини і один із найбільших наповнювачів місцевих бюджетів територій, де є державні ліси.

Так, у 2020 році, незважаючи на посилення податкового тиску, чистий дохід від реалізації продукції склав 966 мільйонів 826 тисяч гривень, а до казни усіх рівнів держлісгоспи сплатили 442,3 мільйони гривень податків. Найбільше заробив Добрянський лісгосп – 128,5 мільйона гривень, за ним – Холминський і Городнянський лісгоспи з показниками 101,4 і 101 мільйона гривень відповідно.

Найбільшу частину доходів у господарствах склала реалізація лісової продукції. Це – 673 мільйони із загальних 966,8 мільйона гривень. Треба визнати: продукція переробки деревини, на жаль, принесла менше доходів. З чим це пов’язано – незрозуміло, однак задля справедливості варто зазначити, що переробка в тій чи іншій мірі є на кожному держпідприємстві. Єдине господарство, де збут необробленої деревини наближається за показниками до переробленої, – це ДП «Холминський лісгосп» – 53,8 мільйона і 46,7 мільйона відповідно.


Саме переробка дає найбільшу кількість робочих місць, а їх на підприємствах Чернігівського ОУЛМГ – понад дві тисячі. Якщо бути точним, то станом на кінець 2020 року в структурі державних лісогосподарських суб’єктів працювало 2465 працівників. Сьогодні ця цифра зменшилась до 2285 чоловік, одначе паралельно з цим зросла середня заробітна плата. Так, якщо у 2020 році вона складала 10,7 тисяч гривень, то в першому кварталі 2021 року вже 16,3 тисячі гривень. Це – доволі суттєвий показник, зважаючи на умови, в яких доводиться працювати лісовій галузі. А тут найбільшою перешкодою, на нашу думку, є нерівні умови конкуренції з боку комунальних райагролісів.

У чому ж несправедливість?

Починаючи з 2019 року, державні лісові господарства продають необроблену деревину через електронні аукціони. До такого порядку реалізації основного виду продукції лісівників зобов’язує Постанова КМУ від 4 грудня 2019 року № 1178 «Про реалізацію експериментального проекту щодо проведення електронних аукціонів з продажу необробленої деревини». А от «Чернігівоблагроліс» продає «кругляк» без аукціонів і за значно заниженими цінами. До прикладу, у 2020 році вартість реалізованого знеособленого куба деревини у держлісгоспах склала 765 гривень, а вже у першому кварталі цього року вона зросла до 928 гривень – тобто в 1,2 рази! Нагадаємо, вся деревина збувалась через систему електронних аукціонів. Якщо ж порахувати офіційні показники КП «Чернігівоблагроліс», то вартість реалізованого «кругляка» є значно нижчою. Так, у першому кварталі комунальне підприємство продало 70,2 мільйона кубометрів деревини в необробленому вигляді та отримало від цих продажів 41,8 мільйона гривень прибутку. Якщо поділити продане і отримане, то вартість куба складе всього 595 гривень – тобто у півтора рази менше, ніж зараз продають держлісгоспи. Якби ж у КП «Чернігівоблагроліс» збували «кругляк» за ціною держлісгоспів, то сума отриманого прибутку за перший квартал склала б не 41,8 мільйона, а 75,6 мільйона гривень. Таким чином, тільки в першому кварталі через відсутність аукціонів обласний бюджет недоотримав 33,8 мільйона гривень. Пропускаємо цю суму в річних обсягах і сміливо говоримо про цифру в 120-130 мільйонів гривень. І це – мінімальні показники, оскільки продукція переробки давала б значно більші надходження до бюджету, ніж необроблений «кругляк». А з переробкою в КП «Чернігівоблагроліс» не дружать. Ті показники, які подають на комунальному підприємстві є, м’яко кажучи, смішними, оскільки дохід від реалізації продукції деревопереробки у першому кварталі 2021 року склав всього на всього 4 мільйони 704 тисячі гривень. Для порівняння: Холминський держлісгосп, який обслуговує 39 тисяч гектарів лісу, заробив у першому кварталі на переробці 14,5 мільйона гривень, тобто утричі більше, ніж усі 18 структурних підрозділів КП «Чернігівоблагроліс», при площі лісів, які менші у 4,6 раза. Тому і середня зарплата в Холминському лісовому господарстві майже утричі вища, ніж у структурних підрозділах КП «Чернігівоблагроліс» – 21,3 тисячі гривень на противагу 8,5 тисячам в райагролісах. Те ж саме стосується і податків. Той самий Холминський лісгосп у першому кварталі сплатив до бюджетів усіх рівнів 11,4 мільйона гривень, у той час як всі дочірні підприємства комунального господарства облради сплатили всього-на-всього 7 мільйонів гривень при тому, що площа лісів, нагадаємо, є у 4,6 раза меншою. Тож постає логічне питання: а чи не варто переглянути підходи до господарювання? Скажімо, держлісгоспи вже два роки б’ються об стіну з проханням створити рівні умови конкуренції й зобов’язати «Чернігівоблагроліс» збувати деревину через систему аукціонів. Втім, ця історія – не про комунальні ліси. До недавнього часу комунальну деревину навіть не «біркували», а відтак говорити про кількість та якість спиляного можна було лише по виписаному в журналах обліку.

Програма мінімум – ціна, програма максимум – переробка

Мабуть, тому в КП «Чернігівоблагроліс» так неохоче відповідають на журналістські запити. Так, у своїй відповіді виконуючий обов’язки генерального директора КП «Чернігівоблагроліс» Денис Усіков написав наступне: «…з інформацією щодо діяльності підприємства та показниками фінансово-господарської діяльності дочірніх агропідприємств можна ознайомитись на офіційному сайті Управління комунального майна Чернігівської обласної ради».

Оригінальна відповідь, чи не так? Особливо для підприємства, яке обслуговує 24% лісового фонду Чернігівщини, маючи в статутному капіталі всього-на-всього 325 тисяч гривень і, заробляючи на лісах Чернігівщини менше, ніж середньостатистичне агропідприємство з земельним фондом у кілька тисяч гектарів. У зв’язку з цим заяви деяких депутатів Чернігівської обласної ради щодо неготовності територіальних громад прийняти на свій баланс колишні колгоспні ліси виглядають щонайменше непрофесійними. Пиляти ліс у громадах точно зможуть, тим паче, що на Варвинщині та Ніжинщині агроліси лежать фактично мертвим вантажем – у боргах і збитках.

І найголовніше питання сьогодення: скільки ж чистого прибутку повинні приносити ліси Чернігівщини? Згідно із статистичними даними, вартість переробленого куба деревини сьогодні складає 1470 гривень. Якщо помножити цю суму на 272,5 мільйонів кубометрів деревини, яку загалом у першому кварталі продали держлісгоспи, то сума чистого прибутку склала б не 288,7 мільйона гривень, а понад 400 мільйонів. А для КП «Чернігівоблагроліс» замість 49 мільйонів – понад 100 мільйонів гривень! Множимо на 4 і отримуємо річну суму від переробки деревини – понад 2 мільярди гривень. Саме таку суму щороку мали б заробляти лісогосподарські підприємства. Втім, цей варіант – ідеальний і залежить від багатьох факторів, в тому числі державної політики. Програма мінімум в області – підтягнути комунальний «кругляк» до конкурентної ціни державної деревини, а контролюючим органам та депутатам – посилити контроль за обліком і збутом комунального лісу.

Віталій Назаренко, «Чернігівщина» №28 (846) від 15 липня 2021

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: лісокористувачі, ефективність, Чернігівоблагроліс, господарювання, Назаренко, Чернігівщина

Добавить в:
 
 


Центр Комплект